Спосіб оцінки адекватності дози нейропротектора

Спосіб оцінки адекватності дози нейропротектора, що включає введення препарату з наступним 3 60735 комп'ютера IBM PC AT з аналогово-цифровим перетворювачем; спеціального програмного забезпечення, до складу якого входять функції швидкого перетворення Фур'є. Вивчають показники абсолютної потужності (AM, мкв/√Гц) для - (0,54Гц), - (5-7Гц), -(8-12Гц), 1-(9-11Гц), 1-(13-20Гц), 2(20-30Гц) частотних діапазонів ЭЭГ. Реактивність мозку оцінюють по зміні показників абсолютної спектральної потужності по формулі 1. Формула 1  Фоновий показник АМ " після введення"  100     100 %   Фоновий показник АМ " до введення"   Потім, знаючи зміни показників абсолютної спектральної потужності по визначальній таблиці встановлюють тип, групу й підгрупу реакції ЦНС на фармакологічний вплив - введення нейропротектора, оцінюють адекватність дози застосовуваного нейропротектора. При виявленні другого й третього типів реакції наступних підгруп: II 2а, II 2б, III 2а, III 3а, і III 2б дозу оцінюють, як адекватну, при виявленні першого й третього типів реакції підгруп 1б і III 3б дозу рекомендують підвищувати, а при виявленні другого типу реакції II 1а, II 1б, II 1в, III 1a, III 1б підгруп дозу рекомендують зменшувати. Наводимо конкретний приклад: у хворого С., 57 років (№ історії хвороби 8635), з діагнозом гостре порушення мозкового кровообігу, ішемічний інсульт у басейні правої середньомозкової артерії запис ЕЕГ проводили двічі - за 30хв. до початку й через 30хв. після закінчення внутрішньовенного краплинного введення 15мол тіоцетама. При розшифровці обох електроенцефалограм візуально відбирали найбільш представницькі ділянки безартефактної ЕЕГ, тривалістю в 4 секунди. Здійсню 4 вали формалізовану оцінку ЕЕГ по засобу Е.А.Жирмунської, B.C.Лосева [2] у результаті чого обом ЕЕГ була привласнена 16 група, IV типу й С класу. Проводили топографічне картирування обраних ділянок ЕЕГ за методикою "Brain Mapping". Обчислювали спектри абсолютної потужності (мкв/√Гц) для частотних діапазонів ЕЕГ, записаної до введення нейротропного препарату, у правої і лівої півкулях:  (0,5-4Гц) праворуч =11,9, ліворуч =7,9;  (5-7Гц) праворуч = 12,4, ліворуч = 9,7;  (812Гц) праворуч = 6,5, ліворуч = 4,7; 1 (9-11Гц) праворуч = 4,7, ліворуч = 7,5; 1 (13-20Гц) праворуч = 2,5, ліворуч = 2,2; 2 (20-30Гц) праворуч = 1,3, ліворуч = 1,5; сумарна потужність у діапазоні від 0,5 до 30 Гц праворуч = 34,7, ліворуч = 26,0. Потім обчислювали спектри абсолютної потужності(мкв/√Гц) для частотних діапазонів ЕЕГ, записаної через 30 хв. після введення нейротропного препарату, у правому і лівому півкулях  (0,54Гц) праворуч =15,8, ліворуч =15,2;  (5-7Гц) праворуч = 16,2, ліворуч = 15,1;  (8-12Гц) праворуч = 6,3, ліворуч = 3,2; 1 (9-11Гц) праворуч = 4,8, ліворуч = 6,2; 1 (13-20Гц) праворуч = 2,8, ліворуч = 2,9; 2 (20-30Гц) праворуч = 1,7, ліворуч = 2,3; сумарна потужність у діапазоні від 0,5 до 30Гц праворуч = 42,9, ліворуч = 40,8. Використовуючи формулу 1, обчислювали реактивність - зміни, що виражені у відсотках, значень абсолютної спектральної потужності для перерахованих вище частотних діапазонів ЕЕГ до й після введення препарату. Таблиця 1 Зміни показників абсолютної спектральної потужності частотних діапазонів ЕЕГ у лівій (інтактній) півкулі у відповідь на введення 15мл Тіоцетаму ЕЕГ «до» ЕЕГ«після» Зміни в % Сумарна AM (0,5-30Гц) 26,005 40,767 56,77  (0,5-4Гц)  (5-7Гц)  (8-12Гц) 1 (9-11Гц) 1 (13-20Гц) 2 (20-30Гц) 7,709 15,16 96,65 9,741 15,105 55,1 6,575 6,341 8,59 7,557 6,213 -17,78 2,205 2,921 32,47 1,556 2,375 52,63 Таблиця 2 Зміни показників абсолютної спектральної потужності частотних діапазонів ЕЕГ у правій (інтактній) півкулі у відповідь на введення 15мл Тіоцетаму ЕЕГ «до» ЕЕГ«після» Зміни в % Сумарна AM (0,5-30Гц) 11,945 15,833 23,52  (0,5-4Гц) 12,403 16,155 32,55  (5-7Гц) 4,794 5,206 30,25  (8-12Гц) 4,698 4,78 -3,55 1 (9-11Гц) 2,505 2,8 1,745 1 (13-20Гц) 1,264 1,724 11,78 2 (20-30Гц) 34,692 42,853 36,39 5 60735 6 Таблиця 3 Типи реакцій ЕЕГ, що виявлені при змінах реактивності ЦНС у відповідь на фармакологічний вплив Тип ЕЕГ, підгрупа 1а підгрупа 1б підгрупа 1а підгрупа 1б підгрупа 1в підгрупа 2а підгрупа 2б підгрупа 1а підгрупа 1б підгрупа 2а підгрупа 2б підгрупа 3а підгрупа 3б підгрупа AM, мкВ/Гц -(1-4Гц) AM, мкВ/Гц -(5-7Гц) AM, мкВ/Гц -(8-12Гц) AM, AM, мкВ/Гц мкВ/Гц 1-(9-11Гц) 1-(13-20Гц) І тип      , 20%  , 20% , 20% , 20% II тип , >20% , >20% , >20% , >20% , 20% , >20% , >20%   , >20% , >20% , >20% , >20% , >20% , >20% , >20% , >20% , 20% , 20% , 20% , >20% , >20% , >20% , >20% , >20% III тип , 20% , 20% , 20% , >20% , >20% , >20% , 20% , 20% , 20% , >20% , >20% , 20% , 20% , 20% , 20% , 20% , >20%  , 20% , >20% , 20% , >20% , 20% , 20% , 20%  AM, мкВ/Гц 2-(20-30Гц) AM, мкВ/Гц сумарна    Т, 20% , 20% , >20% , >20% , 20% , >20% ТТ, >20% Т, >20% Т, >20% 4, >20% 4, >20% , 20% , >20% , 20% , 20% , >20% , >20%       Умовні скорочення:  - підвищення AM, mкB/Гц,  - помірне підвищення AM, мкВ/Гц,  - зменшення AM, мкВ/Гц,  - помірне зменшення AM, мкВ/Гц, 20% - зміна AM, мкВ/Гц в пределах 20% - тенденції, >20% - зміна AM, мкВ/Гц более 20% - тенденції,  - відсутність змін AM, мкВ/Гц. Потім по визначальній таблиці визначали тип і підгрупу реакції ЦНС у відповідь на введення нейротропного препарату. З таблиць видно, що зміна ЕЕГ-патерна в леві і праві півкулях хворого С. відноситься до другого типу II 1б підгрупи реакцій ЦНС, тому дозу, що вводиться нейротропного препарату варто зменшити. По даному способі в 86 хворих з неврологічними розладами, обумовленими критичними станами, внаслідок перенесенного ішемічного інсульту, черепно-мозкової травми, визначалася адекватність дози нейропротектора, що вводиться. Це дозволило поліпшити результати лікування. Переваги запропонованого способу: запропонований спосіб дозволяє кількісно оцінити ступінь Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко дезорганізації ЕЕГ, класифікувати відповідь головного мозку на фармакологічний вплив, і як наслідок, визначити адекватність призначеної дози нейропротектора, з наступною можливістю корекції терапії. Джерела інформації, прийняті в увагу. 1) Пероральне застосування Цитиколина у хворих з гострим ішемічним інсультом. Антони Давалос, Хосе Кастилло й ін. - Аналіз сукупності даних клінічного дослідження з окремих пацієнтів. - 2008. 2) Жирмунська Е.А., Лосев B.C. Системи опису й класифікація електроенцефалограм людини. М.: Наука, 1984. - 79 с. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601