Спосіб діагностики порушень антипротеазної сиситеми при захворюваннях підшлункової залози

Спосіб діагностики порушень антипротеазної системи при захворюваннях підшлункової залози, що включає визначення концентрації а1 антитрипсіну та а2 -мікроглобуліну, який відрізняється тим, що визначають концентрацію означених речовин у дуоденальному ВМІСТІ шляхом проведення фракційного аналізу Винахід відноситься до медицини, а саме до хірурги Захворювання підшлункової залози на теперішній час відіграють важливу роль у структурі захворюваності та інвалідності населення України Діагностика патології підшлункової залози, особливо и екскреторного апарату, залишається однією з найбільш важливих проблем надання лікувально-діагностичної допомоги означеній категорії хворих Захворювання підшлункової залози характеризуються складним патогенезом, але у основі усіх видів патологічних процесів, що викликають ушкодження панкреатоцитів лежить порушення ЦІЛОСТНОСТІ клітинних та субклітинних мембран Ці ушкодження призводять до розвитку пперферментемм, підвищення концентрації протеолітичних ферментів у різних біологічних середовищах з наступними порушеннями мікроциркуляторного кровообігу та тканинного метаболізму Прояви пперферментемм покладені у основу діагностики більшості захворювань підшлункової залози у фазі загострення (гострий панкреатит, загострення хронічного панкреатиту) Але, поряд з цим, немає інформативних та специфічних діагностичних методик, що б дозволяли визначати стан антипротеазної системи у панкреатичному секреті Згідно сучасних даних, адекватне визначення інтенсивності протеолізу у біологічних середовищах можливо лише за умови одночасного визначення концентрації протеолітичних ферментів та інгібіторів протеаз Завдяки визначенню стану шпбіторної ланки протеазно-антипротеазної системи можливо оцінити ступінь вираженості пору шень, що викликані основним патологічним процесом у підшлунковій залозі З літератури відома методика визначення функціонального стану зовнішньо секреторного апарату підшлункової залози у тесті із солянокислим метіоніном [1] Солянокислий метіонін є стимулятором виділення рідкої частини панкреатичного соку, бікарбонатів та усіх видів панкреатичних ферментів Для стимуляції використовують розчин солянокислого метюнину, який готується ex temроге у співвідношенні 25 мг/кг ваги тіла хворого солянокислого метюнину, що розчиняють у ЗО мл 0,5 % розчину соляної кислоти Після евакуації шлункового та дуоденального вмісту крізь двохканальний зонд проводиться штрадуоденальне введення означеного розчину, потім проводиться фазовий аналіз панкреатичної секреції у першій порції (через 20 хв ), другій порції (через 40 хв ), та третій порції (через 1 годину) В отриманому секреті визначають активність амілази, трипсіну, ліпази та бікарбонатної лужності Але на жаль, означена методика не передбачає можливості визначення концентрації інгібіторів протеолітичних ферментів у дуоденальному ВМІСТІ З літератури відомий спосіб визначення активності інгібіторів протеолітичних ферментів у сироватці крові [2] (прототип) Даний спосіб передбачає визначення концентрації а1-антитрипсину та а2-мікроглобулшу у сироватці крові На жаль, дана методика також не дає можливості визначати стан антипротеазної системи у біологічних середовищах, яки безпосередньо контактують із суб 1 ю о о (О 60057 довищі, яке продуцюється у панкреатоцитах, які, у стратом патологічного процесу у підшлунковій засвою чергу, являють собою морфологічний сублозі таких, як дуоденальний вміст та панкреатичстрат уражень підшлункової залози Визначення ний секрет концентрації антипротеазних ферментів у сироваУ цьому способі неможливо вірогідно трактутці крові не дає можливості вірогідно встановлювати отримані результати у контексті вираженості вати взаємозв'язок отриманих результатів досліпатології підшлункової залози, це пов'язане з тим, дження із функціональними порушеннями що на рівень а1 -антитрипсину та а2підшлункової залози внаслідок того, що протеазмікроглобуліну системного кровообігу впливає но-антипротеазна система універсальна і існує у велика КІЛЬКІСТЬ факторів, завдяки чому при значбільшості органів та тканин організму людини них ступенях ураження підшлункової залози моЗміни концентрації означених речовин у системжуть спостерігатися нормальні показники інгібітоному кровообігу не дають змоги конкретизувати їх рів протеаз у периферійній крові у зв'язку з дією у аспекті ураження будь-якого органу Втім, у прокомпенсаторних систем, які забезпечують підтрипонуємій діагностичній методиці зміни концентрамання гомеостазу ції а1-антитрипсіну та а2-мікроглобулшу залежать У основу винаходу покладена задача удосколише від функціонального стану підшлункової заналення способу діагностики стану антипротеазної лози, таким чином, отримані у методиці результасистеми при захворюваннях підшлункової залози, ти є вірогідними по відношенню до оцінки наявносде завдяки використанню визначення а1ті та ступеню вираженості ураження підшлункової антитрипсину та а2-мікроглобулшу у дуоденальзалози, так як на них не впливають зміни у антиному середовищі шляхом фракційного аналізу протеазній системі інших органів досягається підвищення інформативності та спеПропонуємий спосіб характеризується малою цифічності результатів дослідження і внаслідок швазивністю та зручністю при використанні у пракцього поліпшуються результати надання лікувальтиці лікувально-профілактичних установ завдяки но-діагностичної допомоги хворим із патологію технічній простоті, безпеці відносно виникнення підшлункової залози, що буде сприяти зменшенню ускладнень основного патологічного процесу, інінвалідизацм та термінів тимчасової непрацездатформативності та зручності представлення реності у означеному контингенті зультатів дослідження Поставлена задача вирішується тим, що у Завдяки використанню пропонуємого способа способі діагностики порушень антипротеазної сисбуде поліпшена діагностика різних нозологічних теми при захворюваннях підшлункової залози, що форм патології підшлункової залози, у особливості містить визначення концентрації а1-антитрипсшу хронічного панкреатиту Порушення у ланці антита а2-мікроглобулшу, згідно винаходу, визначають протеазної системи є основною патогенетичною концентрацію означених речовин у дуоденальному складовою аутолітичних процесів Екскреторний ВМІСТІ шляхом фракційного аналізу апарат підшлункової залози забезпечує процеси У способі, що пропонується, підвищення якості протеолізу харчових інгредієнтів у кишковій породіагностики ступеню вираженості функціональних жнині Синтез та виділення ферментів протеолізу порушень у підшлунковій залозі, які виникають відбувається у панкреатоцитах, поліетюлопчні внаслідок різноманітної патологи, досягається сапорушення екскреції сінтезованих протеолітичних ме за рахунок використання визначення концентферментів до вірсунгова протоку з наступним надходженням їх до порожнини дванадцятипалої кишрації КЛ1 -антитрипсіну та ""^ -мікроглобуліну у ки призводять до розвитку аутолізу Також аутолідуоденальному середовищі, таким чином, є у натичні процеси є обов'язковою складовою гострого явності причинно-наслідковий зв'язок між суттєвиабо хронічного запалення у підшлунковій залозі ми технічними ознаками винаходу, та технічним Визначення порушень функціонування антипротерезультатом, який досягається азних ферментів є підставою для оцінки ступеню У даному способі уперше передбачається мовираженості означених патологічних процесів у жливість визначення концентрації антипротеазних паренхимі підшлункової залози Впровадження ферментів безпосередньо у дуоденальному середаної методики дозволить піднести діагностику довищі Це обумовлює можливість оцінки не лише захворювань підшлункової залози на більш висопротеолітичних властивостей панкреатичного секкий рівень, що відповідає сучасним концепціям рету, а й антипротеазної системи, що буде сприяпатогенезу захворювань підшлункової залози ти оптимізацм діагностики екскреторних порушень у підшлунковій залозі Таким чином, вперше досяТаким чином, застосування діагностики поругається комплексна оцінка протеазношень антипротеазної системи при захворюваннях антипротеазної системи, що відповідає сучасним підшлункової залози сприяє підвищенню якості діагностики даної патології уявленням про патогенез ушкоджень зовнішньо секреторного апарату підшлункової залози ОзнаСпосіб діагностики порушень антипротеазної чений факт свідчить про підвищення інформативсистеми при захворюваннях підшлункової залози полягає у наступному Перед обстеженням хвороності дослідження панкреатичного секрету завдяки му дають жовчогінний сніданок Далі проводять використанню вивчення концентрації а1дуоденальне зондування гастродуоденальним антитрипсіну та а2-мікроглобулшу, яке покладено полімерним зондом № 21 (ГОСТ 15150-69) Проу основу даного винаходу водять аспірацію шлункового вмісту Далі виконуПідвищення специфічності діагностики досягають забір базальної порції дуоденального вмісту ється у даному винаході тим, що концентрації а1Для стимуляції використовують розчин солянокисантитрипсіну та а2-мікроглобулшу визначаються лого метюнину, який готується ex tempore у співбезпосередньо у панкреатичному секреті - сере відношенні 25 мг/кг ваги тіла хворого солянокислого метюнину, що розчиняють у ЗО мл 0,5 % розчину соляної кислоти Означений розчин вводять штрадуоденально по вільному каналу зонду Після стимуляції проводять фракційний відбір дуоденального вмісту - першої порції (через 20 хв), другої (через 40 хв ), та третьої порції (через 1 годину) У базальній та стимульованих порціях дуоденального вмісту визначають концентрацію а1антитрипсіна та а2-мікроглобулша Порушення антипротеазної активності панкреатичного секрету діагностують у випадку зниження концентрації означених речовин у базальній та усіх стимульованих порціях Приклад 1 Хворий К, знаходився на обстеженні і лікуванні у КЛІНІЦІ Укр Держ НДІ МСПІ (№ історії хвороби 1024) з діагнозом хронічний панкреатит середнього ступеню важкості, безперервно рецидивуючий перебіг При обстеженні у КЛІНІЦІ у хворого виявлена пперамілаземія, термографічні ознаки хронічного запального процесу підшлункової залози, на УЗД - ехо-ознаки хронічного холециститу, застійного жовчного міхура, дифузні дистрофічні зміни у підшлунковій залозі На РХПГ отримано зображення обох протокових систем (жовчної та панкреатичної), холедох нормального діаметру, вірсунгов проток розширено, визначається депо контрасту у ДІЛЯНЦІ ГОЛОВКИ підшлунко Комп'ютерна верстка М Клюкш 60057 вої залози При визначенні стану антипротеазної системи у дуоденальному ВМІСТІ виявлені наступні показники Показник