Спосіб діагностики функціонального стану підочноямкового нерва

Спосіб діагностики функціонального стану підочноямкового нерва, що включає клінічні дослі 3 39565 результатів лікування і розвитку патологічних процесів різноманітного генезу. Призначення електронейроміографічного дослідження нерва неможливе без попереднього рентгенологічного обстеження причинної ділянки обличчя. Перевагами запропонованого нами методу є: - можливість об'єктивної оцінки вихідного стану нерва; - багатопараметральний аналіз; - безпечність для хворого та лікаря, що дозволяє багаторазове проведення обстеження для корегування вибраного комплексу лікування; - можливість збереження інформації в пам'я ті нейроміографа та роздруківки в будь-який час для порівняльного аналізу. Використання способу забезпечує безпечне, нешкідливе для хворого дослідження, може використовуватися у різних вікових групах, у тому числі у ді тей та вагітни х. Спосіб здійснюється таким чином: Для дослідження використовують електронейроміограф „REPORTER" виробництва італійської фірми „ESAOTEBIOMEDIKA", програмна версія 4.00, антидромний метод. Пацієнт знаходиться в спокійному стані в кріслі. Температура повітря при проведенні дослідження 20-22°С. Перед початком обстеження ділянки накладання електродів обробляють етиловим спиртом. Електрод-кліпсу, що виконує функцію заземлення фіксують на мочку вуха. Реєструючий та індиферентний чашоподібні срібні електроди розташовують в ділянці шкірної частини верхньої губи. Електроди до шкіри фіксують клейкою стрічкою. Стимуляції підлягає дистальна точка нерва. Електрод-стимулятор розташовують у проекції виходу підочноямкового нерва з під очноямкового отвору. Обстеженню обов'язково підлягають симетричні ділянки ураженої та здорової сторони. Реєструють та аналізують отримані відповіді. Якщо у хворого хоча б одна із отриманих викликаних відповідей відсутня або її показники надто занижені щодо вікових нормативних показників, проводять дослідження з використанням голчастих електродів. Отримані результати аналізують. Спонтанна електронейроміограма, що характеризується відсутністю чи значним зниженням показників викликаних відповідей, реєстрація потенціалів денервації на досліджуваній ділянці свідчить про високий рівень ураження нерва. Приклад використання способу: Хворий Т., 39 років, медична карта №5445, звернувся до лікаря зі скаргами на порушення чутливості в підочноямковій частині зліва та лівій половині верхньої губи. Порушення чутливості вищезгаданих ділянок відбулося після травми. З моменту травми пройшло 30 днів. На прицільній рентгенограмі визначається звуження підочноямкового отвору (ділянка осифікації). Медикаментозне лікування пацієнта не проводилося. 4 У Стоматологічній клініці НМУ імені О.О. Богомольця проведене обстеження пацієнта по способу, що пропонується (електронейроміографічне дослідження), для визначення ступеню ураження лівого підочноямкового нерва. Для цього використовували комп'ютерний комплекс для електронейроміографії „REPORTER" (Італія, «ISATEBIOMEDIKA») програмна версія 4.00. Реєструючий та індиферентний чашоподібні срібні електроди накладали на шкірну ділянку верхньої губи. Стимулюючим електродом імпульси довжиною від 0,5 до 50мс, амплітудою від 80 до 320мА подавали послідовно на дистальну точку в ділянці проекції на шкіру місця виходу підочноямкового нерва з кісткового каналу. При стимуляції імпульсами довжиною 0,5мс, амплітудою 92мА одержана відповідь з м'яза зі зниженою амплітудою 3,8мВ (норма - 7,6-12,2мВ). Латенція збережена (L=8). Швидкість проведення збудження по нерву знижена (V=42м/с). Відповідь, що отримали, підлягала аналізу та меморіальному запису. За аналогічною схемою було проведене обстеження правого підочноямкового нерва. Одержані при цьому параметри відповідали стандартним віковим нормам. За загальною комп'ютерною обробкою отриманих результатів було вирахувано, що лівий підочноямковий нерв втратив функціональну здатність порівняно з нормальним. Ушкодження нерва має невропатичний характер (мієлінопатія). Ме ханізм виникнення розладу чутливості - компресійний. Цілісність нерва не порушена. Дегенеративних змін у стр уктурі нерва не виявлено. Враховуючи результати проведеного дослідження, пацієнту було призначене відповідне лікування. Повторне електроміогафічне дослідження було проведене через 6 тижнів після початку комплексного лікування. За аналізом отриманих параметрів було обчислено, що функціональна здатність підочноямкового нерва збільшилася на 2,3% порівняно з попереднім дослідженням. Це свідчить про позитивну динаміку плину процесу та ефективність призначеного комплексу лікувальних заходів. Даний спосіб був застосований у 12 пацієнтів на кафедрі хірургічної стоматології та щелепнолицевої хірургії Н МУ імені О.О. Богомольця і зарекомендував себе як такий, що може бути рекомендованим для впровадження у практику стоматологічних клінік. Джерела інформації: 1. Гехт В.М. Теоретическая и клиническая электромиография. - Москва, медицина, 1990. - 220с. 2. Матрос-Таранец М.С. Электромиография в стоматологии. - Донецк, ДонГМУ, 1997. - 212с. 3. Політун A.M., Шевченко А.В., Бешарова Т.К., Костюк Т.М. Спосіб оцінки стану нижнього альвеолярного нерва у хворих на компресійно-токсичну невропатію. Деклараційний патент на корисну модель №9333 від 15.08.2005. 4. Яхно Н.Н., Штульман Д.Р. Болезни нервной системы. - Москва, медицина, 2003г., т.1. - 744с. 5 Комп’ютерна в ерстка Л.Литв иненко 39565 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601