З’єднувальний замок просторової конструкції

1. З'єднувальний замок просторової конструкції, що містить клин з робочою поверхнею, опорні поверхні, виготовлені у вигляді охоплюючого елемента ущільнення, який відрізняється тим, що містить касетку замка, виготовлену з двох щік з фігурними пальцями на кожній щоці, котрі заходять один в інший та бурт протилежної щоки, 3 гляді четвертини круга на кожній щоці, який входить в іншу четвертину пальця протилежної щоки та у бурт, де робоча півсферична поверхня повернута до середини, що дозволить, запобігати випаданню клина, навіть при послабленні з'єднання, а отже і відвернути руйнуванню і тим самими збільшити надійність чи довговічність просторової конструкції. Поставлене завдання вирішують таким чином, що касетку клина складено з двох щік закріплених нерухомо на стійці або іншому місці просторової конструкції, де передбачено кріплення стандартних елементів, котрі проходять один відносно одного під прямим кутом. В середині нерухомо закріпленої касетки розташовано клин ущільнення опорних поверхонь стандартних елементів кріплення. Клин виконано у вигляді еліптичного хомута з скеровуючою, рифлями та лункою на одному його кінці. Кожна з щік касетки має палець у вигляді четвертини круга. Палець однієї щоки входить в палець іншої щоки таким чином, що разом утворюють півсферу. Півсферична поверхня повернута до середини касетки. При заклинюванні клин ковзає по сферичній поверхні і зовнішньою робочою поверхнею клина ущільнюючи опорні поверхні з'єднання стандартних елементів кріплення. У прототипу є теж дві щоки між котрими поміщають елемент з'єднання, а в одній із щік є проріз для вставляння клина, який шляхом його забивання пересуває іншу щоку, ущільнюючи опорні поверхні з'єднання, зворотній бік клина є вільний. Через те, що зворотній бік клина є вільний, це призводить до поступового послаблення ущільнення аж до цілковитого його роз'єднання і випадання клина. У порівнянні з прототипом у профільований клин з'єднувального замка просторової конструкції має вигляд замкненого еліптичного хомута, тому не може випасти повністю з касетки, крім цього його поверхня є рифлена, що теж при заклинюванні кожна рифля з двох сторін є затиснута буртами правої і лівої щік, відповідно збільшує тертя тим самим додатково запобігає випаданню клина. Але навіть у випадку послаблення з'єднання замкнена форма клина не дасть йому випасти і остаточно порушити з'єднання. Таким чином таке з'єднання є надійне і безпечне, а випадку послаблення кріплення дасть можливість оперативно усунути дефект. На Фіг.1 з'єднувальний замок просторової конструкції в зібраному вигляді, на Фіг.2 касетка 2, а на Фіг.3 клин 3 у вигляді хомута. На Фіг.1 представлено з'єднувальний замок просторової конструкції у зібраному вигляді, де стійка 1, касетка 2, клин 3, поперечний елемент з хвостовиком 4. На Фіг.2 зображено касетку 2 у складі правої щоки 5, лівої щоки 6, палець 7 правої щоки 5, палець 8 лівої щоки 6, обмежувальний бурт 9 правої щоки 5, обмежувальний бурт 10 лівої щоки 6, плоска поверхня пальця 8, клиноподібна поверхня 11 пальця 8, півсфера 13 ковзання клина 3. На Фіг.3 накреслено профільований клин 3 у вигляді замкненого контуру хомута 14, де рифлі 15 з кутом нахилу від 5 до 7° від осі клина 3, діагональна напрямна 16 з кутом нахилу від 10 до 15° до 57277 4 середньої лінії хомута, лунка 17, зуб 18. Кут між віссю діагональної напрямної 16 та віссю лунки 17 становить від 120 до 125°. Робоча поверхня 19 клина 3 є під кутом до вертикальної осі від 0 до 5°. З'єднувальний замок просторової конструкції працює наступним чином: Права 5 і ліва 6 щоки касетки 3 кріплять нерухомо до стійки 1 риштувань як елементу з'єднання просторової конструкції, наприклад зварюванням, таким чином, що палець 7 виконаний у формі четвертини круга правої щоки 5 касетки 3 доповнює палець 8 лівої щоки 6. Завдяки фігурній формі у вигляді плоских зрізів 12, та 11 з клиноподібною поверхнею у межах 1-2° які поміщені на обох пальцях 7 та 8 і розміщених опозитно один по відношенню до іншого. Палець 7 лягає щільно на інший палець 8, заходячи своїм кінцем в обмежувальний бурт 10 і відповідно в бурт 9. Робоча поверхня кожного пальця 7 і 8 є чверть сфери, так що при поєднання утворять півсферу 13 скеровану до середини касетки 3. Завчасу в середину касетки 2 поміщають профільований клин 3 у вигляді замкнутого хомута 14 до низу лункою 17 та зубом 18 розташованим на зовні так, що в середині напрямної 16 в лунці 17 є поєднані обидва пальці 7 та 8, а зуб 18 своєю поверхнею є опертий в зовнішню грань касетки 2, запобігаючи тим самим обертання клина 3 навколо осі в лунці 17 і хибній зборці ущільнення. Кут нахилу до середньої лінії напрямної 16 вибрано в межах 10-15°, що дозволяє легко здійснювати монтаж-демонтаж клина 3 і всього з'єднання просторової конструкції. В касетку 2 поміщають хвостовик об'єкту ущільнення 4, наприклад хвостовик поперечного елементу просторової конструкції, забиваючи клин 3 його опускають до низу таким чином, що поєднані обидва пальці 7 та 8 виходять з лунки 17, напрямна 16 ковзає по півсферичній поверхні 13 пальців 7 та 8, затискуючи робочою поверхнею 19 клина 3 опорні поверхні хвостовика об'єкту ущільнення 4 попередньо розташовані у просторі обмеженому поверхнею стійки 1, до котрої кріплять касетку 2, та внутрішньою поверхнею її щік 5 та 6, рифлі 15 з обох сторін затискають відповідно бурти 9 та 10, не даючи клинові 3 самовільно повернути в висхідне положення. Кут між осями напрямної 16 та лунки 17 становить від 120 до 125°. Цей кут вибрано таким, щоби була змога по пальцях 7 та 8 притиснених один до одного поверхнями зрізів 11 та 12 і заневоленим в буртах 9 та 10 під дією ударної сили перемістити клин 3 по напрямній 16 в лунку 17 і навпаки. Причому кут поверхні рифлів 15 вибрано таким чином, що при ударах вони проскакують повз бурти 9 та 10, але у стані спокою рифлі 15 стають поперек, не дають змоги клину 3 без спеціального цілеспрямованого зусилля повернути на попереднє місце. Крім цього бурти 9 та 10 запобігають деформації пальців 7 та 8 при забиванні чи роз'єднанні клина 3, бо своїми кінцями пальці 7 та 8, зайшовши у середину буртів 9 та 10, увіпруться у їх внутрішню поверхню. Розбирання з'єднувального замка здійснюють, прикладаючи періодичне імпульсне зусилля (удар) знизу в клин 3 послаблюють кріплення через те, що напрямна 16 ковзає у зворотному напрямку по робочій півсфері 13 утвореній пальцями 7 та 8, рифлі 15 від 5 57277 ударів будуть розсувати бурти 9, 10 та проскакувати до того часу поки пальці 7 та 8 не зайдуть у лунку 17, а зуб 18 не упреться в зовнішню стінку касетки 2 тоді тільки робоча поверхня 19 послабить з'єднання і можна виймати об'єкт ущільнення просторової конструкції 4 з касетки 2. Техніко-економічний ефект від використання з'єднувального замка просторової конструкції полягає у тому, що підвищить надійність, довговічність будь-якої просторової конструкції, де застосовано такий замок, тим, що запобігаючи Комп’ютерна верстка А. Рябко 6 випадання клина, навіть при послабленні з'єднання, не дасть можливості елементам просторової конструкції самостійно роз'єднатися, а отже запобіжить і відверне можливе руйнуванню при одночасній змозі здійснювати багаторазове з'єднанняроз'єднання як всієї конструкції, так і окремих її елементів. Джерела інформації: 1. Патент СРСР 1332914. 2. Патент України 59613. 3. Патент України 30210. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601