Спосіб прогнозування рецидивуючого перебігу хронічної гастродуоденальної патології у дітей

Спосіб діагностики і прогнозування рецидивуючого перебігу хронічної гастродуоденальної патології у дітей, що включає дослідження процесів апоптозу і проліферації за допомогою імуногістохімічного аналізу, який відрізняється тим, що процеси проліферації та апоптозу визначають залежно від нозологічної форми гастродуоденальної 3 дітей [5]. За допомогою імуногістохімічного дослідження проведена оцінка клітинного відновлення епітеліоцитів СОШ у дітей при ХГ залежно від наявності інфекції Н. pylori. В результаті проведеного дослідження, при Н. pylori - асоційованому гастриті відмічали прискорення процесів клітинного відновлення епітеліоцитів шлунка у порівнянні з інтенсивністю процесів апоптозу і проліферації при Н. pylori - неасоційованому ХГ. Однак ці дослідження не дають повної характеристики стану клітинного відновлення залежно від нозологічної форми гастриту і ступеня запального процесу в СОШ. Задача корисної моделі полягає в створенні способу прогнозування структурних змін CO органів гастродуоденальної зони шляхом імунногістохімічного дослідження показників клітинного відновлення при ХГДП у дітей залежно від нозологічної форми гастродуоденальної патології, ступеня запальних змін СОШ та СОДПК. Технічний результат, що досягається корисною моделлю, полягатиме в індивідуальному підході до розробки профілактичного лікування та зменшенні кількості рецидивів загострень ХГДП у дітей. Поставлену задачу досягають тим, що у відомому способі, що включає дослідження процесів апаптозу і проліферації за допомогою імуногістохімічного аналізу згідно корисної моделі процеси проліферації та апаптозу визначають залежно від нозологічної форми гастродуоденальної патології та ступеня запальних змін слизової оболонки шлунка та 12-палої кишки, оцінюють співвідношення між активністю проліферації і апоптозу та розвитком відповідної форми гастриту та дуоденіту і при значному підвищенні проапоптозного показника ВАХ (більше 50 % позитивно пофарбованих клітин) та зниженні експресії антиапоптозного показника Всl-2 (менше 10 % позитивно пофарбованих клітин) на фоні різних параметрів показника проліферації залежно від форм і ступеня запалення слизової оболонки органів гастродуоденальної зони при різних формах гастродуоденальної патології прогнозують прогресування запального процесу у слизовій оболонці шлунка і 12-палої кишки та рецидивуючий перебіг хронічної гастродуоденальної патології у дітей. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є врахування співвідношення між активністю проліферації і апоптозу у розвитку відповідної форми гастриту і дуоденіту. Дисбаланс процесів клітинного відновлення призводить до порушень фізіологічної регенерації слизової оболонки і є прогностичним показником виникнення рецидиву хронічного процесу з подальшим розвитком деструктивних змін з боку органів гастродуоденальної зони, порушень структури і архітектоніки залоз шлунку та дванадцятипалої кишки. Спосіб здійснюють наступним чином: Під нашим спостереженням перебувала 71 дитина віком від 8 до 16 років. Всім дітям під час фіброгастродуоденоскопії проводили біопсію CO фундального, антрального відділів та СОДПК. Для оцінки гістологічних змін СОШ та СОДГЖ тканинні зрізи фарбують гематоксиліном та еозином і пікрофуксином по Ван-Гизон. Імунногістохімічне дослідження ви 58525 4 конують на парафінових зрізах з використанням стрептавідин - пероксидазного методу (DAKO, Данія). Для оцінки клітинного гомеотазу використовували первинні моноклональні мишині антитіла до маркеру ядерного антигену проліферуючих клітин (PCNA), до антиапоптозного білку bcl-2 і проапоптозного білка bах. За результатами гістологічного обстеження серед хворих у 59 дітей діагностували неатрофічний гастрит, у 6 дітей - атрофічний гастрит, у 5 дітей - ерозивний гастрит, у 1 дитини - гранулематозний гастрит, у 51 дитини - неатрофічний дуоденіт, у 5 дітей - ерозивний дуоденіт, у 15 дітей - атрофічний дуоденіт. Імунногістохімічні показники клітинного гомеостазу при неатрофічному гастриті характеризувалися збільшенням проліферативної активності, вираженої через збільшення поширеності експресії PCNA (від 2,5 % до 23 % позитивно пофарбованих ядер епітелію залоз) і підвищення апоптозу при збільшенні експресії ВАХ (більше 50 % позитивно пофарбованих клітин) зниженні експресії Всl-2 (менше 10 % позитивно пофарбованих клітин). При ерозивних змінах СО органів ГДЗ відмічали помірне підвищення експресії PCNA (2,5-2,8 %) і підвищення апоптозу при збільшенні експресії ВАХ (більше 50 % позитивно пофарбованих клітин) і зниженні експресії Всl-2 (менше 10 % позитивно пофарбованих клітин). Серед дітей з атрофічним гастритом були відмічені значні переважання проапоптозного показника ВАХ (більше 50 % позитивно пофарбованих клітин) при низькій експресії Всl-2 (менше 10 % позитивно пофарбованих клітин) і низькій експресії PCNA (0-1 % позитивно пофарбованих ядер епітелію залоз). У хворих з атрофічним дуоденітом диспропорція клітинного відновлення характеризувалась підвищенням проліферативного показника PCNA (2-4 %) при помірній експресії ВАХ (більше 10 % позитивно пофарбованих клітин) і при низькій експресії Всl-2 (менше 10 % позитивно пофарбованих клітин). Таким чином, різне співвідношення між активністю проліферації і апоптозу обумовили розвиток відповідної форми гастриту і дуоденіту. При неатрофічному гастриті були відмічені незначні диспропорції в показниках клітинного гомеостазу, обумовлені зниженою експресією антиапоптозного показника Всl-2. При підвищенні різниці між показниками проліферації і апоптозу в сторону підвищення експресії проапоптозного показника ВАХ при неатрофічному гастриті створюються умови для виникнення деструктивних змін СО ДПК. Формування атрофічного дуоденіту пов'язане з вираженим підвищенням індексу проліферації, зниженням антиапоптозного показника з помірною експресією проапоптозного потенціалу. При підвищенні індексу проліферації і зниженні апоптозної активності епітеліоцитів відбувається збільшення недеференційованих клітин, що не спроможні виконувати притаману їм функцію і це призводить до розвитку дистрофічних змін СО органів ГДЗ. Відмічена при атрофічному гастриті низька експресія PCNA при високій експресії ВАХ є діагностичним критерієм виникнення деструктив 5 них змін з боку СОШ. Під час проведення імунногістохімічного дослідження були встановлені певні відмінності клітинного відновлення епітеліоцитів залежно від ступеня запальних змін СОШ. Оцінка проліферативних процесів в СОШ показала, що у дітей експресія PCNA знаходиться в прямій залежності від ступеня запалення, що свідчить про структурні особливості дисрегенерації. Середній рівень експресії PCNA епітеліоцитами шлунка при легкому ступені запалення складав 3,7 %. В той же час при вираженому запаленні СОШ експресії PCNA була достовірно вища - 7,8 %. При збільшені ступеня запальних процесів відзначається виражена інфільтрація СОШ лімфоцитами, які, як відомо, приймають участь в регуляції клітинного відновлення і регенераторних процесах CO органів ГДЗ. Таким чином, підвищення індексу проліферації відбувається при зростанні ступеня запалення СОШ, що перешкоджає нормальній репарації і сприяє тривалому хронічному запальному процесу в CO органів ГДЗ. Аналіз апоптозної активності епітеліоцитів шлунка свідчить про дисбаланс про- і антиапоптозних білків. Нами був відмічений чіткий зв'язок антиапоптозного показника Всl-2 зі ступенем запальних змін СОШ. При легкому ступені запалення СОШ рівень експресії Всl-2 був вище (2 бали), чим при вираженому запаленні (1 бал). Рівень експресії проапоптозного білка ВАХ на відміну від Всl-2 був вище (3 бали) і не залежав від ступеня запальних процесів СОШ. Згідно даним нашого дослідження, порушення клітинного відновлення епітеліоцитів СОШ пов'язані з низьким рівнем експресії антиапоптозного білка Всl-2, що забезпечує тривалу персистенцію запального інфільтрату в СОШ і дозволяє прогнозувати перебіг ХГДП. Дослідження процесів клітинного відновлення в СОДПК показали ідентичні результати. Наші результати дослідження підтверджують дані літератури про поєднане ураження шлунка та ДПК у дитячому віці. На основі проведеного імуногістохімічного дослідження перебіг ХГДП у дітей характеризується дисбалансом процесів клітинного відновлення, що призводить до порушень фізіологічної регенерації CO і є прогностичним показником виникнення рецидиву хронічного процесу з подальшим розвитком деструктивних і атрофічних змін з боку органів гастродуоденальної зони. Зважаючи на отримані результати, посилення апоптозної активності епітеліоцитів обумовлено порушенням співвідношення проапоптозного і антиапоптозного білків регуляції. Приклади конкретного виконання запропонованого способу: Дівчинка В., 15 років (медична карта № 3829) знаходилась на лікуванні в ДКЛ № 9 з 09.12.09 по 30.12.2009 з діагнозом: Хронічний гастродуоденіт (поверхневий неатрофічний гастрит, виражений ступінь запалення, поверхневий неатрофічний дуоденіт, II ступінь активності) з пониженою кислотоутворюючою функцією шлунка, стадія загострення. Скарги при поступленні: на голодний, ниючий біль в епігастральній та пілородуоденальній 58525 6 ділянках, відрижку кислим, печію, нудоту, зниження апетиту, метеоризм, закрепи, слабкість, швидку втомлюваність. Анамнез виявив трьохрічну давність захворювання, п'ятиразове стаціонарне лікування у гастроентерологічних відділеннях з приводу загострення хронічного гастродуоденіту, обтяжений спадковий (за гастропатологією) анамнез, нераціональне харчування, паління з 13 років. Об'єктивно: вага - 52,0 кг, зріст - 164 см; шкіра бліда, «синці» під очима, помірно волога, чиста. Лімфовузли не пальпуються. Зів чистий, аускультативно - везикулярне дихання, ЧД - 19/хв. AT - 90/60 мм рт. ст., Ps - 85 уд/хв. Тони серця звучні, чисті, ритмічні. Язик обкладений білим нашаруванням при корені. Живіт нормальних розмірів та конфігурації, при пальпації м'який, болючий в епігастральній та пілородуоденальній ділянках. Печінка біля краю реберної дуги. Селезінка не збільшена. Випорожнення через день. Дані лабораторно-інструментальних методів дослідження: при проведенні лабораторних досліджень істотних змін не виявлено. ФЕГДС: еритематозна гастродуоденопатія. Інтрагастральна рНметрія: В базальному періоді гіпоацидність, кислотонейтралізуюча функція декомпенсована. УЗД: Без патологічних змін. Гістологічне дослідження біоптату слизової оболонки фундального і антрального відділів шлунку та СОДПК: поверхневий неатрофічний гастрит, виражений ступінь запалення, поверхневий неатрофічний дуоденіт, II ступінь активності. Під час імунногістохімічного обстеження відмічали на фоні помірного підвищення експресії PCNA 2,7 %, значне підвищення проапоптозного показника ВАХ (більше 50 % позитивно пофарбованих клітин) і зниження експресії антиапоптозного показника Всl-2 (менше 10 % позитивно пофарбованих клітин). Інфекцію Helicobacter pylori за допомогою гістологічного і серологічного методів дослідження не встановлено. Бактеріологічне дослідження біоптату антрального відділу шлунку - умовнопатогенної мікрофлори не виявлено. Призначено лікування: дієта стіл № 5, дуспаталин 200 мг двічі на добу, панреатин, дарсил, альтан. Больовий синдром та диспепсичні явища зникли на 3-й день захворювання, явища метеоризму - на 4-й, нормалізація випорожнень відбулася до кінця першого тижня лікування. Пальпаторна болючість в епігастральній ділянці зникла на 4-й день лікування. Через 1 місяць після лікування під час ФЕГДС у дівчинки були відсутні ознаки запалення органів гастро дуоденальної зони. При проведенні інтрагастральної рН-метрії реєстрували понижену кислотоутворюючу функцію шлунка на фоні декомпенсованої кислотонейтралізуючої функції шлунка. Гістологічне дослідження СОШ та СОДПК: хронічний поверхневий неатрофічний гастрит, легкий ступінь, хронічний неатрофічний дуоденіт, І ступінь. Імунногістохімічні показники залишалися без змін. Через рік після проведеного лікування дитина надходить в стаціонар з скаргами на біль в животі, нудоту, закрепи. При ФГДС дослідженні були діагностовані ерозивні зміни слизової оболонки два 7 58525 надцятипалої кишки і еритематозний гастрит. Гістологічне дослідження біоптату слизової оболонки фундального і антрального відділів шлунку та СОДПК: поверхневий неатрофічний гастрит, виражений ступінь запалення, поверхневий неатрофічний дуоденіт, III ступінь активності. Під час імунногістохімічного обстеження не було відмічено змін параметрів клітинного відновлення, а саме зберігалася різниця між показниками проліферації і апоптозу в сторону підвищення експресії проапоптозного показника ВАХ і зниження показника Всl2. Таким чином, конкретний наведений приклад демонструє вплив співвідношення між активністю проліферації і апоптозу на розвиток відповідної форми гастриту і дуоденіту. На фоні покращення клінічної симптоматики і позитивної морфологічної динаміки захворювання зберігається дисбаланс параметрів клітинного відновлення. В даному випадку отримані результати є прогностичними у виникненні рецидиву хронічного процесу з подальшим розвитком деструктивних змін з боку органів гастродуоденальної зони. Спосіб апробовано в дитячій клінічній лікарні № 9 м. Києва з позитивними результатами і рекомендовано до впровадження у гастроентерологічні відділення дитячих лікарень. Література: 1. Бельмер С.В., Хавкин А.И., Щербаков П.Л. Гастроэнтерология детского возраста. - М.: ИД «МЕДПРАКТИКА - М», 2010. - Т.2 - 476 с. 2. Волынець Г.В., Клембовський А.И., Новико Комп’ютерна верстка А. Крулевський 8 ва А.В. Морфологические изменения слизистой оболочки желудка у детей с хроническим гастритом в зависимости от этиологических факторов заболевания. // Российский педиатрический журнал. - 2006. - № 4. - c. 32-44. 3. Коваленко В.Л., Казачков Е.Л., Казимирова А.А. Значение некоторых ростовых факторов в патогенезе хронического гастрита у детей. // Архив патологии. - 2008. - № 2. - c. 3-5. 4. Осадчук A.M., Коган Н.Ю., Кветной И.М. Роль маркеров клеточного обновления и апоптоза эпителиоцитов при заболеваниях желудка, ассоциированных с Н. pylori // Вестник Волгоградского гос. Ун-та. - 2007. - № 1. - c. 29-33. 5. Потрохова Е.А., Кононов А.В.. Клеточное обновление слизистой оболочки желудка при Н. pylori - ассоциированном гастрите у детей // Клиническая медицина - 2004. - № 1. - c. 50-55. 6. Сорокина И.В., Страшок Л.А, Горголь Н.И // Гормональный статус и иммуногистохимические особенности формирования дуоденальной язвы в подростковом возрасте. - Теоретична та експериментальна медицина. - 2008. - № 1. - c. 61-65. 7. Munoz L, Camorlinga M., Hernandez R., et al. Immune and proliferative cellular responses to Helicobacter pylori infection in the gastric mucosa of Mexican children. Helicobacter. 2007; 12 (3): 224-30. 8. Zhang H, Fang D-C, Wang R-Q, Yang S-M, Liu H-F, Luo Y-H. Effect of Helicobacter pylori infection on expression of bcl-2 family members in gastric adenocarcinoma. World J Gastroenterol 2004; 10: 227-30. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601