Спосіб оптимізації тактики відновного лікування хворих на гліальні пухлини головного мозку

Спосіб оптимізації тактики відновного лікування хворих на гліальні пухлини головного мозку, що включає проведення медикаментозної терапії, електростимуляції, лікувальної фізкультури та масажу, який відрізняється тим, що тактика відновного лікування хворих на гліальні пухлини головного мозку базується на комплексній оцінці результатів клініко-неврологічного обстеження, досліджень комп'ютерної томографії, магнітно 3 future priorities // Canser. – 1991. – Vol. 67.-P. 839843.]. Задачею корисної моделі є розробка способу оптимізації тактики ВЛ хворих на ГПГМ, що сприяє відновленню порушених функцій та підвищенню якості життя. Така задача вирішується тим, що тактика ВЛ хворих на ГПГМ базується на комплексній оцінці результатів клініко-неврологічного обстеження, досліджень комп'ютерної томографії (КТ), магнітно-резонансної томографії (МРТ), функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ) та однофотонної емісійної комп'ютерної томографії (ОФЕКТ) та дає можливість диференційованого підходу до призначення відновного лікування, яке включає, після проведеного хірургічного втручання, медикаментозну терапію, електростимуляцію, лазерну терапію (ЛТ), лікувальну фізкультуру та масаж залежно від неврологічного дефіциту, локалізації пухлини та відношення до функціонально важливих зон мозку, ступеня злоякісності пухлини, клінічного результату відновного лікування з порівняльним аналізом ЯЖ у динаміці доопераційного, післяопераційного перебігу захворювання та після курсу відновного лікування (див. фігуру). Спосіб здійснюється наступним чином: хворим на ГПГМ в нейрохірургічному стаціонарі, в рамках передопераційного дослідження, проводиться комплекс діагностичних заходів, спрямованих на уточнення анатомо-функціональної локалізації пухлинного новоутворення і виявлення післяопераційних компенсаторних можливостей головного мозку за наступною схемою: клініконеврологічне обстеження, КТ, МРТ, фМРТ та ОФЕКТ дослідження головного мозку. В післяопераційному періоді в першу добу після оперативного втручання проводять КТ обстеження головного мозку з метою визначення об'єму видалення пухлини, ступеня виразності набряку мозку, дислокаційного синдрому. Програма проведеного ВЛ хворих на ГПГМ включає медикаментозну терапію, ЕС, ЛТ, ЛФК та масаж залежно від неврологічного дефіциту, локалізації пухлини та відношення до ФВЗ мозку, ступеня злоякісності пухлини, клінічного результату ВЛ, а також порівняльний аналіз ЯЖ у динаміці доопераційного, післяопераційного перебігу захворювання та після курсу ВЛ. Приклад № 1. Хворий А., 39 років. Госпіталізований зі скаргами на періодичний головний біль та одиничний судомний напад з втратою свідомості. За даними клініко-неврологічного огляду визначено: свідомість ясна, правильно орієнтований в місці та часі, пам'ять збережена; недостатність VII та XII пар черепних нервів праворуч за центральним типом. Легкий правобічний геміпарез, м'язова сила 4/4 бали за шестибальною шкалою, гемігіпалгезія праворуч, сухожильні та періостальні рефлекси дещо підвищені праворуч, 58941 4 недостатність при виконанні пальценосової проби праворуч, на очному дні виявлена ангіопатія сітківки. Індекс Карновського (ІК) становить 60 балів. Проведено комплекс інструментальних методів обстеження: КТ, МРТ, фМРТ та ОФЕКТ дослідження головного мозку, за даними яких у лівій задньо-лобовій ділянці і лівій прецентральній звивині виявлено вогнище з відносно чіткими контурами, розміром 2,0×2,3×2,5 см. Кістозний елемент цього утворення розташований в нижньомедіальному відділі розміром 1,6×1,0×1,2 см. Серединні структури мозку не зміщені. Шлуночкова система не змінена. Проведено операцію – тотальне видалення пухлини. Висновок гістологічного дослідження: астроцитома фібрілярно-протоплазматична, І – II ст. зл. КТ обстеження після операції: у лівій лобовій частці післяопераційний кістковий шматок, відповідно якому у лобовій частці гіподенсивне вогнище після видалення пухлини. Передні рога бокових шлуночків здавлені. Утворення середньої лінії зміщені вправо на 0,8 см. У післяопераційному періоді спостерігалось поглиблення рухових порушень (до плегії) у правих кінцівках. Призначена післяопераційна інтенсивна терапія. ІК становив 50 балів. На 4 день післяопераційного періоду розпочато ВЛ: медикаментозна терапія, ЛТ з наступною ЕС паретичних кінцівок, ЛФК та масаж. На 8 день післяопераційного періоду на фоні курсу ВЛ спостерігався регрес неврологічної симптоматики: з'явились рухи в пальцях лівої руки. На 10 день збільшився об'єм рухів у руці та з'явились рухи в нозі. 12 день післяопераційного періоду - хворий ходить зі сторонньою допомогою, дещо обмежені рухи в руці. 14 день - об'єм рухів у кінцівках повний, самостійно себе обслуговує. Виписаний на 16 день післяопераційного періоду в задовільному стані. На момент закінчення курсу лікування ІК становив 80 балів. Таким чином проведене ВЛ, з застосуванням запропонованої тактики відновного лікування, сприяло відновленню порушених функцій, а отже і підвищенню ЯЖ хворого. Отже, застосування запропонованого способу оптимізації тактики ВЛ хворих на ГПГМ має ряд переваг: дозволяє оптимізувати лікувальні заходи раннього післяопераційного періоду, планувати тактику відновного лікування з урахуванням наявного неврологічного дефіциту, локалізації пухлини, характеру ураження ФВЗ мозку, ступеня злоякісності пухлини, клінічного результату відновного лікування з порівняльним аналізом ЯЖ у динаміці доопераційного, післяопераційного перебігу захворювання та після курсу ВЛ. Спосіб пройшов успішну клінічну апробацію у нейроонкологічній клініці ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України» у 93 хворих на гліальні пухлини головного мозку. 5 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 58941 6 Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601