Спосіб оцінки стану водного обміну людини

Спосіб оцінки стану водного обміну людини, що полягає в порівнянні концентрацій "безпорогових" біологічно активних речовин, а 3 29733 формула Реберга. Вона заснована на обліку концентрацій одного із природних метаболітів креатінина - у крові й сечі. [Цит. за кн..: Лабораторные методы исследования в клинике. Справочник. Под ред. В.В.Меньшикова. М.: «Медицина», 1987. -с.219-221]. Реберг показав, що реабсорбція води пов'язана простими співвідношеннями з показниками обміну креатінина. Для цього спочатку розраховується концентраційний індекс (К) креатінина, який дорівнює відношенню концентрацій цього метаболіту в сечі (С1) і крові (С2): K= C1 C2 (1) а потім обчислюється вже безпосередньо показник реабсорбції води за формулою Реберга: R= ( K - 1) K (2) де R - показник реабсобції води. В нормі у здорової людини показник реабсобції води становить не менше 0,95, тобто реабсорбується не менш 95% профільтрованої нирками води. Метод Реберга описує загальний стан водного обміну, характеризує вклад нирок у його здійснення. Але цей метод, даючи загальну характеристику ступеня збереження води, не описує динаміку її переміщення в організмі, не показує у явному вигляді факт багаторазового використання організмом наявного водного ресурсу, не дає уявлення про кратність його використання. Нами пропонується спосіб оцінки водного обміну в людини, що описує динаміку позаклітинного сектора води, а саме його внутрішньосудинної частини, кількісно характеризується процес багаторазового використання наявної в організмі води, враховує крім стану нирок роль інших систем організму в здійсненні обміну води. Принцип пропонованого способу полягає в тому, що порівнюються кількості первинної сечі і обсяг циркулюючої плазми. Обсяг циркулюючої плазми є одним з важливих фізіологічних показників, який тісно пов'язаний з обсягом циркулюючої крові. У медичній практиці широко відома емпірична формула, що дозволяє розрахувати обсяг циркулюючої крові, виходячи з маси тіла. Знаючи ж співвідношення формених елементів і рідкої частини крові - гематокрит, нескладно знайти обсяг кров'яної плазми. Клубочковий фільтрат безупинно утворюється в нирках з безбілкової частини плазми крові сироватки. Кількість клубочкового фільтрату за добу є досить великою, становлячи близько 180 літрів. Якби не високоефективна реабсобція, заощадження води в нирках, втрата води організмом людини носила б катастрофічний характер. Деяке уявлення про це дає патологічний діурез при нецукровому сечовиснаженні, коли процес реабсорбції води різко порушується, а діурез може досягати одного літра за годину і навіть більше. У здорової людини при нормальному водному режимі, як відомо, діурез 4 становить в середньому 1,2-1,5 літра в добу. Оскільки досить велика кількість первинної сечі утворюється з відносно невеликої кількості циркулюючої в судинному руслі плазми, зрозуміло, що вода неодноразово проходить через нирковий фільтр в обох напрямках, піддаючись очищенню в нирках і знову вертаючись у судинне русло. Відношення кількості первинної сечі до обсягу циркулюючої плазми саме й показує, скільки разів вода проходила через нирковий фільтр. Ми пропонуємо називати це співвідношення як «оберт води», маючи на увазі, що вода неодноразово обертається між внутрішньому динним простором і нирками. Цей показник, на наш погляд, є фізіологічне важливим, відбиває динаміку водного обміну між позаклітинним сектором організму й зовнішнім середовищем, і поряд з водним балансом, додатково характеризує стан водного обміну організму людини. Спосіб реалізується наступним чином. Людина, що підлягає обстеженню, вранці зважується після сечовипускання. Ця порція сечі виливається. За тим, на протязі доби збирають всі наступні порції сечі, в тому числі вранці наступного дня. Вимірюють об'єм зібраної за добу сечі. На протязі дня сбору діурезу у пацієнта забирають невелику кількість венозної крові, та лабораторним шляхом за відомими методиками вимірюють гематокритний показник та рівень креатінину у сироватці крові. В подальшому вимірюють також рівень креатінину в сечі з добової кількості. Отримані значення біологічних параметрів використовують для розрахунку охарактеризованого вище фізіологічного показника за формулою, що пропонується нами: O= D ~ 70 × P(1 - R)( 1 - A ) (3) де: О - оберт води в організмі за добу, кількість разів; D - добовий діурез, мл; P - вага тіла, кг; ~ A - гематокрит, безрозмірна величина; R - індекс реабсорбції води, безрозмірна величина; 70(мл/кг) - відомий емпіричний коефіцієнт, що показує, скільки мілілітрів крові доводиться на 1кг ваги тіла людини. У розроблену формулу оцінки входять важливі параметри стану водного обміну організму. Зокрема, вага тіла значною мірою сумарно відображає показник наявного змісту води в клітинному й позаклітинному секторах організму, а гематокрит - більш локальний вміст води у внутрішньосудинній частині позаклітинного сектора. Концентраційний індекс за креатінином певною мірою відображає можливість організму зберігати воду; він характеризує не стільки функцію нирок, як цілий комплекс більш загальних біологічних параметрів, що відповідають за підтримання гомеостазу. Добовий діурез відображає незворотні витрати води організмом за цей час. 5 В результаті розрахунку отримується безрозмірна величина, що показує, скільки разів сироватка плазми проходила очищення у нирках за обумовлений час, у нашім випадку - за добу. Вона також відображає відносну міру достатності водного ресурсу в організмі, бо кожне додаткове проходження сироватки крові через нирки, зберігаючи воду, в черговий раз повертаючи її в організм, потребує відповідних витрат енергії на забезпечення реабсорбції. Стає зрозумілим, що економія води, біологічно цінна можливість обходитися без безперервного масивного надходження води, переваги досить тривалої автономної життєдіяльності, даються організму людини ціною напруження регуляторних механізмів та додаткових енергетичних витрат. Оцінка цього показника в умовах патології розкриває додаткові суттєві відомості про перебіг хвороби, розширює можливості динамічного моніторингу стану хворого, окреслює нові шляхи терапевтичної корекції патологічних зрушень. Приклад 1 У здорового чоловіка масою 72кг гематокрит дорівнює 0,40; добовий діурез становить 1400мл, рівень креатінину в крові - 52мкмоль/л, вміст креатінину в сечі - 1492мкмоль/л. Розраховуємо спочатку значення концентраційного індексу за креатініном, рівне відношенню концентрацій цієї речовини в сечі й крові (по формулі 1). Концентраційний індекс одержуємо рівним 23,692. Отримане значення підставляємо у формулу Реберга (2). У результаті одержуємо величину індексу реабсорбції води 0,9651, що відповідає поверненню в судинне русло 96,51% профільтрованої нирковими клубочками води. Підставляємо отримане значення в запропоновану нами формулу розрахунку обороту води (3); одержуємо значення цього показника 13,27. Це значить, що вода зазначену кількість разів проходила через нирковий фільтр, піддаючись очищенню від продуктів метаболізму. Приклад 2 Хворий на гостру алкогольну енцефалопатію має вагу тіла 63кг, гематокрит 0,44. Добовий діурез становить 1100мл, рівень креатінину в крові - 69мкмоль/л, вміст креатінину в сечі 2709мкмоль/л. Розраховуємо спочатку значення концентраційного індексу за креатініном, рівне відношенню концентрацій цієї речовини в сечі й крові (по формулі 1). Концентраційний індекс одержуємо рівним 39,261. Отримане значення підставляємо у формулу Реберга (2). У результаті одержуємо величину індексу реабсорбції води 0,9745, що відповідає поверненню в судинне русло 97,45% профільтрованої нирковими клубочками води. Підставляємо отримане значення в запропоновану нами формулу розрахунку оберту води (3); одержуємо значення цього показника 17,48. Отримана величина помітно більша, ніж у здорової людини за нормальних умов. Таким чином, одержуємо додаткову інформацію про особливості протікання алкогольної хвороби, а саме про зміни у водному 29733 6 обміні, напруження процесів дезінтоксикації, що дає додаткові критерії оцінки можливостей компенсації організмом наявних метаболічних порушень. Порівнюючи результати розрахунку оберту води в наведених прикладах, можна відзначити, що цей показник досить чуйно реагує на зміни в стані здоров'я людини, дає додаткову інформацію про особливості розвитку хвороби. Таким чином, застосування запропонованого способу оцінки стану водного обміну людини сприятиме поліпшенню діагностики захворювань нервової системи, поглибленню розуміння патогенезу цієї патології, розширенню можливостей контролю за процесом лікування, розробці диференційованих способів лікування з урахуванням стану водного обміну організму хворого.