Спосіб нанесення покриття протогрунту на похилій поверхні укосу ярусу відвалу при фіторекультивації

1. Спосіб нанесення покриття протогрунту на похилій поверхні укосу ярусу відвалу при фіторекультивації шляхом дистанційного гідросіяння на поверхню протогрунту насіння різнотрав'я, яке природно увібране муловими осадами стічних вод (ОСВ), які розбавляють водою на спеціальному обладнанні для виготовлення та подачі під тиском цієї гідросуміші на оброблювану поверхню з заданою нормою її нанесення в л/м2 площі, який відрізняється тим, що нанесення покриття протогрунту на похилу поверхню укосу ярусу відвалу здійснюють тільки сухими ОСВ, а після цієї операції покриття зрошують водою, яку доставляють на об'єкт фіторекультивації кар'єрною поливальною автоцистерною з гідромонітором. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що сухі ОСВ з полів компостування мулових осадів станції аерації та очищення стічних вод доставляють автосамоскидом на берму ярусу відвалу до обваловки верхньої брівки його укосу і, якщо її тіло сполучене з лінією верхньої брівки укосу, то вантаж су U 2 57797 1 3 СМ.Сметани «Підвищення екобезпеки порушених гірничими роботами територій за рахунок застосування методів цілеспрямованого прискореного формування екосистем», м. Дніпропетровськ, 2010р., с.9-11]. Основні недоліки відомого способу є такі: - складність реалізації способу, так як при цьому використовується спеціальне обладнання для приготування гідросуміші ОСВ з насінням різнотрав'я, яке природно увібране ОСВ, а також самого процесу нанесення цієї гідросуміші на оброблювану площу; - ненадійність та недостатність шару покриття, що утворюється після нанесення гідросуміші на поверхню протогрунту укосу ярусу відвалу, який, наприклад, представлений великокусковими скельними породами, а рекомендовані витрати на нанесення, які складають 1-5дм/м2 для різних субстратів, істотно занижені. В цьому випадку майже вся гідросуміш буде розтікатися у пустоти великокускових субстратів, що сформували поверхню укосу ярусу відвалу, а це унеможливлює створення шару покриття достатньої товщини між камінням цих субстратів. Для усунення вище перелічених недоліків у відомому способі послужила провідна ідея, згідно з якою у новому технічному рішенні нанесення покриття протогрунту на похилу поверхню укосу ярусу відвалу здійснюють не гідросумішшю ОСВ, а тільки сухими лежалими більше 3 років на полях компостування ОСВ, які природно увібрали насіння різнотрав'я, а потім це покриття зрошують водою за допомогою кар'єрної поливальної автоцистерни з гідромонітором, при цьому доставку сухих ОСВ на об'єкт фіторекультивації також здійснюють кар'єрними малотоннажними автосамоскидами і цим самим спрощують технологічний процес та підвищують надійність покриття. Ефективність запропонованого технічного рішення підтверджують також інші відмінні ознаки у формулі винаходу. Поставлене технічне завдання вирішується по-новому за рахунок того, що у відомому способі нанесення покриття протогрунту на похилій поверхні укосу ярусу відвалу при фіторекультивації шляхом дистанційного гідросіяння на поверхню протогрунту насіння різнотрав'я, яке природно увібране муловими ОСВ, і які розбавляють водою на спеціальному обладнанні для виготовлення та подачі під тиском цієї гідросуміші на оброблювану поверхню з заданою нормою її нанесення в л/м2 площі в залежності від різноякості субстратів, а, згідно запропонованої корисної моделі, нанесення покриття протогрунту на похилу поверхню укосу ярусу відвалу здійснюють тільки сухими ОСВ, а після цієї операції покриття зрошують водою для пилозв'язування сухих ОСВ , яку доставляють на об'єкт фіторекультивації кар'єрною поливальною автоцистерною з гідромонітором, а також те, що сухі ОСВ з полів компостування мулових осадів станції аерації та очищення стічних вод доставляють автосамоскидом на берму ярусу відвалу до обваловки верхньої брівки його укосу і, якщо її тіло сполучене з лінією верхньої брівки укосу, то вантаж сухих ОСВ зсипають під укіс ярусу відвалу при розвантаженні автосамоскида, і те, що, якщо тіло 57797 4 обваловки не сполучене з лінією верхньої брівки укосу ярусу, а створено на деякій відстані від неї, то доставлені на об'єкт фіторекультивації сухі ОСВ зсипають на поверхню цієї обваловки, а потім за допомогою бульдозера масу ОСВ переміщують до лінії верхньої брівки укосу ярусу, яка за цією лінією під дією власної ваги зсувається по похилій поверхні протогрунту укосу, створюючи на ньому покриття із сухих ОСВ, а також те, що, при створенні покриття із сухих ОСВ його товщину приймають до 4см біля лініїверхньої брівки укосу ярусу відвалу та до 20см - біля лінії нижньої його брівки, і те, що після створення покриття із сухих ОСВ протогрунту укосу ярусу відвалу, деформоване бульдозером тіло обваловки відновлюють до проектних розмірів шляхом переміщення маси протогрунту, яку бульдозер тонким шаром зрізує із поверхні берми ярусу і переміщує цю масу на ділянки деформованого тіла обваловки, й останнє те, що при зрошуванні покриття із сухих ОСВ водою витрати останньої приймають від 6 до 8л/м2 оброблюваної площі. Робочі параметри запропонованого способу є оптимальними за обраними критеріями й підтверджені експериментальним шляхом. Сутність способу пояснюється на прикладах його реалізації. Приклад 1. Проект фіторекультивації протогрунту на похилій поверхні укосу ярусу відвалу має такі вихідні технічні умови: висота ярусу відвалу 20м, кут укосу ярусу відвалу - від 38 до 40, протогрунти укосу представлені сумішшю суглинку та кам'яних скельних порід у співвідношенні 1:1. Біля нижньої брівки укосу ярусу відвалу спостерігається хаотичне скупчення каміння з розмірами ребер від 0,5 до 1,0м. Тіло обваловки з висотою гребеня 1,2м сполучене із лінією верхньої брівки укосу ярусу відвалу. Для фіторекультивації цього об'єкту з полів компостування мулових ОСВ станції аерації та очищення стічних вод доставляють автосамоски3 дом ТАТРА-815 (корисний об'єм кузову - 8м ) сухі залежані ОСВ до обваловки верхньої брівки укосу ярусу відвалу і зсипають їх під укіс ярусу при розвантаженні автосамоскида. Для створення покриття протогрунту на укосі ярусу товщиною до 4см біля лінії верхньої брівки укосу ярусу відвалу й до 20см - біля лінії нижньої його брівки потрібно зсипати на 1м фронту відсипки до 4,0м3 сухих ОСВ. Потім після нанесення на протогрунт укосу ярусу покриття із сухих ОСВ його поверхню зрошують водою, доставленою кар'єрною поливальною автоцистерною, за допомогою гідромонітора. При цьому витрати води на зрошення оброблюваної площі приймають від 6 до 8л/м2, що достатньо для уникнення пилоутворення з цієї поверхні при швидкості вітру більше 5м/с за рахунок коагуляції пилових часток сухих ОСВ в більш крупні агрегати з утворенням тонкого кіркоподібного шару, що протидіє дефляції штучного ґрунту. Проростання увібраного насіння різнотрав'я наступає тоді, коли розпочинається їх вегетаційний сезон. Слід відмітити те, що в даному випадку склад насіння різнотрав'я у сухих ОСВ, утворений природно під дією випадкових чинників. Але, як показав практичний досвід, із цього різнотрав'я виживають тільки ті 5 57797 види трав, які здатні зростати та репродукувати себе в умовах техногенного об'єкту. Стійкий стан фіторекультивованих площ укосів ярусу наступає після двох поспіль сезонів вегетації різнотрав'я. Приклад 2. Відмінністю у другому проекті фіторекультивації є те, що тіло обваловки не сполучене з лінією верхньої брівки укосу ярусу відвалу, а створене на деякій відстані від неї - від 1,5 до 2,0м. При таких умовах доставлені на об'єкт фіторекультивації сухі ОСВ зсипають на поверхню цієї обваловки, а потім за допомогою бульдозеру Т330 масу ОСВ переміщують до лінії верхньої брівки укосу ярусу, які за цією лінією під дією власної ваги зсуваються по похилій поверхні протогрунту укосу, створюючи на ньому покриття із сухих ОСВ заданої товщини. Після створення покриття із сухих ОСВ протогрунту укосу ярусу відвалу, деформоване гусеницями та лемехом бульдозера тіло Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 6 обваловки відновлюють до проектних розмірів шляхом переміщення маси протогрунту, яку бульдозер тонким шаром зрізує з поверхні берми ярусу і переміщує цю масу на ділянки з деформованим тілом обваловки. Все інше буде відбуватися так, як і у прикладі 1. Проект фіторекультивації за наведеними прикладами прийнятий до реалізації на відвалі №2 Інгулецького ГЗКу. Запропонований спосіб, у порівнянні з прототипом, дозволяє спростити технологію фіторекультивації укосів ярусу відвалу за рахунок використання звичайного кар'єрного гірничого обладнання, підвищити його надійність і за одиндва вегетаційні сезони вирощування різнотрав'я досягти бажаного дернування та озеленення укосів незалежно від якості субстратів, що раніше сформували їх поверхні. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601