Спосіб лікування перелому нижньої щелепи

1. Спосіб лікування перелому нижньої щелепи, що включає репозицію відламків, накладання шин із зачіпними петлями на зуби нижньої та верхньої щелеп, їх фіксацію лігатурним дротом, нанизування гумових тяг на зачіпні петлі та корекцію позиції відламків за допомогою гумових тяг, який C2 1 3 ншення травматизації слизових оболонок під час іммобілізації нижньої щелепи часто застосовують міжщелепне зв'язування гладких алюмінієвих шин поліамідними нитками, здебільшого при великих зсувах відламків [2]. Однак, цей спосіб лікування не дозволяє репонування відламків після накладення шин та істотно утрудняє маніпулювання ними після фіксації. Інший спосіб лікування переломів нижньої щелепи характеризується репозицією відламків нижньої щелепи за допомогою шини, виготовленої з пружної нержавіючої сталі у вигляді дуги, конгруентної до форми зубної дуги неушкодже-ної верхньої щелепи, припасуванням зміщеного відламка нижньої щелепи донизу по зовнішній поверхні зубів, фіксацією шини до зубів, розміщенням вільного кінця шини на рівні перехідної складки, накладанням дротових лігатур на зуби короткого фрагмента (навколо шийки зуба, від його язичної поверхні, через жувальну поверхню) та їх поєднанням з вільним кінцем шини [3]. Можливості способу допускають підкручування лігатури для виправлення положень відламків щелепи, що. разом з доданням шині стабілізуючих властивостей, сприяє маніпулюванню відламками у вертикальній площині, а від того що збільшує ефективність лікування. Причини, які стримують подальше покращення ефективності, зв'язуються з труднощами виведення відламків із зачеплення та зближенням їх у горизонтальній площині, з відновленням точного прикусу уздовж зубного ряду, а також з перевантаженням пародонту з боку лігатури, що заподіює постеруптивне висування зубів з лунок. Більш близьким до винаходу серед об'єктів аналогічного призначення за сукупністю істотних ознак і технічною сутністю є спосіб лікування переломів нижньої щелепи, що включає репозицію відламків, накладання шин із зачіпними петлями на зуби нижньої та верхньої щелеп, їх фіксацію до зубів лігатурним дротом, нанизування гумових тяг на зачіпні петлі та корекцію позиції відламків за допомогою гумових тяг і накладання поверх шин пластмаси, яка швидко твердіє, для стабілізації нормального положення відламків, при цьому гнуті шини виготовляють з алюмінієвого профілю [4]. При лікуванні переломів щелепи, навіть коли утруднено згинання шин, відоме рішення задачі декілька додає ефективності, дяки збільшенню точності репозиції відламків, використанню динаміки тягових зусиль гумових тяг і компенсації переривчастості шин пластмасою, яка швидко твердіє. Проте, виготовлення шин з алюмінієвого профілю, так само як і компенсація їх цілісності пластмасою, робить їх жорсткими, що погіршує корекцію позиції відламків гумовими тягами й стримую стабілізацію нижньої щелепи у сагітальній площині, а від того основним недоліком процесу залишається недостатня ефективність лікування. В основу' винаходу поставлена задача вдосконалити спосіб лікування перелому нижньої щелепи, використання котрого дозволило б шляхом збільшення точності репозиції відламків покращити ефективність. Поставлена задача вирішується тим, що при здійсненні у способі л ік у ва ння перелому 86716 4 нижньої щелепи, що включає репозицію відламків, накладання шин із зачіпними петлями на зуби нижньої та верхньої щелеп, їх фіксацію лігатурним дротом, нанизування гумових тяг на зачіпні петлі та корекцію позиції відламків за допомогою гумових тяг, відповідно до винаходу, додатково накладання шини па н иж ню щелепу здійснюють над лінією її перелому, виводять відламки щелепи із зачеплення за допомогою шин і гумових тяг, нанизування гумових тяг на зачіпні петлі шин виконують з боку контактування уламків з зубами-антагоністами у вертик а л ь ній площині й на стороні відсутнього контактування з ними у косому напрямі, коригують позицію відламків,переводячи тягові зусилля у вертикальну площин), піддають компресії відламки нижньої щелепи за допомогою шини, спрямовуючи зусилля гумових тяг убік її пружного елемента, а по досягненню природного прикусу між буграми зубів-антагоністів тягові зусилля переводять у вертикальну п ло щи н у та зберігають напрямок до повної консолідації перелому; за умови, що на Н И Ж Н Ю щелепу накладають шину з пружними властивостями. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності відмітних ознак дійсною с п о собу з рішенням вказаної задачі і вищезазначеним технічним результатом, при взаємодії з загальними ознаками, полягає в наступному. Накладання шини на нижню щелепу, безпосередньо над лінією її п ер елому, збільшує точність репозиції відламків і зменшує травмування слизових о б о лонок ясен і щік, а разом з виводом останніх із зачеплення, збільшує можливості маніпулювання ними для досягнення повної консолідації, особливо, п р и ек аномаліях зубів, глибокому прикусі тощо, а відтак стабілізує динаміку нижньої щелепи у сагітальній площини, без компенсації її переривчастості пластмасою, яка швидко твердіє. Досягнення максимального технічного результату уточнюється необхідністю реалізації в шини нижньої щелепи пружних властивостей, спрямованих, переважно, на витягування відламків у вертикальній площині над лінією перелому, на їх розведення чи зближення у горизонтальній площині. При цьому, нанизування гумових тяг на зачіпні петлі шин як з боку контактування уламків з зубами-антагоністами у вертикальній площині, так і на стороні відсутнього контактування з ними у косому напрямі, насамперед від вузла пружності шини, допускає виведення кісткових фрагментів щелепи із взаємного зчеплення на протязі 1-2 діб. Переведення дії тягових зусиль у вертикальну площину нормалізує контакт бугрів зубівантагоністів і відламків щелепи. Компресія відламків нижньої щелепи, що досягається переведенням напрямку дії гумових тяг убік вузла пружності шини нижньої щелепи, поліпшує точність зведення відламків і прикус зубів у нормальну позицію. Переведення напряму тягових зусиль у вертикальну площину на заключному етапі зумовлює стабілізацію остеосинтезу нижньої щелепи у сагітальній площині, а відтак і повну консолідацію перелому. 5 Тож, кожне з приймань у їх послідовності дозволяє збільшити точність репозиції відламків щелепи за рахунок пружних властивостей шини та натяжних зусиль гумових тяг. За цих умов збільшується ефективність лікування, що, на погляд заявника, характеризується зниженням нагноєння тканин, прискоренням відновлення прикусу у 1,21,3 рази. Додатковою перевагою над прототипом є поліпшення технологічності процесу, оперативності шинування щелепи, економічності, дяки використанню доступних матеріалів і відмови від використання пластмаси, яка швидко твердіє, наприклад при компенсації переривчастості шини. Надані ознаки винаходу є суттєвими, адже за сукупністю в о н и є д о с т а т німи д л я вирішення технічної задачі й перевершення технічного результат). а виключення будь-якої з них із цієї сукупності запобігатиме відтворення процесу. Сукупність загальних і відмітних суттєвих ознак, що характеризує д і йс ний спосіб, невідома з рівня техніки, є новою і достатньою д л я всіх в и п а д к і в р еа л і зації, поширених на вес ь обсяг й о г о правового захисту. Відомості, які підтверджують можливість здійснення сп о с о б у лі к у в а н н я п ер ел о м у н иж нь ої щелепи з п ер ев ер ш ен н я м вище за з н а ч ен о г о т е х н і ч н о г о р ез у л ь т а т у полягають в наступному. На Фіг.1-4 ілюструються етапи розведенння уламків нижньої шелеп и , з використанням шин. Для здійснення способу найбільш доціль ним є застосування шини д ля л ікування перелому нижньої щелепи за Пат. № 33699 U України, що ха р а к т ер и з у є м о с я наявністю дугоподібного дротяного каркасу 1, петель 2, пружного ел ем ен та 3 12 подібної конфігурації (Фіг.1-4) й шини для верхньої щелепи аналогічної к о н с тр у кц ії без вузла пружності. Сутність. Після репозиції відламків пружний елемент 3 шин и для н иж нь о ї щелепи розміщують над лінією її перелому й фіксують разом з «верхньою шин о ю » до кожного з зубів за допомогою лігатури. Надалі уламки нижньої щелепи р о з в о д я ть уб і к , нанизуючи гумові тяги на зачіпні петлі 2 як з б о к у контактування о б о х І Н Ш І з зубами-антагоністами у вертикальній площині, так і з б ок у відсутнього к и ї п а к і ; з ними у косому напрямі від пружного елемента. Після виведення у л а м к і в н и жн ь ої щелепи із взаємного зчеплення їх зближують між собою шляхом переведення зу с иль гумових тяг у вертикальну площину, а на остаточному етапі тягові зусилля сп р я мовують убік пружного елемента нижньої щелепи. Після примусового формування природного прикусу зубів-антагоністів дію гумових тяг переводять у вертикальну площину та зберігають його до повної консолідації перелому (Фіг.3-4). Приклад. Пацієнт П., 35 років, перебував у клініці з приводу перелому нижньої щелепи в області 42,41 зубів. Під час первинного огляду у пацієнта був виявлений зсув уламків у вертикальній пло 86716 6 щині, утворення кісткової 3 мм сходинки по нижньому краю щелепи та відсутність контакту зубів великого фрагмента з зубами верхньої щелепи. У день госпіталізації вилучили 42 зуб з лінії перелому. На нижню щелепу накладали пружну шину із зачіпними петлями й пружним елементом виготовляли з відпаленого ортодонтичного дроту Æ6мм. Під час накладання шини на зуби нижньої щелепи вузол пружності розміщували уздовж лінії її перелому. Зуби зіставляли у прикус. Подібним чином накладали шину й на верхню щелепу, але її використали без пружного елемента. Шини фіксували лігатурою до кожного із зубів. Після репозиції відламків нижньої щелепи на зачіпні петлі обох шин нанизували гумові тяги, насамперед, з боку контактування уламків з зубами-антагоністами у вертикальній площині, а також на стороні відсутнього контактування з ними у косому напрямі від вузла пружності (Фіг.1). Через 4 дні, коли було досягнуте виведення відламків щелепи із зчеплення, коригували позицію останніх шляхом зміни напрямку дії гумових тяг на цій стороні на вертикальний. Спрямовуючи зусилля гумових тяг убік вузла пружності, відламки нижньої щелепи піддавали компресії за допомогою пружних властивостей шини. На 7-й день на прикусних пластинах визначали відновлення контакту між буграми 41,31,32,33,34,35,37 зубів та їхніми антагоністами і змінювали напрямок зусиль гумових тяг на вертикальний. За допомогою рентгенограм визначали повноцінність репозиції відламків щелепи. Гумові тяги переводили в режим стабілізації. Використовуючи прикусні пластини та рентгенографічні знімки, переконувалися у повноцінності репозиції відламків щелепи, ершенні процесу консолідації перелому та відновленні прикусу 41,31,32,33.34,35,37 зубів, що дозволило зняти шин з обох щелеп на 21 добу лікування. Виходячи з наданих тверджень, заявник допускає, що вдосконалення відомого способу лікування переломів нижньої щелепи відповідає умові «промислова придатність», оскільки межі перевершення вищезазначеного технічного результату, що були визначені в клініці щелепно-лицьової хірургії, є корисними й досягнутими за допомогою засобів, які стали відомі з рівня техніки за подією пріоритету. Характеристика об'єкта у тому вигляді, що зазначена у н.п. формули винаходу, визначає відмінність його від об'єктів аналогічного призначення і можливість набуття правового статусу. Джерела інформації 1. Травмы мягких тканей и костей лица. Руководство для врачей / Под ред. А.Г. Шаргородского. -М.: «ГЭОТАР-МЕД», 2004. -С. 117-120. 2. Аржанцев П.З., Иващенко Г.М., Лурье Т.M Лечение травм лица. M.: Медицина, 1975.-С. 4244. 3. Копейкин В.H., Курляндский В.Ю., Кнубовец Я.С, Оксман И.М. Зубопротезная техника. M.: Медицина, 1967. -С.391-392. 4. Швырков М.Б., Афанасьев В.В., Стародубцев B.C. Неогнестрельные переломы челюстей (Руководство). M.: Медицина, 1999. -С. 179-193. 7 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 86716 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601