Спосіб раннього віднесення до групи ризику по розвитку комплексу серцево-судинних і метаболічних розладів

Спосіб раннього віднесення до групи ризику по розвитку комплексу серцево-судинних і метаболічних розладів, що передбачає моніторування населення, дослідження чинників ризику та проведення кількісної оцінки чинників ризику, який відрізняється тим, що досліджують вміст тиреотропного гормона у жінок старше 50 років і, при вмісті тиреотропного гормона в плазмі крові більше 4,0 мОд/мл, відносять досліджену особу до групи ризику по розвитку комплексу серцево-судинних (метаболічних) розладів. (19) (21) u201014067 (22) 25.11.2010 (24) 26.04.2011 (46) 26.04.2011, Бюл.№ 8, 2011 р. (72) ЛОГВИНЕНКО АЛЛА ОЛЕКСІЇВНА, МІТЧЕНКО ОЛЕНА ІВАНІВНА, РОМАНОВ ВАДИМ ЮРІЙОВИЧ, БЕЛЯЄВА ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА, ЧУЛАЄВСЬКА ІРИНА ВАЦЛАВІВНА (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР "ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ ІМЕНІ АКАДЕМІКА М.Д. СТРАЖЕСКА" АМН УКРАЇНИ 3 шої діагностики і лікування хворих. Проте такої оцінки раніше не проводилося. Відомий спосіб оцінки ризику розвитку несприятливих серцево-судинних подій (див. RU 2007129160, МПК G01N33/49, дата публікації заявки: 10.02.2009) у хворих ішемічною хворобою серця, що піддалися коронарному шунтуванню, на 10річний період після втручання, що характеризується тим, що хворому проводять оцінку ліпідного спектру плазми крові і визначають відношення до тютюнокуріння, і за наявності наступних чинників: рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності більше 2,5ммоль/л, холестерину ліпопротеїнів високої щільності менше 1,0ммоль/л, тригліцеридів більше 1,7ммоль/л, куріння хворих відносять до категорії високого ризику розвитку несприятливих серцево-судинних подій, а за наявності 1-2 з визначуваних чинників - пацієнтів відносять до категорії низького ризику розвитку несприятливих серцево-судинних подій. Недоліком відомого способу визначення ризику розвитку несприятливих серцево-судинних подій є його направленість на вузько окреслене коло осіб, що можуть бути обстежені таким способом, складність багатостадійність та тривалість обстеження. Наявність серед чинників, на основі яких має прийматися рішення суб'єктивних факторів. За способом ризик визначається суттєво пізніше першого серцево-судинного і метаболічного розладу у пацієнта і не може бути застосований для раннього виявлення групи ризику по розвитку комплексу серцево-судинних і метаболічних розладів. Відомий спосіб визначення ризику розвитку комплексу респіраторних, серцево-судинних і метаболічних розладів (див. RU 2308886, МПК А61В5/08, А61В5/145, дата публікації: 27.10.2007) у осіб з обструктивними порушеннями дихання уві сні, що полягає в проведенні нічного респіраторного моніторування з подальшим дослідженням нічного патерну дихання, що включає визначення індексу апное-гипопное, індексу десатурації, величини десатурації, тривалості апное, мінімального значення нічної сатурації кисню (мін SaO2), причому індекс десатурації визначають як число епізодів падіння SaO2 більш ніж на 4% за годину до сну і при значеннях індексу апное-гипопное більше 38 випадк./г; індексу десатурації більше 39 випадк./г.; величини десатурації більше 12%; тривалості апное більше 45сек.; мін SaO2 менше 65% визначають високий ступінь ризику розвитку комплексу респіраторних, серцево-судинних, метаболічних розладів у осіб з обструктивними порушеннями дихання уві сні, а при значеннях індексу апное-гипопное 11-25 випадк./г. індексу десатурації 18-30 випадк./г.; десатурації до 10%; тривалості апное до 35сек.; мін SaO2 до 70% визначають низький ступінь ризику розвитку комплексу респіраторних, серцево-судинних, метаболічних розладів у осіб з обструктивними порушеннями дихання уві сні. Недоліком відомого способу визначення ризику розвитку комплексу серцево-судинних і метаболічних розладів є його направленість на вузько окреслене коло осіб, що можуть бути обстежені 58991 4 таким способом, складність, багатостадійність та тривалість проведення обстеження. Завданням розробки є створення способу раннього виявлення групи ризику по розвитку комплексу серцево-судинних і метаболічних розладів в якому за рахунок застосування для виявлення групи ризику, підібраного емпіричним шляхом нового чинника, загального для груп розладів та визначення рівня цього чинника забезпечується можливість виявлення групи ризику по розвитку комплексу серцево-судинних і метаболічних розладів до настання критичного рівня серцевосудинних і метаболічних розладів. Для вирішення цього завдання спосіб раннього виявлення групи ризику по розвитку комплексу серцево-судинних і метаболічних розладів передбачає моніторування населення, дослідження чинників ризику та проведення кількісної оцінки чинників ризику. Новим у способі є те, що досліджують вміст тиреотропного гормону у жінок старше 50 років і при вмісті тиреотропного гормону в плазмі крові більше 4,0 мОд/л відносять досліджену особу до групи ризику по розвитку комплексу серцевосудинних (метаболічних) розладів. Суттєвою перевагою запропонованого способу є те, що первинне обстеження з метою виявлення групи осіб, схильних до розвитку комплексу серцево-судинних (метаболічних) розладів, здійснюється на підставі одного дослідження і не вимагає багатоетапного обстеження осіб, що включає (обов'язкове) клінічне та інструментальне обстеження (антропометричне, біохімічне, електрокардіографічне, ехокардіографічне обстеження, добове моніторування AT та ЕКГ). Спосіб ілюструється прикладами його застосування. 1. Жінка 56 р. Досліджували вміст тиреотропного гормону методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням набору реагентів «ТТГ-ИФА-БЕСТ» Вектор-Бест для кількісного визначення концентрації тиреотропного гормону в сироватці і плазмі крові. Встановлено що вміст тиреотропного гормону складає 4,9 мОд/мл. Віднесли досліджену особу до групи ризику по розвитку комплексу серцево-судинних (метаболічних) розладів. Провели додаткове дослідження, на ранній стадії встановили прояви абдомінального ожиріння (ІМТ дорівнював 30), дисліпідемій (збільшений рівень загального холестерину 6,9; підвищення рівня ХС ЛПНЩ 4,1), інсулінорезистентності (НОМА-індекс 3,7), діастолічну артеріальну гіпертензію (АТ=145/105мм рт.cт.), гіпертрофію лівого шлуночка (ІММ ЛШ=119г/м2). Отримані раніше дані дозволили віднести хвору до групи ризику і вчасно провести додаткове дослідження та застосувати необхідну тактику лікування. 2. Жінка 62р. Досліджували вміст тиреотропного гормону методом твердофазного іммуноферментного аналізу з використанням набору реагентів «ТТГ-ИФА-БЕСТ» Вектор-Бест для кількісного визначення концентрації тиреотропного гормону в сироватці і плазмі крові. Встановлено що вміст тиреотропного гормону складає 5,8 мОд/мл. Від 5 58991 несли досліджену особу до групи ризику по розвитку комплексу серцево-судинних (метаболічних) розладів. Провели додаткове дослідження, встановили на ранній стадії рівень (загального холестерину 7,2, холестерин ліпопротеїдів низької щільності ХС ЛПНЩ складає 4,3, НОМА-індекс 3,9, АТ=150/110мм рт.ст., за результатами добового моніторування ЕКГ велика кількість шлуночкових=1579 на надшлуночкових=1124 порушень ритму). Отримані раніше данні дозволили віднести хвору до групи ризику і вчасно провести додаткове дослідження та застосувати необхідну тактику лікування. 3. Жінка 64р. Досліджували вміст тиреотропного гормону методом твердофазного іммунофе Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 6 рментного аналізу з використанням набору реагентів «ТТГ-ИФА-БЕСТ» Вектор-Бест для кількісного визначення концентрації тиреотропного гормону в сироватці і плазмі крові. Встановлено що вміст тиреотропного гормону складає 5,1 мОд/мл. Віднесли досліджену особу до групи ризику по розвитку комплексу серцевосудинних і метаболічних розладів. Провели додаткове дослідження, на ранній стадії встановили (відсутність ожиріння ИМТ=22, загальний ХС=5,7ммоль/л індекс НОМА 2,8 умов. од., АТ= 160/75мм рт.ст.). Отримані раніше данні дозволили віднести хвору до групи ризику і вчасно провести додаткове дослідження та застосувати необхідну тактику лікування. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601