Спосіб визначення впливу тіотриазоліну на регенерацію периферійного нерва за умов довготривалого мікромеркуріалізму

Спосіб визначення впливу тіотриазоліну на регенерацію периферійного нерва за умов довготривалого мікромеркуріалізму, що включає дослідження нервових тканин, який відрізняється тим, 3 ральними швами. Після чого здійснювали гемостаз, рану зашивали наглухо. В післяопераційному періоді тваринам першої групи вводили 0,9% фізіологічний розчин, а тваринам другої групи вводили препарат «Тіотриазолін» в дозі 100 мг/кг внутрішньоочеревинно протягом 2 тижнів. Експериментальний матеріал отримували у тварин через 3, 6, 12 тижнів після операції. Перед забором матеріалу, експериментальним тваринам вводили надлишкову дозу тіопенталу (200 мг/кг). Для світлооптичної мікроскопії забраний матеріал фіксували у 10% розчині нейтрального формаліну, зрізи виготовляли на заморожувальному мікротомі, після чого імпрегнували азотнокислим сріблом за швидкою методикою імпрегнації азотнокислим сріблом елементів периферійної нервової системи. Для вивчення сполучної тканини препарати забарвлювали азур II-еозином. Для оцінки та аналізу результатів світлооптичної мікроскопії за допомогою морфометрії використовували комп'ютерну програму UTHSCSA Image Tool for Windows (version 2.00) та стандартну окулярну вставку. Визначали такі показники: середній кут відхилення нервових волокон від поздовжньої осі нерва в ділянці регенераційної невроми та щільність розподілу нервових волокон. При статистичному аналізі морфометричних даних обчислювали середні значення величин, середню похибку. Порівняння отриманих результатів проводили за допомогою непараметричного критерію Манна-ВітніВілкоксона. Результати та їх обговорення. У експериментальних тварин першої та другої груп, через 3 тижні після відтворення стандартної травми сідничого нерва, в центральному відрізку спостерігаються 56465 4 явища подразнення та ретроградної дегенерації, що проявляються наявністю помірної гіпо- або гіперімпрегнації, нерівномірністю розташування нервових волокон, хвилястості та набухання контурів останніх. У тварин другої групи, яким проводили фармакокорекцію, явища подразнення менш виражені, ніж у тварин першої групи, що проявляються у більш організованому розташуванні нервових волокон. В цей термін, у тварин першої групи спостерігаються порушення дозрівання сполучної тканини рубця, що представлена колагеновими волокнами, зібраними пучками на висвітленому фоні, що можливо є ознакою набряку та малою кількістю кровоносних судин. У сполучну тканину нейтрального рубця із центрального відрізку проростають нервові волокна, кількість яких незначна. Більша частина новоутворених нервових волокон проходить по периферії невроми і розташовується косо, поперечно та рекурентно. Можливо це пов'язано з набряком. Середній кут відхилення аксонів від повздовжньої осі нерва становить 44,3±1,0° (Табл. 1). В другій групі тварин цього ж терміну також формується регенераційна неврома, але кількість нервових волокон, які проростають із центрального відрізку, значно більша, ніж у тварин першої групи, але також незначна. Більша частина осьових циліндрів пролягає у повздовжньому напрямку, але зберігаються і ті, які мають невпорядковане розташування. Середній кут відхилення аксонів від повздовжньої осі нерва становить 35,5±0,8°, що статистично достовірно менше, ніж у тварин першої групи (Табл. 1). Таблиця 1. Кількісні параметри регенерації сідничого нерва шура в різні терміни,після травми р. тв. Г Щільність розподілу аксонів в периферійному Середній кут відхилення нервових волокон від відділі сідничого нерва (1/мм2) М±m поздовжньої осі нерва в ділянці травми (в градусах) М±m 3 тижні 6 тижнів 12 тижнів 3 тижні 6 тижнів 12 тижнів 1 1432±12,4 2733±16,3а 5586±15,9а 44,3±1,0 42,4±0,9 38,6±1,0а 2 1824±17,3b 3684±21,3 a, b 6837±19,7a, b 35,5±0,8 b 33,5±1,0b 30,4±0,9 a, b Різниця достовірна (р