Спосіб лікування позасуглобових контрактур нижньої щелепи

Спосіб лікування позасуглобових контрактур 3 тою 60 Гц, довжиною пачок імпульсів і пауз між ними в 2 сек. при інтенсивності сигналу діяння 0,2 мВт/см2, в результаті чого досягається збільшення тонусу м'язів, що опускають нижню щелепу і реципрокно досягається релаксація м'язів, що піднімають нижню щелепу. Спосіб виконується наступним чином: Встановивши діагноз „неврогенна" або „міогенна" внесуглобова контрактура нижньої щелепи, що проявляється обмеженим відкриванням ротової порожнини, яке не піддається не активним, не пасивним спробам її розтиснути; тонічним спазмом м'язів, які піднімають нижню щелепу, жувальні м'язи різко напружені та тверді при пальпації, пацієнту проводять електростимуляційний вплив на м'язи, які опускають нижню щелепу. Електроди змочують в теплій недистильованій воді та злегка віджимають. Вкладають струмопроводи та розміщують їх нашкірно в ділянці підборіддя справа і зліва від середньої лінії над проекцією м'язів, що опускають нижню щелепу. Відстань між електродами одного каналу не меньше 20 мм. Електроди закріплюють за допомогою гумового ременю та фіксаторів (фіг. 1). Вмикають електростимулятор типу "Міоритм 021" і проводять електростимуляцію в режимі скорочень середньої сили (починаючи з мінімальних), біполярним імпульсним струмом частотою 60 Гц, довжиною пачок імпульсів і пауз між ними в 2 сек. при інтенсивності сигналу діяння 0,2 мВт/см2 на протязі 15 хвилин (фіг. 2). Після цього електростимулятор відключають, електроди знімають. Курс лікування 12 сеансів через день. У випадках, коли після закінчення курсу не наступала нормалізація клінічної картини (у пацієнтів, що звертались в пізні строки після виникнення контрактури з наявністю рубців), проводилась редресація нижньої щелепи, шляхом насильного розмикання щелеп пацієнта. Після чого курс повторювали через 2-3 дня, поєднуючи з активною міогімнастикою. Приклад 1 Хворий В., 36 років. Із анамнезу встановлено, що під провідниковою анестезією проводилось лікування 46 зуба. При цьому проводились неодноразові спроби анестезії у зв'язку з відсутністю знеболюючого ефекту. Через 2 дні з’явилось обмежене відкривання рота. Об'єктивно: наявність вираженого обмеженого відкривання рота з девіацією нижньої щелепи в бік, де проводилась провідникова анестезія. При рентгенологічному дослідженні патологічних змін у скронево-нижньощелепному суглобі та тканинах крилоподібно-щелепного простору не виявлено. Встановлено діагноз: внесуглобова постін'єкційна контрактура нижньої щелепи справа. План лікування: електростимуляція м'язів дна 56480 4 порожнини рота. Лікування: нашкірно в області підборіддя по дві сторони від середньої лінії накладають та фіксують два електроди, зберігаючи відстань між ними 20 мм. Включають електростимулятор „Міоритм 021" і проводять електростимуляційний вплив на м'язи дна порожнини рота на протязі 15 хвилин в режимі скорочень середньої сили, починаючи з мінімальних. Після четвертого сеансу пацієнт відмітив позитивну динаміку по збільшенню об'єму відкривання рота. Курс лікування склав 14 днів та завершився повним відновленням об'єму відкривання рота та функції нижньої щелепи. Скарг не було. Згідно запропонованого способу проведено обстеження і успішне лікування 29 хворих з початковими проявами внесуглобових контрактур нижньої щелепи, обумовлених травматичними пошкодженнями тканин скронево-нижньощелепного суглоба або в ділянках навколо нього, міозитом та міальгіями жувальних м'язів, невралгією трійчастого нерва, ускладненнями провідникової анестезії нижньої щелепи (при пошкодженні судин, нервів та м'язових волокон) та інш. Таким чином, використання запропонованого способу дає можливість лікування внесуглобових контрактур нижньої щелепи. Спосіб, що заявляється реципрокно забезпечує зниження тонусу м'язів, що піднімають нижню щелепу, спазм яких є основним фактором і пусковим механізмом в розвитку внесуглобових контрактур нижньої щелепи. Проведені клінічні випробовування дають підставу рекомендувати спосіб до застосування в практиці стоматології. Література: 1. Безруков В.М., Робустова Т.Г. Руководство по хирургической стоматологи челюстно-лицевой хирургии: 2 тома. - М., Медицина, 2000. 2. Грохольский А.П., Заксон М.Л., Корбелецкий И.Н. и др. Врачебные ошибки в стоматологии. Киев, 1994. - 221с. 3. Дорогань В.В. Профилактика, дифференциальная диагностика и лечение постинъекционной миалгии с тризмом жевательной мускулатуры // Актуальные вопросы амбулаторной хирургической стоматологии: Сборник научных трудов. - МоскваКраснодар, 2002. - с.34. 4. Маламед С.Ф. Возможные осложнения при местном обезболивании // Клиническая стоматология. - 2000. - №2. - с.23-26. 5. Тимофеев А.А. Руководство по челюстнолицевой хирургии и хирургической стоматологии. Киев, 2002. - с. 120. 6. Харьков Л.В., Яковенко Л.Н., Кава Т.В. Справочник хирурга-стоматолога.- Киев, 2003. 7. Честната Дж. И. Клиническая стоматология. - М., 2004. - 642с. 5 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 56480 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601