Спосіб корекції об’єму циркулюючої крові

Спосіб корекції об'єму циркулюючої крові, що включає здійснення немедикаментозного впливу 3 57301 Спосіб здійснюють наступним чином. Для виведення крові з депо з наступним її забором з метою зменшення ОЦК здійснюють еластичне бинтування нижніх кінцівок, починаючи від пальців стопи і закінчуючи біля промежинно-стегнової складки. Інтенсивність тиску еластичного бинта на тканини нижніх кінцівок визначають за збереженою пульсацією на тильній артерії стопи. Тривалість компресії обмежують завданням конкретного лікувального процесу, принаймні, в межах від 1 до 10 год. включно. Зменшення ОЦК досягають зняттям бинтів і депонуванням частини крові з судинного русла. Про ефективність корекції роблять висновок за результатами ультразвукового дослідження (УЗД) магістральних вен черевної порожнини (нижньої порожнистої, ворітної і селезінкової), за розмірами селезінки та даними загального аналізу крові з визначенням рівня гематокриту. Приклад 1. Пацієнту О., 58 р., з явищами серцевої недостатності за одну годину перед оперативним втручанням на органах черевної порожнини для виведення крові з депо і наступним її взяттям з метою зменшення ОЦК і часткової гемодилюції здійснили еластичне бинтування нижніх кінцівок, починаючи від пальців стопи і закінчуючи біля промежинно-стегнової складки. Перед еластичним бинтуванням нижніх кінцівок, відразу і через одну годину після бинтування, а також безпосередньо після зняття бинтів по завершенню оперативного втручання і одну годину після цього з метою оцінки ефективності маніпуляції виконали ультразвукове дослідження (УЗД) магістральних вен черевної порожнини (нижньої порожнистої, ворітної і селезінкової), визначили розміри селезінки та провели загальний аналіз 4 крові і гематокриту. На досягнення позитивного ефекту еластичного бинтування вказували зменшення розмірів селезінки з одночасним розширенням магістральних вен черевної порожнини, зростання кількості формених елементів і гематокриту. Після зняття бинтів показники поверталися до рівня вихідних величин. Приклад 2. Перед еластичним бинтуванням нижніх кінцівок 18 пацієнтам провели УЗД магістральних вен черевної порожнини та розмірів селезінки, а також забрали кров для загального аналізу і визначення гематокриту. Після цього здійснили еластичне бинтування нижніх кінцівок. Через 1 годину бинти було знято. На кожному етапі маніпуляції і через одну годину після її завершення повторно реєстрували УЗД-параметри та виконували загальний аналіз крові. Про досягнення позитивного результату свідчать дані спостереження за динамікою відповідних змін УЗД-параметрів та показників лабораторного аналізу крові у різні періоди коригування: до бинтування кінцівок і після зняття бинтів (табл. 1, 2.). Так, відразу після еластичного бинтування діаметр селезінкової, ворітної і нижньої порожнистої вени зростав, а розміри селезінки помітно зменшувалися, що може бути свідченням виходу резервної крові із селезінки і збільшення її об'єму у венозному відділі кровоносного русла. Через годину після накладання бинтів процес зупинявся і навіть набував у судинах зворотного руху, хоча діаметри магістральних вен продовжували перевищувати вихідний рівень. Зняття бинтів сприяло подальшому поступовому поверненню морфометричних судинних показників до вихідного рівня і навіть дещо нижче від нього. Розміри ж селезінки прогресивно зменшувалися впродовж усієї процедури (табл. 1). Таблиця 1 Зміна УЗД-параметрів магістральних вен черевної порожнини при еластичному бинтуванні нижніх кінцівок (М±m) Об'єкт спостереження До бинтування D (мм) Після бинтування D (мм) 1 год після бинтування D (мм) Після зняття бинтів D (мм) v. portae v. cava видих inferior вдих v. lienalis Селезінка поздовжній (мм) поперечний 10.97±0.78 19.84±2.17 17.33±2.15 6.68±0.69 109.90±4.22 47.50±2.64 12.41±0.76 21.03±1.73 17.96±2.07 7.72±0.80 103.40±3.56 45.80±2.10 11.56±0.81 20.66±1.73 17.17±1.76 7.59±0.54 103.20±3.78 43.80±1.99 11.07±0.75 18.35±2.02 16.22±2.06 6.50±0.75 102.80±3.29 42.50±2.37 При проведенні загального аналізу крові після накладання еластичних бинтів також спостерігали збільшення кількості еритроцитів, тромбоцитів і лейкоцитів, зростав гематокрит і рівень гемоглобіну, що може бути підтвердженням виходу формених елементів із депо паренхіматозних органів, де вони перебувають у концентрованому стані. Після 1 год після зняття бинтів D (мм) 10.26±0.76 18.50±2.23 16.37±1.80 6.54±0.89 101.60±3.99 42.60±2.63 зняття бинтів кількість еритроцитів, тромбоцитів, гематокрит і рівень гемоглобіну поверталися до вихідного рівня, хоча кількість лейкоцитів, навпаки, зростала, що також може свідчити про повернення частини крові з судинного русла в депо з одночасними проявами захисної функції крові (табл. 2). 5 57301 6 Таблиця 2 Зміна показників загального аналізу крові при еластичному бинтуванні нижніх кінцівок (М±m) Етап спостереження До бинтування Через 1-у годину після бинтування Через 1-у годину після зняття бинтів еритроцити 3.84±0.19 гемоглобін 120.50±4.75 тромбоцити 189.75±10.44 лейкоцити 5.33±0.69 гематокрит 0.38±0.02 4.04±0.21 123.75± 4.12 191.25±5.95 6.80±0.82 0.42±0.03 3.88±0.18 119.50±4.75 181.75± 9.52 6.92±0.85 0.39±0.02 Отже, запропонований спосіб, забезпечує ефективнішу, ніж за способом-прототипом, корекцію об'єму циркулюючої крові, і може знайти застосування в широкій медичній практиці. Джерела інформації: 1. Динамика внутричерепного давления после острой общей глубокой гипотермии, и возможные способы его нормализации / Мазалов В.К., Вязовская О.В., Овсянников С.Е., Компаниец A.M. // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: біологія. - 2008. - вип. 7, Комп’ютерна верстка А. Крулевський №814. - С 161-169. 2. Фокин А.А., Беленцов С.М., Леонтьев С.Н. Сравнительная эффективность эндоскопической субфасциальной диссекции перфорантных вен высокоинтенсивного лазерного излучения и микропенной эхо-контролируемой склеротерапии в ликвидации перфорантного вено-венозного рефлюкса при хронической венозной недостаточности: ближайшие и отдаленные.результаты // Флебология. - 2008. - № 4. - С. 21-25. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601