Пристрій для релаксації та стабілізації положення нижньої щелепи при порушенні оклюзійних співвідношень, які виникли внаслідок прорізування третіх молярів

Пристрій для релаксації та стабілізації положення нижньої щелепи при порушенні оклюзійних 3 ня ясен на всій своїй протяжності, в дистальних відділах шина завершується поверхнею останнього жувального зуба не заходячи на його дистальну апроксимальну поверхню). Також відмінним є конструювання оклюзійної поверхні запропонованої шини, оскільки за рахунок створення площинних контактів в бічних ділянках та легких крапкових контактів зубів з шиною у фронтальній ділянці досягається перерозподіл напруження зубів (прорізування третіх молярів завжди супроводжується створенням тиску, що має доцентровий напрямок та мезіальноорієнтованим корпусним переміщенням зубів). З відомих джерел такий пристрій для релаксації та стабілізації положення нижньої щелепи при порушенні оклюзійних співвідношень, які виникли внаслідок прорізування третіх молярів, не відомий. Пристрій, що заявляється, пояснюється графічно, де на Фіг.1: 1. Ділянка крапкових оклюзійних контактів 2. Ділянка площинних оклюзійних контактів 3. Оклюзійна поверхня 4. Базис шини Пристрій для релаксації та стабілізації положення нижньої щелепи при порушенні оклюзійних співвідношень, які виникли внаслідок прорізування третіх молярів, використовують наступним чином: Пристрій, що заявляється, виготовляють з прозорої ортодонтичної пластмаси, використання якої забезпечує більш жорсткі оклюзійні контакти порівняно з м'якими полімерними шинами. Моделювання базису пристрою (4) та її оклюзійної поверхні (3) проводять в артикуляторі на моделях, що загіпсовані в положенні центрального співвідношення відповідно індивідуальному силіконовому реєстрату (під контролем КТ СНЩС), чи при налаштуванні індивідуальних параметрів пацієнта за даними аксіографії. Готовий припасований пристрій (шина) в порожнині рота пацієнта виглядає таким чином, що нижня щелепа при змиканні фіксується у певному положенні, яке задано оклюзійною поверхнею шини (3). Конструкції даної шини притаманні фактори, що забезпечують розслаблення жувальних м'язів: сплощений рельєф з незначними відбитками верхівок опірних зубів протилежних зубів та «вільною центральною оклюзією» та дотичне фронтально-іклове ведення. Першим кроком при веденні пацієнта з таким пристроєм (шиною) є створення площинних оклюзійних контактів у бічній ділянці (2) та створення «легких» крапкових оклюзійних контактів з шиною у фронтальній ділянці (1) (зважаючи на звичне наявне перенавантаження фронтальної ділянки пацієнтів). Таку крапкову (ковзаючу, балансуючу) оклюзію створюють з метою надання можливості нижній щелепі змінити своє звичне положення. Це сприяє перебудові звичного м'язового рефлексу, трансформації направляючих тиску в м'язах, що, в свою чергу, сприяє релаксації м'язових волокон, покращенню кровообігу в жувальних м'язах та зменшенню больового синдрому за його наявності. Іклову та різцеву направляючі відтворюють відповідно даним індивідуальних воскових реєстратів за методикою R. Slavichek. Пацієнту рекомендують користуватися шиною не менш ніж 16 годин на добу 57220 4 (починаючи з 2 годин на добу і поступово доводячи термін до максимального). Лікування оклюзійною шиною проводять протягом 3-12 місяців. З інтервалом у 2 тижні пацієнту необхідно з'являтися на корекцію оклюзійних контактів шини, усунення передчасних контактів в положенні центрального співвідношення. Після досягнення максимально комфортного для пацієнта стану та ліквідації функціональних порушень з боку жувальних м'язів та СНЩС пацієнту призначають повторну повну діагностику, за результатами аналізу якої роблять висновок щодо доцільності припинення чи продовження шинотерапії. Під час такого лікування у пацієнта відбулася перебудова звичного міотатичного рефлексу та нормалізація біоелектричного стану жувальних м'язів. Приклад конкретного використання пристрою: Хворий О., 22 роки, звернувся до стоматолога зі скаргами на біль та дискомфорт в ділянці кутів нижньої щелепи, жувальних м'язах, ділянці СНЩС. Об'єктивно в порожнині рота було діагностовано утруднене прорізування третіх молярів нижньої щелепи. Після проведення повного комплексу клінічних та параклінічних досліджень, необхідних в даному випадку, було визначено, що треті нижні моляри знаходяться у стадії напівретенції, структурні елементи скронево-нижньощелепного суглобу займають нормативне фізіологічне положення, оклюзійні контакти зубів не симетричні й не рівномірні за силою та площиною розташування, а аналіз біоелектричних потенціалів жувальних і мімічних м'язів виявив надмірне перенавантаження колового м'язу рота (в 2,4 рази перевищує вікову норму для даного м'язу) та власне жувальних м'язів (в 1,8 разів перевищує вікову норму для даного м'язу). Пацієнту було виготовлено пристрій для балансування положення нижньої щелепи, що пропонується, та дані рекомендації щодо користування цим пристроєм (шиною). Лікування оклюзійною шиною відбувалося протягом 3 місяців. Через 3 місяці був повторно проведений комплекс діагностичних заходів та, за об'єктивними та суб'єктивними даними, підтверджено, що нами було досягнуте максимально сприятливе оклюзійно-м'язове положення у пацієнта. Далі ми переходили до наступного етапу лікування - стабілізаційного, ціль якого була спрямована на стабілізацію зафіксованого нами максимально сприйнятливого положення. Пристрій, що заявляється, був апробований в стоматологічному науково-дослідному центрі та кафедрі ортопедичної стоматології НМУ імені О.О. Богомольця. Отримані позитивні результати і пристрій може бути рекомендовано для використання в практичній стоматології. Джерела інформації: 1. Жегулович З.Є. Влияние контактов центрального соотношения челюстей на смещения нижней челюсти. К., Современная стоматология. №3.2008. С.165-169. 2. Хватова В.А. Клиническая гнатология. Москва, Медицина. - 2005. - 294с. 3. Хватова В.А. Окклюзионные шины. Москва, Медицинская книга. - 2010. -55с. 5 Комп’ютерна верстка Л. Купенко 57220 6 Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601