Спосіб діагностики ендотеліальної дисфункції периферичних судин

Спосіб діагностики ендотеліальної дисфункції периферичних судин, що включає вимірювання артеріального тиску, накладання оклюзійної манжети, нагнітання повітря в манжету до тиску 50 мм рт. ст., розрахунок оклюзійного тиску для кінцівки та виконання проби з реактивною гіперемією шляхом компресії магістральної артерії протягом 3 хв., який відрізняється тим, що оклюзійну манжету накладають тільки на одну кінцівку, додатково встановлюють парні стрічкові електроди на обидві кінцівки, визначають зміни імпедансу кінцівки реографом РЕОКОМ, після проби з реактивною гіперемією повторно визначають зміну імпедансу кінцівки та розраховують оклюзійний систолічний об'єм кровотоку і його зміну за формулою: 2 3 приросту радіусу судин, знижує точність методу та його повторюваність, робить його надто складним для практичного використання. Крім того, метод не дає уявлення про стан великих судин дослідженої ділянки. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу діагностики ендотеліальної дисфункції. Новим є те, що для діагностики ендотеліальної дисфункції використовується визначення оклюзійного систолічного об'єму кровотоку з контролем кровотоку на контралатеральній кінцівці. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. Використання методу визначення оклюзійного систолічного кровотоку знижує залежність результату від місця встановлення датчика, досвіду оператора та дозволяє усунути системні похибки у техніці виконання з кінцевого результату. Таким чином, сукупність вищезазначених вдосконалень дозволить підвищити точність та ефективність діагностики ендотеліальної дисфункції і, отже, покращити діагностичні можливості у веденні хворих з різноманітною судинною патологією. Спосіб здійснюють наступним чином. Вимірюють артеріальний тиск, після чого протягом 15 хвилин пацієнт відпочиває в комфортних умовах в положенні лежачи на спині. На ліве плече або стегно накладають оклюзійну манжету з манометром та грушею для нагнітання повітря, на ліве та праве передпліччя на 3-4 см дистальніше ліктьового відростку та на 2 см проксимальніше медіального шилоподібного відростку або на гомілку на 2 см дистальніше надколінника та на 3-5 см проксимальніше кісточки встановлюють парні стрічкові електроди для проведення реографії, вимірюють відстань між потенціальними електродами, створюють максимально комфортне положення кінцівок - горизонтальне для плеча або стегна, перпендикулярне до горизонтальної поверхні для передпліччя або гомілки відповідно. Реографом РЕОКОМ визначають зміну імпедансу кінцівки після нагнітання повітря в оклюзійну манжету до тиску 50 мм рт. ст., розраховують оклюзійний систолічний об'єм кровотоку лівої та правої кінцівок. Потім виконують пробу з реактивною гіперемією, що включає створення компресії лівого плеча або стегна шляхом підвищенням тиску в оклюзійній манжеті до рівня попередньо виміряного систолічного артеріального тиску (CAT)+50 мм рт. ст. протягом 3 хвилин. Після декомпресії визначають зміну імпедансу кінцівки та повторно розраховують оклюзійний систолічний об'єм кровотоку і його зміну з формулою: V100 л.рг  V100 п.рг , V100 РГ  V100л.вих  V100 п.вих де V100 РГ - зміна оклюзійного систолічного 3 об'єму кровотоку на 100 см в лівій кінцівці після проведення проби з реактивною гіперемією; V100 л.вих - оклюзійний систолічний об'єм кро3 вотоку в лівій кінцівці на 100 см тканини перед проведенням проби з реактивною гіперемією; 60680 4 V100 п.вих - оклюзійний систолічний об'єм кро3 вотоку в правій кінцівці на 100 см тканини перед проведенням проби з реактивною гіперемією; V100 л.рг - оклюзійний систолічний об'єм кро3 вотоку в лівій кінцівці на 100 см тканини після проведення проби з реактивною гіперемією; V100 п.рг - оклюзійний систолічний об'єм кро3 вотоку в правій кінцівці на 100 см тканини після проведення проби з реактивною гіперемією, і при значеннях V100 РГ  0,39 діагностують ендотеліальну дисфункцію. Приклади конкретного виконання способу. Приклад 1 Хвора Ф., 47 років. Визначили зміну оклюзійного систолічного об'єму кровотоку лівого передпліччя в положенні лежачи на спині за наступною програмою: виміряли CAT на обох верхніх кінцівках, максимальним виявився CAT на лівій руці і дорівнював 105 мм рт. ст., після 15-хвилинного відпочинку в положенні лежачи на спині на ліве плече одягли оклюзійну манжету з манометром та грушею для нагнітання повітря, парні стрічкові електроди для проведення реографії встановили симетрично на ліве та праве передпліччя на 3-4 см дистальніше ліктьового відростку та на 2 см проксимальніше медіального шилоподібного відростку, виміряли відстань між електродами. Обрали максимально комфортне положення верхніх кінцівок з дотриманням наступних вимог: горизонтальне для плеча та перпендикулярне до горизонтальної поверхні для передпліччя. Протягом 20 секунд одночасно реєстрували реограми лівого та правого передпліччя. Потім створили в оклюзійній манжеті тиск 50 мм рт. ст. на 80 секунд, не припиняючи реєстрацію реограми. Через 80 секунд знизили тиск в манжеті до вихідного і через 20 секунд завершили реєстрацію. Створили в оклюзійній манжеті тиск, що дорівнював 105+50=155 мм рт. ст. на 3 хвилини. Через 3 хвилини знизили тиск до 0 мм рт. ст. і повторно виконали реєстрацію оклюзійної реограми на фоні підвищення тиску до 50 мм рт. ст протягом 80 секунд з реєстрацію вихідної та кінцевої реограми протягом 20 секунд. Розрахували оклюзійний систолічний об'єм кровотоку для лівого та правого передпліччя до та після компресії, обчислили зміну кровотоку. У пацієнтки показник оклюзійного систолічного об'єму кровотоку для 3 3 лівої кінцівки склав 0,0187 см /100 см , для правої 3 3 - 0,0155 см /100 см . Після проби з реактивною гіперемією оклюзійний систолічний об'єм кровото3 3 ку для лівої кінцівки склав 0,00506 см /100 см , для 3 3 правої - 0,00173 см /100 см . З використанням отриманих даних розрахували приріст кровотоку: 0,00506  0,00173 V100 РГ   1,04 . 0,0187  0,0155 Таким чином, діагностовано задовільну функцію ендотелію. Приклад 2 Хвора Ш., 51 років. Визначили зміну оклюзійного систолічного об'єму кровотоку лівого передпліччя в положенні лежачи на спині за наступною програмою: виміряли CAT на обох верхніх кінців 5 60680 ках, максимальним виявився CAT на лівій руці і дорівнював 125 мм рт. ст., після 15-хвилинного відпочинку в положенні лежачи на спині на ліве плече одягли оклюзійну манжету з манометром та грушею для нагнітання повітря, парні стрічкові електроди для проведення реографії встановили симетрично на ліве та праве передпліччя на 3-4 см дистальніше ліктьового відростку та на 2 см проксимальніше медіального шилоподібного відростку, виміряли відстань між електродами. Обрали максимально комфортне положення верхніх кінцівок з дотриманням наступних вимог: горизонтальне для плеча та перпендикулярне до горизонтальної поверхні для передпліччя. Протягом 20 секунд одночасно реєстрували реограми лівого та правого передпліччя. Потім створили в оклюзійній манжеті тиск 50 мм рт. ст. на 80 секунд, не припиняючи реєстрацію реограми. Через 80 секунд знизили тиск в манжеті до вихідного і через 20 секунд завершили реєстрацію. Створили в оклюзійній манжеті тиск, що дорівнював 125+50=175 мм рт. ст. на 3 хвилини. Через 3 хвилини знизили тиск до 0 мм рт. ст. і повторно виконали реєстрацію оклюзійної реограми на фоні підвищення тиску до 50 мм рт. ст протягом 80 секунд з реєстрацію вихідної Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 та кінцевої реограми протягом 20 секунд. Розрахували оклюзійний систолічний об'єм кровотоку для лівого та правого передпліччя до та після компресії, обчислили зміну кровотоку. У пацієнтки показник оклюзійного систолічного об'єму кровотоку для 3 3 лівої кінцівки склав 0,0335 см /100 см , для правої 3 3 - 0,00282 см /100 см . Після проби з реактивною гіперемією оклюзійний систолічний об'єм кровото3 3 ку для лівої кінцівки склав 0,00667 см /100 см , для 3 3 правої - 0,000201 см /100 см . З використанням отриманих даних розрахували приріст кровотоку: 0,00667  0,000201 V100 РГ   0,21 . 0,0335  0,00282 Таким чином, діагностовано ендотеліальну дисфункцію. Позитивний ефект від використання запропонованого способу полягає в наступному: метод дозволяє діагностувати ендотеліальну дисфункцію периферичних артерій, є простим у виконанні, незалежним від досвіду оператора, неінвазивним, а запропонована формула дозволяє виключити вплив середовища та системні похибки реєстрації. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601