Ґрунтоутворююча суміш

Ґрунтоутворююча суміш, що має склад сухих компонентів, таких як глина або суглинок, або лесоподібний суглинок розкриву кар'єру, утилізовані сухі осади стічних вод (СОСВ), фрагменти подрібнення хмизу рослинного походження, в тому числі полову при збиранні та переробці урожаю зер 3 льтури, наприклад, ріпаку. Крім того, ріпак при його вирощуванні потребує надто велику кількість органічних та мінеральних речовин N,P та К, гумусу з ґрунту v3a декілька сезонів його вирощування на одному й тому ж полі - деградує ґрунт. Провідною ідеєю усунення цих недоліків у відомій ґрунтоутворюючій суміші та створення нової, більш ефективної ґрунтоутворюючої суміші, слугували такі чинники: усунення у складі компонентів суміші насіння - сміття; підвищення у складі її компонентів масової долі органічної та поживних речовин на сухий продукт у декілька разів; збагачення СОСВ калієм загальним. СОСВ, як добрива, у відпущеній КП «Кривбасводоканал» для використання партії мали такі якісні показники: санітарно-мікробіологічні та токсикологічні показники відповідали нормативним; органолептичні аґро- та фізико-хімічні були такі: вологість, % - 22,4; вміст органічної речовини на сухий продукт, % - 17,5; реакція середовища (рН)6,1; вміст поживних речовин на сухий продукт, %: N-2,76; Р2О5 - 0,84; К - 0,1. Поставлене технічне завдання вирішується нами по-новому за рахунок того, що у відомій ґрунтоутворюючій суміші, що складаються з компонентів в мас.,%; легкий суглинок кар'єру 79...88; СОСВ - 8...4; фрагменти подрібнення хмизу рослинного походження - 10...5; полова, що утворилась при збиранні, переробці урожаю зернових та насінних олійних культур, наприклад, на елеваторах - 2...3, а відповідно до пропонованого технічного рішення, склад компонентів ґрунтоутворюючої суміші у мас, % має бути таким: глина або суглинок або лесоподібний суглинок розкриття кар'єру - 28...32; пісок із піщаного кар'єру або пісок із сухих пляжів шламосховища при збагаченні залізної руди - 28...32; СОСВ - 28...32; попіл, отриманий при спалюванні у топковій установці подрібненого хмизу рослинного походження разом зі СОСВ - 16...4. Сутність пропонованої ґрунтоутворюючої суміші та її ефективність пояснюється на прикладі. До спеціального обладнаного майданчика, наприклад, на полях компостування СОСВ районної станції аерації, доставляють просіяну глину або суглинок з вилученням фракцій більше 50 мм та пісок із сухих пляжів хвостосховища, які потім змішують між собою в пропорції 1:1 і укладають суміш у бурт за допомогою колісного гідравлічного навантажувача. Поруч з буртом суміші глини та піску готують другу суміш СОСВ з попелом, що утворюється при спалюванні у топочній установці подрібненого хмизу рослинного походження разом із СОСВ. Як показали контрольні проби попелу на калій масовий вміст цієї хімічної речовини в ньому становить від 1,5 до 2,0 %. Потім суміш глини з піском у пропорції 1:1 та суміш СОСВ з попелом у пропорції 3:1 перемішують між собою і одержують товарну ґрунтоутворюючу суміш з цих чотирьох компонентів пропонованого складу. При масовому дозуванні компонентів цієї суміші приймають їх середні цифри. Ефективність нової ґрунтоутворюючої суміші випробували на двох дослідних ділянках (грядках) 57389 4 - експериментальна та контрольна однакових площ (1,0x2,0) м і розташовану одна з одною на присадибній площі садового чорнозему. На експериментальній грядці поверх чорнозему укладали шар нової ґрунтоутворюючої суміші товщиною 20...25 см, а на контрольній грядці чорнозем перекопували, а зверху перекопаного ґрунту накладали такий же чорнозем, що поруч з цією грядкою так, щоб поверхні цих двох грядок були на одному горизонтальному рівні. Як експериментальну монокультуру вибрали ріпак озимий типу PR 45Н82, агрофірми «Піонер». Експеримент почався 20 вересня 2009 р. і закінчився 20 липня 2010 p., коли закінчився сезон вегетації цієї культури. До експерименту було залучено магістранта О.О. Зайко, у якого заявник був керівником випускної магістерської роботи при кафедрі екології Криворізького технічного університету. Формулювання теми цієї роботи та методології експериментальних досліджень розробив заявник. Після одночасної сівби ріпаку озимого на експериментальній та контрольній грядках перші сходи ріпаку з'явилися через 7 днів поспіль, тобто 27 вересня 2009 р. Після цієї події почались фенологічні спостереження за зростанням ріпаку. Схожість ріпаку на 1 м на експериментальній грядці становила 50 %, тобто зійшли на ній 20 паростків ріпаку з 40 висіяних його зернин. На контрольній грядці вона була меншою і сягала тільки 25 %, тобто 10 паростків із 40 висіяних зернин, що відповідало у двох випадках нормативним показникам схожості цієї культури. Після цих подій наступили помірні погодні умови, температура повітря становила від 18 до 20 °С, що дало можливість нормально рости ріпаку на цих двох грядках без будьякого догляду й поливу. До зими на кожному паростку ріпаку з'явилося від 6 до 9 листочків, діаметр кореневої шийки від 6,0 до 12,0 мм. Середній ріст паростків ріпаку на дослідній грядці сягнув 15 см, а на контрольній - 11 см. У січні 2010 р. випав сніг, який пролежав майже 3 місяці впритул до 20 березня 2010 р. Після зимівлі під снігом у паростках ріпаку вимерзли й відпали нижні головні листочки і на час відтаювання снігу середня висота паростків ріпаку на обох грядках становила 5 см. Але навесні, коли почалося поступове потепління, на обох грядках ріпак стрімко збільшив біомасу і наприкінці квітня 2010 р. виріс 36 см. 28 квітня розпочалося цвітіння ріпаку, а 8 травня - поява перших стручків, а через 20 днів, тобто 28 травня ріпак виріс у висоту на експериментальній грядці до 144 см, а на контрольній - 126 см. 20 червня 2010 р. після закінчення вегетаційного сезону ріпаку оцінювали його потенційну урожайність з 1 м2 площі відповідно на експериментальній і контрольній грядках. Використовуючи фактичні дані розрахунки показали, що очікувана урожайність ріпаку озимого, вирощеного на новій ґрунтоутворюючій суміші становить 44 центнери з 1 га, а на чорноземі без добрив відповідно 22 центнери, тобто у 2 рази менша, що підтвердило правомірність нової ідеї щодо вдосконалення ґрунтоутворюючої суміші з новим складом її компонентів. 5 57389 Запропонована ґрунтоутворююча суміш може стати альтернативою материнському чорнозему, в порівнянні з прототипом, є більш ефективною, дешевшою, а тому може бути використана для відновлення або підвищення родючості ґрунту на полях фермерських господарств, що вирощують ріпак. Цю суміш доцільно використовувати при фіторекультивації поверхонь техногенних об'єктів, Комп’ютерна верстка І. Скворцова 6 що утворилися при розробці корисних копалин тощо. Вона дає можливість за один сезон вегетації висіяних культурних злаків, так, наприклад, газонних трав покращити санітарно-гігієнічний стан техногенних об'єктів і підвищити екологічну безпеку регіону за рахунок масштабного дернування та озеленення його територій, що підлягають фіторекультивації. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601