Спосіб ідентифікації особи

Спосіб ідентифікації особи шляхом виконання судово-медичних цитологічних та молекулярногенетичних досліджень слідів біологічного походження на речових доказах, який відрізняється тим, що після проведення судово-імунологічного дослідження із встановлення наявності слідів поту і пото-жирових виділень на речових доказах та визначення групової належності слідів поту за ізосерологічною системою АВО проводять судовоцитологічне дослідження цих слідів для виявлення U 1 3 дослідження, питаннями для вирішення якого є наявність поту та пото-жирових виділень на речових доказах [1] І подальше встановлення групової належності біоматеріалу за ізосерологічною системою АВО. Дослідження полягає у встановленні наявності специфічної для поту людини амінокислоти серіну за допомогою методу горизонтальної хроматографії в чашках Петрі. Після проведення хроматографічного аналізу виявлення серіну здійснюється за допомогою розчину нінгідрину. Потім визначаються групові характеристики поту та потожирових виділень за ізосерологічною системою АВО [2]. Однак, вказаний метод ідентифікації особи за слідами поту та пото-жирових виділень на речових доказах тільки за груповою належністю підекспертного не дозволяє з достатнім ступенем вірогідності ідентифікувати особу, та достовірно визначити належність біологічного матеріалу конкретному індивідууму. В основу корисної моделі поставлена задача розробки способу ідентифікації особи шляхом ПЛР-типування геномної ДНК ядровмісних клітин, виявлених у слідах поту та пото-жирових виділеннях при дослідженні речових доказів, якому притаманний високий індивідуалізуючий потенціал, що забезпечується використанням сучасного устаткування та сучасних чутливих реагентів, що, в свою чергу, дозволить покращити ефективність методів дослідження слідів поту та пото-жирових виділень для ідентифікації особи (підозрюваного, звинувачуваного, потерпілого) та підвищити ступінь доказовості і наукову обґрунтованість проведення судово-медичного молекулярно-генетичного ідентифікаційного дослідження. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно корисної моделі, після проведення судовоімунологічного дослідження із встановлення наявності слідів поту і пото-жирових виділень на речових доказах та визначення групової належності слідів поту за ізосерологічною системою АВО проводять судово-цитологічне дослідження цих слідів для виявлення ядровмісних клітин та їх подальшої екстракції, з отриманого препарату виділяють геномну ДНК, ампліфікують її, отримують ДНКпрофіль, потім виконують порівняльний аналіз ДНК-профІлів ядровмісних клітин, які містяться в слідах поту та пото-жирових виділеннях, і ДНКпрофілів зразків, що підлягають ідентифікації, при цьому геномну ДНК, виділену з ядровмісних клітин, які містяться в слідах поту та пото-жирових виділеннях, і зразків, типують за допомогою методу ПЛР з використанням індивідуалізуючої системи "AmpFlSTR®Identifiler" фірми "Applied Biosystems" (США), отримані продукти ампліфікації розділяють за допомогою генетичного аналізатора "3130 Genetic Analyzer" фірми "Applied Biosystems" (США), і за збігу ДНК-профілів ядровмісних клітин, що містяться в слідах поту та пото-жирових виділеннях, і зразків особи, яку ідентифікують, судять про належність слідів поту та пото-жирових виділень конкретній особі. Спосіб здійснюється наступним чином. З плям, які містять сліди поту та пото-жирові виділення на речових доказах - рукавицях, голов 56520 4 них уборах, шкарпетно-панчішних виробах, комірцях та манжетах одягу, - вирізають фрагмент матерії, подрібнюють, переносять у пробірку об'ємом 5мл, яка містить 2,5мл бідистильованої води; - з мобільних телефонів, окулярів та наручних годинників здійснюють змиви за допомогою мікротампонів зі стерильної марлі, змочених фізіологічним розчином або дистильованою водою; - вилучення придатного для дослідження матеріалу, який містить найбільшу кількість клітин, здійснюють в місцях найбільш щільного контакту шкірного покрову з матеріалом, з якого виготовлений речовий доказ. Екстракцію проводять, застосовуючи інтенсивне ротаційне перемішування у режимі 1000об/хв протягом 24-48 годин за температури 4°С, після чого шляхом центрифугування у режимі 14500об/хв протягом 10-20 хвилин концентрують отриманий об'єм у 1,5мл пробірку типу "еппендорф", а з отриманого осаду, який містить ядровмісні клітини, виділяють геномну ДНК, ампліфікують її, отримують ДНК-профіль, виконують порівняльний аналіз ДНК-профілів ядровмісних клітин, які містяться у слідах поту і пото-жирових виділеннях, та ДНК-профілів зразків, що підлягають ідентифікації. Геномну ДНК, виділену з ядровмісних клітин, які містяться у слідах поту та потожирових виділеннях, типують за допомогою методу ПЛР з використанням індивідуалізуючої системи "AmpFlSTR®Identifiler" фірми "Applied Biosystems" (США), отримані продукти ампліфікації розділяють за допомогою генетичного аналізатора "3130 Genetic Analyzer" фірми "Applied Biosystems" (США), і за співпадіння ДНК-профілів ядровмісних клітин, які містяться у слідах поту та пото-жирових виділеннях, і зразків особи, яку ідентифікують, судять про належність мікрослідів конкретній особі. Приклади конкретного використання запропонованого способу: Гр. Л. скоїв пограбування у квартирі. На місці злочину була знайдена рукавиця. Для вирішення питання про належність знайденого об'єкта підозрюваному гр. Л. необхідно провести спеціальні дослідження в галузі судової медицини. За даною справою була призначена судовомедична цитологічна та судово-медична молекулярно-генетична експертиза, виконання якої було доручено експертам Одеського обласного бюро СМЕ. Дослідження виконувалося за запропонованим способом, для чого на внутрішній поверхні рукавиці під час судово-цитологічного дослідження були виявлені сліди поту у ділянці найбільш щільного контакту шкіри з матеріалом - у ділянці манжети та резинки. При молекулярно-генетичному аналізі встановлено, що ДНК-профІль зразка крові гр. Л. співпадає з ДНК- профілем ядровмісних клітин зі слідів поту та пото-жирових виділень, які виявлені на рукавиці, з вірогідністю 99,9999999999%. Отримані результати дозволили довести присутність гр. Л. на місці злочину. Таким чином, у порівнянні з найближчим аналогом, запропонований спосіб ідентифікації особи при дослідженні ядровмісних клітин, які містяться у 5 56520 слідах поту та пото-жирових виділеннях на речових доказах, дозволяє суттєво підвищити точність і якість проведення судово-медичного молекулярно-генетичного ідентифікаційного дослідження та науково обґрунтувати і підвищити доказове значення експертних висновків. Комп’ютерна верстка М. Мацело 6 Література: 1. Методика визначення наявності мікрослідів на речових доказах. Кісін М.В., Паршиков Ю.И., Єгоров М.В. Методичний лист № 45. 2. Методика визначення групи крові за ізосерологічною системою АВО. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601