Спосіб визначення об`єму циркулюючої крові у собак

Спосіб визначення об'єму циркулюючої крові у собак, що включає використання барвника синього Еванса (Т-1824), який відрізняється тим, що 0,1%-ий розчин барвника у дозі 150мкг сухої речовини на один кілограм живої маси тварини вводять у безіменну вену задньої кінцівки після попереднього забору стабілізованої гепарином крові, а через 10 хвилин проводять забір стабілізованої крові з серединної' вени передньої' кінцівки того ж боку тварини, обидві відібрані проби крові центрифугують ЗО хвилин при 3000 обертах за хвилину для отримання безтромбоцитної плазми, проводять визначення оптичної ЩІЛЬНОСТІ 2-Ї проби порівняно з першою при червоному світлофільтрі довжиною хвилі 670нм, за отриманим показником екстинкції' визначають концентрацію барвника за допомогою калібрувального графіка Корисна модель відноситься до ветеринарної медицини, зокрема до ветеринарної паразитології і може бути використана при досліджених крові Відомий спосіб визначення об'єму циркулюючої крові за об'ємом плазми [Справочник по функциональной диагностике / Под ред акад И.А. Кассирского - М.: Медицина. - 1970. - С.216-220]. Принцип методу полягає в тому, що барвник у рекомендованій концентрації повністю зв'язується з альбумінами плазми і рівномірно розподіляється в ній. За кількістю введеної фарби і концентрацією її в плазмі вираховують об'єм плазми, а з урахуванням показника гематокриту - загальний об'єм крові. Недоліком відомого способу визначення об'єму циркулюючої' крові є те, що барвник використовується у великій концентрації, що недопустимо при визначенні об'єму циркулюючої крові у собак. Корисною моделлю ставиться завдання створення способу визначення об'єму циркулюючої крові у собак з врахуванням маси тварини. Поставлене корисною моделлю завдання досягається тим, що у способі визначення об'єму циркулюючої крові у собак, що включає використання барвника синього Еванса (Т-1824), згідно корисної моделі 0,1%-вий розчин барвнику у дозі 150мкг сухої речовини на один кілограм живої маси тварини вводять у безіменну вену задньої кінцівки після попереднього забору стабілізованої гепарином крові, а через 10 хвилин проводять забір стабілізованої крові з серединної вени передньої кінцівки того ж боку тварини, обидві відібрані про би крові центрифугують ЗО хвилин при 3000 обертах за хвилину для отримання безтромбоцитної плазми, проводять визначення оптичної щільності 2-ї проби порівняно з першою при червоному світлофільтрі довжиною хвилі 670нм, за отриманим показником екстинкції' визначають концентрацію барвника за допомогою калібрувального графіку. Від відомого методу запропонований спосіб відрізняється тим, що собакам введення препарату здійснюють у безіменну вену задньої кінцівки, а контрольний забір проводять з серединної вени передньої кінцівки того ж боку тварини за 10 хвилин після введення барвника. Приклад Готують розведення барвника синього Еванса (Т-1824) Для цього 250мг препарату розчиняють у 250мл води. Отримують розчин концентрації 0,1%. Готують розведення барвника у плазмі крові до концентрації 10мкг/мл. Виготовляють серію розведень у фізіологічному розчині натрію хлориду від концентрації Юмкг/мл до 1мкг/мл. Вимірюючи на фотоелектроколориметрі екстинкцію розчинів проти плазми, що не містить барвника і розведена фізіологічним розчином натрію хлориду, будують калібрувальний графік. Вимірювання проводять при червоному світлофільтрі при довжині хвилі 670нм. При пункції безіменної вени задньої кінцівки відбирають кров, яку стабілізують 2-3 краплями гепарину. Після ЦЬОГО ВВОДЯТЬ 0,1%-ВИЙ стериль ний розчин синього Еванса з розрахунку 0,15мл/кг живої маси тварини Через 10 хвилин з серединної вени передньої кінцівки цього ж боку тварини відбирають кров, яку стабілізують 2-3 краплями гепарину. Обидві відібрані проби крові центрифугують для отримання безтромбоцитної плазми (ЗО хвилин при 3000 обертах за хвилину) Проводять визначення оптичної щільності 2-ї проби порівняно з першою при червоному світлофільтрі довжиною хвилі 670нм За отриманим показником екстинкції визначають концентрацію барвника за допомогою калібрувального графіку. Об'єм циркулюючої плазми визначають за таким прикладом Нехай тварині масою 40кг було введено бмл 0,1%-го розчину барвника, тобто надійшло бОООмкг синього Еванса. Через 10 хвилин показник екстинкції відповідав концентрації 2,4мкг. Таким чином, об'єм циркулюючої плазми (ОЦП) становить: ОЦП=6000мкг: 2,4мкг=2500мл. Проводять визначення показника гематокриту загальновідомими методами Нехай цей показник Комп'ютерна верстка А. Рябко 10707 становив 0,476л/л, або 47,6%. Таким чином, на об'єм плазми припадає 100-47,6%=52,4%. Об'єм циркулюючої крові (ОЦК) визначають за формулою: пі її/- ОЦП*100% (100-гематокрит, %) В нашому прикладі ОЦК=2500мл*100%/52,4%= =4772мл. Отримані дані об'єму циркулюючої крові у собак доцільно представляти у перерахунку на один кілограм живої маси. Це зумовлено великою розбіжністю у розмірах та масі цих тварин (майже у 100 разів). За нашими даними, ОЦК собак вагою понад 30кг становить 11-13% від маси, а вагою до 30кг 16-19%. Причому, чим нижча маса тварини, тим більший об'єм циркулюючої крові припадає на одиницю маси. Запропонований спосіб визначення об'єму циркулюючої крові у собак може бути використаний у ветеринарній медицині при дослідженнях крові, що потребують вимірювання кровотоку з використанням індикаторів, зокрема карасячих розчинів Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601