Вузлове з’єднання просторової стрижневої конструкції

Вузлове з'єднання просторової стрижневої конструкції, яке містить трубчасті стрижні й пластинчасті наконечники, розташовані по осі стрижня, стрижні з'єднані з вузлом через вилкове з'єднання, що має стінки вилкового з'єднання, 2. 3 28673 до перевитрати металу, а міцність металу у виливку завжди є нижчою міцності прокатного листового металу. Крім того, при виконанні виливків часто виникають дефекти у вигляді пор, раковин і тріщин, що знижує експлуатаційну надійність виробу. Використання листових ребер (пластин), розташованих попарно в напрямку кожного стрижня для утворення вилкового з'єднання й приєднаних до вузлового елемента підвищує металоємність конструкції, тому що на дві пластини й на два кріплення пластин до вузлового елемента металу йде більше, ніж на одне кріплення. Застосування додаткової пластини для кріплення поясних стрижнів також підвищує металоємність і трудомісткість, тому що збільшується кількість елементів, які з'єднуються у вузлі. Трубчастий стрижень на кожному кінці має приварений наконечник. Таке рішення стрижня підвищує металоємність і знижує експлуатаційну надійність конструкції. Виготовлення й прикріплення додаткового елемента (наконечника) завжди пов'язане з додатковими витратами, а виконання зварювальних робіт не дозволяє застосовувати е фективні тонкостінні трубчасті стрижні, захищені від корозії гарячим оцинкуванням. Зварювання спалює цинкове покриття, і трубчасті стрижні з відкритим торцем через можливу корозію внутрішньої поверхні труби потребують підвищену товщину стінки, що також підвищує металоємність конструкції. В основу корисної моделі поставлена технічна задача удосконалення конструкції вузлів з'єднання просторових конструкцій за рахунок зниження металоємності, трудомісткості виготовлення й підвищення експлуатаційної надійності вузлового з'єднання просторової стрижневої конструкції. Поставлена технічна задача вирішується тим, що у вузловому з'єднанні просторової стрижневої конструкції, яка містить трубчасті стрижні і наконечники, розташовані по осі стрижня, стрижні з'єднані з вузлом через вилкове з'єднання, що включає стінки вилкового з'єднання, співвісно розташовані отвори в стрижні й вузлі та болтове кріплення, згідно корисній моделі в стінці трубчасто го стрижня на кожному його кінці виконані прорізи, розташовані уздовж осі стрижня й отвори, причому ділянки стінки з отворами деформовані в напрямку одне до одного з утворенням вилкового з'єднання й зазору не меншого товщини пластини наконечника, а наконечники приєднані до вузлового елемента. Згідно корисній моделі вузловий елемент виконано у вигляді пластини, а наконечники жорстко з'єднані між собою й з вузловим елементом. Між сукупністю суттєви х ознак корисної моделі й технічним результатом, що досягається, існує наступний причинно-слідчий зв'язок. У стінці трубчасто го стрижня на кожному його кінці виконані прорізи, розташовані уздовж осі стрижня. Виконання прорізів на кожному кінці трубчастого стрижня дозволить виконати вилкове з'єднання на кінцях стрижня. Це зменшить металоємність, тому 4 що вилкове з'єднання, виконане на трубі, має менші витрати металу, чим те ж саме вилкове з'єднання у вузлі. У стінці трубчастого стрижня на кожному його кінці виконані отвори. Виконання отворів на кінцях стрижня зменшує металоємність і трудомісткість виготовлення, тому що дозволяє кінець трубчасто го стрижня прикріплювати до інших елементів за допомогою конструктивного болтового кріплення без застосування пластинчастого наконечника, на виготовлення й установку якого витрачається додатковий метал і витрати праці. Ділянки стінки з отворами деформовані в напрямку один до одного з утворенням вилкового з'єднання, Виконання вилкового з'єднання на трубчастому стрижні простим деформуванням його стінок без застосування термічної дії веде до зниження металоємності, трудомісткості й підвищує експлуатаційну надійність конструкції. Тому що в такому рішенні трубчастий стрижень виконаний з однієї труби, й для нього може бути застосована тонкостінна оцинкована труба. У такої труби вн утрішня й зовнішня поверхні не корозують з часом і не вимагають додаткових робіт для захисту металу від корозії. Виконання вилкового з'єднання із зазором не меншим товщини пластини наконечника зменшить трудомісткість виготовлення з'єднання, тому що спростить його монтаж. Приєднання наконечників до вузлового елемента дозволяє перенести термічні операції від тонкостінного, довгомірного стрижневого елемента до маленького, але товстостінного вузлового елемента. При цьому наконечник може бути приєднаний будь-яким відомим видом з'єднання, або виконаний єдиним - разом з вузловим елементом. Виконання вузлового елемента у вигляді пластини знизить металоємність і підвищить експлуатаційну надійність, тому що пластина має менші витрати металу, а міцністні характеристики прокатної сталі значно вищі, ніж у виливку. Наконечники жорстко з'єднані між собою й з вузловим елементом. З'єднання наконечників між собою безпосередньо знизить металоємність з'єднання, тому що зменшуються розміри й вага самого вузлового елемента. При цьому наконечники можуть мати постійний або змінний перетин і бути по-різному орієнтовані й повернені в просторі. Вузлове з'єднання просторової стрижневої конструкції ілюструється графічним матеріалом, де на Фіг.1 зображений вид вузлового з'єднання зверху з частково приєднаними стрижнями, на Фіг.2 розріз Фіг.1 по А-А, на Фіг.3 розріз Фіг.2 по ББ. На Фіг.1-3 зображені трубчастий стрижень 1, вузловий елемент 2, болтове кріплення 3, отвори 4, проріз у стінці трубчастого стрижня 5, деформовані стінки трубчастого стрижня 6, вилкове з'єднання 7, утворене на кінці трубчастого стрижня, наконечники 8, з'єднання наконечників між собою 9. 5 Виготовлення вузлового з'єднання просторової стрижневої конструкції виконується відомими методами. 28673 6