Спосіб оцінки функціонального стану нижньоальвеолярного нерва при захворюваннях нижньої щелепи

Спосіб оцінки функціонального стану нижньоальвеолярного нерва, що включає стимуляцію 3 використання голчастих електродів, тобто є інвазивним. Задача, яка вирішується корисною моделлю, що заявляється, полягає в підвищенні ефективності диференціальної діагностики захворювань нижньої щелепи, за рахунок визначення функціонального стану внутрішньоканальної частини нижньоальвеолярного нерва, використовуючи можливості багатофункціонального апаратнопрограмного комплексу. Технічний результат, отриманий від вирішення задачі буде полягати в об'єктивній оцінці функціонального стану нижньоальвеолярного нерва. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що включає стимуляцію нерва та реєстрацію отриманих відповідей згідно корисної моделі для оцінки стану нижньоальвеолярного нерва стимуляцію нерва проводять в проксимальній точці, що розташовується спереду козелка вуха на 2 см, нижче вилицевої дуги, при цьому стимулюючий електрод встановлюється катодом ближче до активного відвідного електрода, а відвідні електроди розташовуються в проекції ментального отвору таким чином, щоб активний був проксимальніше, пасивний - дистальніше. Контроль якості накладання відвідних електродів та правильність вибору точки для стимуляції здійснюється за допомогою візуальної оцінки форми кривої ПД нерва. Відмінною особливістю способу оцінки функціонального стану нижньоальвеолярного нерва є стимуляція його в проксимальній точці та фіксація реєструючих електродів в проекції ментального отвору. Це дозволяє проводити реєстрацію параметрів внутрішньоканальної частини нерва. За доступними літературними даними такий спосіб визначення функціонального стану нижньоальвеолярного нерва при захворюваннях нижньої щелепи не відомий. Корисна модель, що заявляється пояснюється графічно, де на фіг.: Стимулюючий електрод: 1 анод; 2 - катод. відвідні електроди: 3 - пасивний; 4 - активний. Запропонований спосіб здійснюється наступним чином. Для дослідження використовують багатофункціональний апаратно-програмний комплекс, наприклад Нейро-МВП-4, за аферентною антидромною методикою. Пацієнт знаходиться в горизонтальному положенні, спокійному стані. Температура повітря в приміщенні складає 21-22°С. Шкіру пацієнта в ділянці накладання електродів обробляють спиртом та фізіологічним розчином. Заземлюючий електрод розташовують на правому передпліччі. Стимуляцію нерва проводять в точці, що розташовується спереду козелка вуха на 2 см, нижче вилицевої дуги. При цьому стимулюючий електрод (1, 2) встановлюють катодом (2) ближче до активного відвідного електроду. Відвідні електроди розташовують в проекції ментального отвору, таким чином, щоб активний (4) був проксимальніше, пасивний (3) - дистальніше. Електроди до шкіри фіксують клейкою стрічкою. Обстежують симетричні ділянки. Контроль якості накладання відвідних електродів та правильність вибору точки 58526 4 для стимуляції здійснюють за допомогою візуальної оцінки форми кривої ПД нерва. В залежності від задач дослідження аналізують наступні параметри: амплітуда, форма, площа ПД нерва, швидкість проведення збудження по сенсорному волокні, термінальна латентність. Конкретний приклад втілення Хворий П., 40 років, звернувся за консультацією до відділення щелепно-лицевої хірургії № 2 КМКЛ № 12 20.01.2010 року з скаргами на періодичні болі в нижній щелепі, відчуття оніміння нижньої губи справа. Хворіє останні 3 місяці. Після проведення рентгенологічного дослідження буде встановлено діагноз радикулярна кіста нижньої щелепи від 45 зуба. Окрім загальноклінічних методів дослідження хворому було проведено обстеження по способу, що пропонується, для оцінки функціонального стану нижньоальвеолярного нерва (№ закл. 57 від 22.01.2010 р.). Для дослідження використовували багатофункціональний апаратнопрограмний комплекс Нейро-МВП-4 за аферентною антидромною методикою. Стимулюючим електродом імпульси силою 5 мА та частотою 2 Гц подавали послідовно в точку, що розташовується на 2 см спереду козелка вуха. Відвідні електроди розташовувалися в проекції ментального отвору. При цьому отримана відповідь в дистальній точці нерва складала 0,17 Мв (при нормі 3-4 Мв), термінальна латентність збережена (2,1 мс). Отримані дані відповідають електронейроміографічній характеристиці компресійно-ішемічної невропатії, в зв'язку з чим прийшли до висновку про компресію новоутворенням судинно-нервового пучка нижньої щелепи справа, що було підтверджено інтраопераційно. За період з грудня 2009 по вересень 2010 року на базі кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії НМУ імені О.О. Богомольця в КМКЛ № 12 було обстежено 35 хворих з захворюваннями та травматичними ураженнями нижньої щелепи з використанням запропонованого способу. Додатковими перевагами запропонованого способу є можливість об'єктивної реєстрації параметрів внутрішньоканальної частини нижньоальвеолярного нерва, безпечність та неінвазивність дослідження. Література: 1. S. Otto, S. Hafner, K.A. Grotz. The Role of Inferior Alveolar Nerve Involvement in Bisphosphonate-Related Osteonecrosis of the Jaw. Journal of oral and maxillofacial surgery, 2009; Vol. 63(3): 589-592. 2. A.C. Забелин. Поражение нижнего альвеолярного нерва при одонтогенном остеомиелите нижней челюсти // Диагностика, лечение и реабилитация больных с повреждениями челюстнолицевой области: Сборник научных трудов. Смоленск, 1981. с. 97-100. 3. Бешарова Т.К., Костюк Т.М., Тімощенко Н.М. Спосіб діагностики функціонального стану під очноямкового нерва. Патент України № 39565 Офіційний бюлетень „Промислова власність" № 4, 2009. - с 5.13. 5 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 58526 6 Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601