Спосіб визначення виду патологічного рубця, що формується у ранньому післяопераційному періоді

Спосіб визначення виду патологічного рубця, що формується у ранньому післяопераційному періоді, що включає заливку шматочка рубця в 3 до 2 балів діагностують розвиток келоїдного рубця. Між сукупністю суттєвих ознак запропонованого способу та очікуваним технічним результатом простежується наступний причинно-слідчий зв'язок: використання забарвлення лектинами сочевиці, кон'югованих з пероксидазою хрона гістологічних зрізів біоптатів патологічного рубця, що формується та оцінка гістотопографії глікополімерів, інтенсивності забарвлення клітин епідермісу і дерми дозволяє оцінити вид рубця, що розвивається, наприклад, гіпертрофічний або келоїдний, в ранні строки після хірургічного втручання або інших пошкоджень шкірних покривів, а також розпочати його своєчасне специфічне лікування. Спосіб заключається в наступному. Біоптати рубців через два тижні після оперативного втручання або інших пошкоджень фіксують 10%-м нейтральним формаліном не менше 12 годин; потім проводять проводку в спиртах зростаючої концентрації 70 % - 20 хв., 80 % - 20 хв., 96 % І - 15 хв. і 96 % II - 15 хв.; потім здійснюють проводку по ксилолам -1, II ксилол по 5 хв. і III ксилол - 10 хв., після чого проводять заливку в парафін. Зрізи виконують на мікротомі для світлової мікроскопії товщиною 5-7 мкм. Парафінові зрізи наносять на скельця без овальбуміну і висушують в термостаті впродовж 48-72 годин при температурі 42°-45°С. Депарафінізацію здійснюють в двух ксилолах, після чого проводять дегідратацію в спиртах. Потім препарати переносять в забуферений ізотонічний розчин ЗІР, 8 г NaCL, 0,2 г KCL, 1 г Na2PO4 x 12 H2O і 0,1 M Na2PO4 при рН 7,4. Кон'югат лектину з пероксидазою розводять ЗІР і наносять на зрізи при кімнатній температурі впродовж 45-60 хвил. Розведення здійснюють в концентрації, рекомендованій НВК «Лектинотест», згідно паспорта лектинів. Після цього препарати, поміщені в темну камеру, оброблюють тричі в ЗІР по 5 хв., а потім в ЗІР з 0,005 %-м 3,3'диамінобензидином і 0,015 %-м Н2О2 упродовж 0,5-5 хв.. Потім препарати промивають дистильованою водою, проводять дегідратацію в спиртах зростаючої концентрації і заключають у канадський бальзам. Виявляють різну гістотопографію та оцінюють кількість глікополімерів з кінцевою вуглеводною детермінантою альфа-D-маннози - рецептори лектину сочевиці в клітинах і позаклітинних структурах епідермісу і дерми майбутнього гіпертрофічного або келоїдного рубця. Далі оцінюють інтенсивність забарвлення клітин епідермісу і дерми. Інтенсивність забарвлення лектинами позначають в балах: як відсутню - 0 балів, слабку - 1 бал, помірну - 2 бали і сильну - 3 бали та дуже сильну -4 бали. При інтенсивності забарвлення лектином сочевиці 2-4 бали діагностують розвиток гіпертрофі 57685 4 чного рубця, а при інтенсивності забарвлення лектином сочевиці 1-2 бали діагностують розвиток келоїдного рубця. Аналіз одержаних результатів показав, що в майбутньому келоїдному рубці рецепторів лектину сочевиці дуже мало. Маннозокон'югати зустрічаються в невеликій кількості в епітеліоцитах рогового шару і в зоні росту. Неяскрава бензидинова мітка з'являється на колагенових волокнах зони росту, а в глибокій зоні волокна профарбовуються слабко. У гіпертрофічному рубці, що формується, рецепторів лектину сочевиці багато. Кератиноцити всіх шарів експресують значну кількість маннозокон'югатів, особливо клітини базального шару. Такі біополімери є в фібробластах дерми. Колагенові волокна також накопичують бензидинову мітку в помірній кількості. Заявляємий спосіб прогнозування розвитку келоїдного і гіпертрофічного рубців у післяопераційному періоді застосований у лікуванні 30 хворих. Вік хворих склав від 20 до 60 років. Ускладнень не було. В таблиці 1 наведен кількісний вміст рецепторів лектину сочевиці в епідермісі і дермі гіпертрофічного і келоїдного рубця, що формуються у осіб, які два тижні тому перенесли хірургічне втручання. Запропонований спосіб ілюструється наступними прикладами його виконання. Приклад 1. Хворий І., 1948 р. н., перебував на лікуванні в хірургічному відділенні. Через 2 тижні після хірургічного втручання був досліджений лектиногістохімічним методом біоптат патологічного рубця, що формується. Інтенсивність забарвлення клітин епідермісу і дерми лектином сочевиці 2-4 бали. Аналіз одержаних результатів показав, що формується гіпертрофічний рубець. Призначено відповідне лікування. Приклад 2. Хворий P., 1969 р.н., перебував на лікуванні в хірургічному відділенні. Через два тижні після хірургічного втручання був досліджений лектиногісто-хімічним методом біоптат патологічного рубця, що формується. Інтенсивність забарвлення клітин епідермісу і дерми лектином сочевиці 1-2 балів. Аналіз одержаних результатів показав формування келоїдного рубця. Призначено відповідне лікування. Наведені приклади підтверджують ефективність запропонованого способу. Заявляємий спосіб простий і інформативний, легко виконується в умовах патогістохімічної лабораторії. Дозволяє діагностувати гіпертрофічний або келоїдний рубець, що розвивається, через два тижня після хірургічного втручання або інших пошкоджень шкірних покривів, коли клінічно це зробити неможливо. Дає змогу використовувати його для раннього початку лікування гіпертрофічного або келоїдного рубця. 5 57685 6 Таблиця 1 Спосіб визначення виду патологічного рубця, що формується у ранньому післяопераційному періоді Назва структури Епідерміс Клітини базального шару цитолема цитоплазма Клітини шиповатого шару цитолема цитоплазма Клітини зернистого шару цитолема цитоплазма Клітини рогового шару цитолема цитоплазма Дерма волокна Клітини цитолема цитоплазма Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Гіпертрофічний рубець 4 2 3 2 3 2 1 1 2 0 3 Підписне Келоїдний рубець 0 0 0 0 0 0 2 2 0 0 1 Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601