Спосіб лікування гіпергомоцистеїнурії у хворих на ішемічну хворобу серця з супутнім цукровим діабетом 2 типу

Спосіб лікування гіпергомоцистеїнурії у хворих на ішемічну хворобу серця з супутнім цукровим діабетом 2 типу, що включає призначення лікарських засобів, який відрізняється тим, що хворим призначають комбінацію бенфотіаміну з піридоксином (препарат "Мільгама") по 1 таблетці 3 рази на добу, курсом 3 місяці. (19) (21) u201013641 (22) 17.11.2010 (24) 25.02.2011 (46) 25.02.2011, Бюл.№ 4, 2011 р. (72) КРАВЧУН ПАВЛО ПАВЛОВИЧ (73) ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 3 ків, так і у жінок практично досягають нормальних значень. При цьому компенсація вуглеводного обміну (глікозильований гемоглобін) залишається незмінною. Ефективність способу встановлена експериментально. Обстежено 106 хворих на ІХС зі стабільною стенокардією напруження 1-4 функціонального класу (ФК) (за класифікацією Європейської асоціації кардіологів), 62 жінки та 44 чоловіки віком від 51 до 79 років (середній вік - 69,8±1,1). Діагноз IXC було підтверджено клініко-інструментальними та лабораторними методами відповідно до рекомендацій ВООЗ. Всі хворі також страждали від ЦД 2-го типу у стані медикаментозної субкомпенсації. У 70 % (74 хворих) підтверджено наявність гіпертонічної хвороби (ГХ) ІІ-ІII ст. відповідно до класифікації ВООЗ (Коваленко В. М., Лутай М. І. Серцевосудинні захворювання. Класифікація, схеми діагностики та лікування. - К., 2004. - С. 3-14). Тривалість ГХ становила 6-12 років (у середньому 9 років). ГЦ у сироватці крові визначали імуноферментним методом за допомогою наборів Axis Homocysteine El виробництва Axis-Shield Diagnostics Ltd the Tehnology Park Dundee DD2, XA United Kingdom, рівень гомоцистеїну у нормі становить 5-15 мкмоль/л. Контрольну групу становили здорові особи без серцево-судинних захворювань. Рівень гомоцистеїну в них був 6,45±0,30 мкмоль/л. В обстежених хворих визначали клінічні дані та загальний холестерин (Соболева Е. В. Гомоцистеинемия как мишень терапевтического воздействия у больных ишемической болезнью сердца. Эффекты симвастатина / Е. В. Соболева // Consilium-medicum. - 2007. - № 2), -ліпопротеїди (Колб В. Г., Камышников B. C. Клиническая биохимия. - Минск: Беларусь, 1976. - С. 171-174), тригліцериди (Методические указания к лабораторным работам по клинической биохимии // Тр. укр. ин-та усовершенствования врачей (каф. мед. биохимии). - X., 1988. - С. 62-63), С-пептид (норма - 0,53,2 нг/мл), глікозильований гемоглобін (НbАIс, норма - 4-5,9 %) (Сравнительный анализ методов определения гликозилированного гемоглобина / Гришинин М. Н., Галенок В. А., Мазовецкий А. Г. и др. // Лаб. дело. - 1988. - № 2. - С. 19-23.). Цукор крові натще та цукор крові постпрандіальний визначали глюкозооксидазним методом за допомогою апарату «Ексан» (Колб В. Г., Камышников B. C. Клиническая биохимия. - Минск: Беларусь, 1976. - С. 117-120.), вміст у плазмі крові фібриногену - ваговим методом (Определение фибриногена весовым методом // Лабор. дело. - 1984. - № 5. - С. 273), фібрину - спектрофотометричним методом (Определение фибрина спектрофотометрическим методом / Белицер В. А., Варецкая И. В., Бутылин Ю. В. и др. // Лабор. дело. - 1983. - № 4. 57509 4 С. 38) (нормальні показники фібриногену - 2-4 г/л, фібрину - 9-18 мг). ЕхоКГ-дослідження проводили в одно- та двомірному режимах за допомогою апарату RADMIR (Ultima PRO 30). Сканування здійснювали датчиком із частотою 3,5 мГц з парастернальної та апікальної позицій. Визначали такі показники: кінцево-діастолічний розмір, кінцево-систолічний розмір, товщину стінки міжшлуночкової перегородки, масу міокарда лівого шлуночка та індекс маси міокарда лівого шлуночка. Оцінку функції систоли лівого шлуночка проводили згідно з такими показниками: кінцево-діастолічним об'ємом, кінцевосистолічним об'ємом, ударним об'ємом, хвилинним об'ємом, фракцією викиду, товщиною стінки міокарда лівого шлуночка або 2H/D, розміром аорти та лівого передсердя. Статистичну обробку даних проводили за допомогою програми Microsoft Excel 2003. Аналіз даних передбачав оцінку нормальності розподілу змінних. Оскільки розподіл даних був відмінним від нормального, використовували непараметричний метод для оцінки пов'язаних вибірок (критерій знаків z). Зв'язок між показниками оцінювали за допомогою рангової кореляції Спірмана. Статистичні показники подані в таблиці таким чином: X - середнє арифметичне, Sx - похибка середнього арифметичного, n - об'єм групи, яку аналізують. Різницю між показниками вважали статистично значущою при Р < 0,05. Середній рівень ГЦ у цілому по групі обстежених хворих становив 23,8±0,48 мкмоль/л, що достеменно перевищує нормальні показники та дані осіб контрольної групи (р < 0,01). Слід підкреслити, що рівень ГЦ практично не відрізнявся у чоловіків та жінок (23,92±0,74 та 23,67±0,89 відповідно). Значно підвищені показники ГЦ підтверджують раніше отримані дані щодо тенденції до збільшення плазмового рівня ГЦ з віком, особливо у осіб з артеріальною гіпертензією, захворюваннями серцево-судинної системи та гіперхолестеринемією (Соболева Е. В. Гомоцистеинемия как мишень терапевтического воздействия у больных ишемической болезнью сердца. Эффекты симвастатина // Consilium-medicum. - 2007. - № 2), що пов'язано з віковими фізіологічними змінами - дефіцитом фолатів, вітамінів внаслідок аліментарних причин, порушенням процесів усмоктування, розвитком атрофічного гастриту, захворюваннями нирок. Враховуючи необхідність медикаментозної корекції гіпергомоцистеїнемії у обстежених хворих, була перевірена доцільність призначення комбінації жиророзчинного деривату тіаміну - бенфотіаміну, що має підвищену біодоступність до клітин, із піридоксином. Комплекс призначався у вигляді препарату Мільгама® таблетки, по 1 таблетці 3 рази на добу, що містить 100 мг бенфотіаміну і 100 мг піридоксину, протягом 3 місяців. Було визначено рівень гомоцистеїну початково та через 3 місяці прийому Мільгами (табл.). 5 57509 6 Таблиця Показники ГЦ на тлі лікування комбінацією бенфотіаміну з піридоксином у хворих на ІХС та ЦД 2-го типу Показник Глікозильований гемоглобін Гомоцистеїн Глікозильований гемоглобін Гомоцистеїн Статистичні показники Чоловіки n X Sx n X Sx Жінки n X Sx n X Sx Як видно з наведених у таблиці даних, у хворих на ІХС із супутнім ЦД 2-го типу після тритисячного курсу лікування Мільгамою, що була включена до стандартної терапії, значно знизились Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко До лікування Після лікування 16 8,52 0,41 16 23,92 0,74 16 8,31 0,25 16 14,08 0,68 16 8,01 0,35 16 23,67 0,89 16 8,15 0,28 16 12,41 0,78 Р