Спосіб визначення термінів початку ентерального харчування в ранньому післяопераційному періоді

Спосіб визначення термінів початку ентерального харчування в ранньому післяопераційному періоді, що включає проведення назоєюнального 3 та глюкози на 1 кг маси тіла) з наступним визначенням рівня глюкози крові натще і протягом 2 годин після навантаження. Приріст концентрації глюкози крові свідчить про ферментативну активність відповідних кишкових дисахаридаз і є показанням до проведення ЕХ. Пласка глікемічна крива свідчить про порушення транспорту глюкози з просвіту кишечника до ентероцитів. Якщо сплощена крива отримана після навантаження дисахаридом, а після прийому глюкози крива глікемії не змінена, це вказує на зниження процесів мембранного травлення та є протипоказанням до ЕХ. Недоліком даного методу є коливання рівнів глюкози, які залежать від великої кількості чинників (порушень вуглеводного обміну, які розвиваються не тільки при цукровому діабеті, а й при синдромі Іценко-Кушинга, феохро-моцитомі, акромегалії, гіпертиреозі; передозуванні морфію, хлороформу; струсах головного мозку, епілепсії тощо). Для більшої достовірності та точної оцінки форми глікемічної кривої слід проводити бінарний тест, при якому пероральне введення глюкози порівнюють з внутрішньовенним болюсним її введенням, що може погіршити стан прооперованого хворого з супутньою первинною або вторинною гіперглікемією. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає в удосконаленні способу визначення термінів початку ЕХ в ранньому післяопераційному періоді шляхом оцінки відновлення кишкового всмоктування за допомогою проби з калію йодидом. Технічний результат, що досягається, буде полягати підвищенні ефективності ЕХ в ранньому післяопераційному періоді та зниженні частоти кишкових ускладнень при проведенні ЕХ (діареї, газоутворення тощо). Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі визначення термінів початку ЕХ в ранньому післяопераційному періоді, що включає проведення назоєюнального ПХВ зонда за зв'язку Трейтця на завершальному етапі оперативного втручання та визначення термінів відновлення кишкового всмоктування у ранньому післяопераційному періоді згідно корисної моделі початок кишкового всмоктування встановлюють шляхом реєстрації екскреції зі слиною калію йодиду через 10 хвилин після його ентерального зондового введення (20мл 3% розчину) і за зміною забарвлення секрету, взятого до пробірки, при додаванні індикатора (2мл 10% розчину крохмалю). Відмінною особливістю способу, що заявляється, є використання для оцінки відновлення кишкового всмоктування розчину калію йодиду. Даний лікарський засіб має низьку токсичність, сполуки калію йодиду всмоктуються головним чином у кишечнику, не гідролізуючись у ньому. Після прийому препарат швидко з'являється в слині, сечі, материнському молоці. Це дає змогу використовувати калію йодид для визначення термінів початку ЕХ в ранньому післяопераційному періоді. Тест дуже простий у виконанні, неінвазивний, може широко використовуватись в лікувальних закладах. 52181 4 За відомими літературними даними такий спосіб визначення термінів початку ЕХ в ранньому післяопераційному періоді шляхом оцінки відновлення кишкового всмоктування, при якому використовували калію йодид, невідомий. Спосіб здійснюється наступним чином. На завершальному етапі оперативного втручання на органах травлення хворому проводять назоєюнальний ПХВ зонд за зв'язку Трейтця. У ранньому післяопераційному періоді визначають терміни відновлення кишкового всмоктування шляхом реєстрації екскреції зі слиною калію йодиду через 10 хвилин після його ентерального зондового введення (20мл 3% розчину). Прозорий секрет, взятий до пробірки, у випадку відновлення кишкового всмоктування змінює своє забарвлення на синє при додаванні до нього індикатора - крохмалю (2мл 10% розчину). Це є показанням до призначення ЕХ. У разі відсутності відновлення кишкового всмоктування колір секрету при додаванні індикатора не змінюється і ЕХ у цьому випадку призначати не рекомендується. Суміш для ЕХ вводять крапельне за допомогою роликового дозатора з швидкістю 25мл на годину у безперервному режимі (протягом 16-20 годин). Конкретний приклад втілення: Хворий К, 42 роки, №356, поступив до стаціонару 18.01.09 зі скаргами на інтенсивний біль у епігастрії, загальну слабкість, нудоту, блювання, відчуття сухості в роті. Хворіє протягом 5 годин, виразковий анамнез відсутній. Об'єктивно: загальний стан середньої тяжкості, серцеві тони приглушені, ритмічні, пульс - 112уд/хв., артеріальний тиск - 100/60мм рт. ст., живіт щадить в акті дихання, при пальпації виражена м'язова напруга, болючість по всьому животу, позитивні перитонеальні симптоми. Аналізи: гемоглобін - 136г/л, еритроцити - 4,63 1012/л, лейкоцити - 8,9 109/л, білок - 76г/л, білірубін (загальний та непрямий) - 15,9мкмоль/л. Ультразвукове дослідження: наявність вільної рідини в черевній порожнині. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини - вільний газ під правим куполом діафрагми. Встановлено діагноз: перфорація порожнистого органу, розлитий перитоніт. 18.01.09. через 1,5 години від госпіталізації виконана лапаротомія. Виявлено перфоративну виразку передньої стінки 12-палої кишки. Виконано висічення виразки, дуоденопластику, санацію та дренування черевної порожнини. Проведено назоентеральний зонд за зв'язку Трейтця для ЕХ. Рану черевної порожнини пошарове ушито наглухо. У ранньому післяопераційному періоді хворий отримував інфузійну, протирецидивну та антибактеріальну терапію. У ранньому післяопераційному періоді для визначення термінів відновлення кишкового всмоктування у назоінтестінальний зонд було введено 20мл 3% розчину. Через 10 хвилин після його введення слину пацієнта було відібрано до пробірки, до якої було добавлено 2мл 10% розчину крохмалю. Прозорий секрет змінив своє забарвлення на синє через 36 годин після виконання оперативного втручання, що було показанням для початку проведення ЕХ. Напівелементну суміш для ЕХ вводили крапельне за допомо 5 52181 гою роликового дозатора з швидкістю 25мл на годину у безперервному режимі (протягом 16-20 годин). Контрольні лабораторні аналізи без відхилень від норми. Післяопераційних ускладнень, у тому числі кишкових, на фоні проведення ЕХ не зареєстровано. Хворого виписано з стаціонару на 8-му добу у задовільному стані. За період з 2007 по 2009pp. в клініці кафедри хірургії №2 НМУ імені О.О.Богомольця запропонований спосіб було використано у 24 хворих. Ускладнень у післяопераційному періоді (протягом року) у жодного хворого не спостерігалось. Згідно літературних даних, при застосуванні способупрототипу діагностичні помилки у визначенні термінів початку ЕХ виникали в 8% випадків, що спричинило розвиток ускладнень з боку травного тракту (діарея, метеоризм тощо) при застосуванні ЕХ у 15% хворих [6]. Таким чином, корисна модель, що заявляється, дозволяє з досить високою точністю встановити терміни для початку ЕХ в ранньому післяопераційному періоді шляхом оцінки відновлення кишкового всмоктування. Реєстрація екскреції зі слиною калію йодиду після його ентерального зондового введення за допомогою індикаторного методу є простим, неінвазивним тестом, який дозволяє вчасно розпочати ЕХ та уникнути розвитку його ускладнень. Комп’ютерна верстка Л.Купенко 6 Джерела інформації: 1. Btaiche I.F., Chan L.N., Pleva M., Kraft M.D. Critical illness, gastrointestinal complications, and medication therapy during enteral feeding in critically ill adult patients// Nutr. Clin. Pract.- 2010.- V. 25(1).P. 32-49. 2. Altered G.I., Ukleja A. Motility in critically ill patients: current understanding of pathophysiology, clinical impact, and diagnostic approach// Nutr. Clin. Pract.- 2010.- V. 25(1).- P. 16-25. 3. Deane A., Chapman M.J., Fraser R.J., Bryant L.K., Burgstad C., Nguyen N.Q. Mechanisms underlying feed intolerance in the critically ill: implications for treatment// World J GastroenteroL2007.- V. 13(29).- P. 3909-3917. 4. Mesejo A., Juan M., Garcia-Simon M. Enteral access and intestinal function assessment in the critically ill patient// Nutr. Hosp.- 2007.- V. 22.- P. 3238 5. Саблин О.А. и соавт. Функциональная диагностика в гастроэнтерологии: учебнометодическое пособие,- Санкт-Петербург, 2002.83с. 6. Lopez-Herce J. Gastrointestinal complications in critically ill patients: what differs between adults and children?// Curr. Opin. Clin. Nutr. Metab. Care.2009.- V. 12(2).- P. 180-185. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601