Спосіб активного дренування порожнини кульшового суглоба

Спосіб активного дренування порожнини кульшового суглоба, який полягає у введенні дренажної трубки в порожнину суглоба з переднього або заднього доступів, який відрізняється тим, що дренування здійснюють через канал, сформований в масиві великого вертела та шийці стегнової кістки безпосередньо до зони перелому або порожнини суглоба Винахід відноситься до медицини, зокрема до травматології та ортопедії і може бути використаний при лікуванні внутрішньосуглобових переломів кульшового суглоба шийки стегнової кістки (LUCK), головки стегнової кістки (ГСК), при епіфізеолізах, остеоепіфізеолізах ГСК у дітей, переломах ацетабулярної западини, реактивному синовмті, тощо, які лікуються консервативними або закритими оперативними методами, без артротомії ШКІДЛИВІСТЬ ппертензійного та пперпресійного суглобового синдрому проявляє особливо негативні наслідки в кульшовому суглобі [1, 2], в якому міцна, мало придатна до розтягування капсула, при значній частині внутрішньосуглобової кісткової тканини, яка погано кровопостачається, чутлива до ішемічних уражень, має знижені репаративні властивості Так гематома після внутрішньосуглобового перелому, навіть в КІЛЬКОСТІ 5МЛ призводить до значного підвищення внутрішньосуглобового тиску, стійкого болю, розвитку прогресуючої вторинної ішемії ГСК, що в значній мірі негативно відображається на результатах лікування [3] Коли СВІЖІ гемартрози після переломів ШСК деякі автори [4] рекомендують пунктувати в перші дні після травми, то гемартрози після операцій закритого остеосинтезу (ОС) ШСК не дренуються, хоч вони можуть переважати по величині первинні післятравматичні Імпресійні ж переломи ГСК, епіфізеолізи, остеоепіфізеолізи, переломи ацетабулярної западини, реактивні та післятравматичні синовмти, тощо, які часто приводять до дегенеративних змін, як правило адекватно не дренуються довгою тонкою голкою та одномоментної аспірації вмісту шприцом Недоліком методу є те, що він не забезпечує стійкого, повноцінного, тривалого, рівномірного дренуючого ефекту, особливо застарілих та рецидивуючих гемартрозів з наявністю мікрозгустків крові За прототип вибрано спосіб активного дренування порожнини кульшового суглоба [5, 6] після артротомії та відкритого проведення основного етапу операції, який полягає в з'єднанні порожнини суглоба, з ЗОВНІШНІМ середовищем, шляхом проведення за допомогою спеціальної голки двох пластмасових трубок з боковими отворами через шкіру та м'які тканини поза операційною раною Недоліком відомого способу є неможливість його здійснення при закритих методиках оперативного втручання на суглобі, які проводяться без капсулотомм, а також припинення дренуючого ефекту відразу ж після видалення трубок, внаслідок швидкого злипання та заростання каналу в капсулі суглоба та м'яких тканинах Відомий пункційний метод лікування гематом кульшового суглоба з передньої або бокової поверхні [5], суть якого заключається в проведенні пункції суглоба з передньої або латеральної поверхні В основу винаходу поставлено задачу розробити методику закритого малотравматичного, надійного, тривалого, адекватного дренування порожнини кульшового суглоба, з метою евакуації гематоми та синовіальної рідини, для попередження розвитку післятравматичного та післяопераційного ппертензійного синдрому, створення оптимальних умов для відновлення мікроциркуляцм в ГСК, у хворих з внутрішньосуглобовими переломами після виконання традиційного ОС ШСК з розрізом шкіри по латеральній поверхні, без розкривання порожнини суглоба або закритого малошвазивного ОС, який виконується з 1-2 розрізів шкіри довжиною по 0,5-1см, а також при інших вище перерахованих станах, при яких розвивається О (О 61011 ппертензшнии синдром Поставлена задача вирішується тим, що після завершення основного етапу операції ОС, з латеральної поверхні вертельної зони, на 2-Зсм нижче tuberculum mnommatum, через пункційний прокол шкіри, під рентген контролем, формується черезкістковий канал, ближче до заднього краю поверхні площини перелому дистального фрагмента ШСК з обов'язковим проникненням в щілину перелому При необхідності дренування порожнини суглоба без наявності перелому ШСК, черезкістковий канал формується в ідентичному напрямку, але закінчується в субкапітальній зоні, шляхом перфорації компактного шару задньої поверхні проксимальної частини ШСК, яка розміщена внутрішньосуглобово, Через сформований кістковий канал за допомогою запропонованих нами напрямної втулки та провідника-мандрена вводиться дренуючий катетер, з проникненням його кінця до зони перелому або з виведенням кінця катетера на 2-Змм з кісткового каналу в порожнину суглоба, при виконанні каналу з перфорацією задньої внутрішньосуглобовоі частини ШСК з послідуючим забезпеченням активного дренування, шляхом створення постійного дозованого відсмоктуючого ефекту одним із відомих методів, наприклад Редон-дренаж Важливим позитивним фактом є тривале продовження пасивного дренуючого ефекту порожнини суглоба в м'які тканини вертельної зони через сформований в КІСТКОВІЙ тканині канал навіть після припинення активного дренування та видалення катетера Дана методика використана у 15-ти хворих з діагнозом медіальний перелом ШСК зі зміщенням, у 2-х хворих з артритом, синовмтом кульшового суглоба Підвищена ефективність лікування хворих з медіальними переломами ШСК та артритом, синовмтом кульшового суглоба Ускладнень при лікуванні вказаних 17-ти хворих не було У всіх хворих отримані позитивні результати, переломи ШСК консолідувалися Терміни спостереження складали 1,5 року В контрольній репрезентативній групі, яка складалася із 15 хворих, у 3-х випадках зрощення не наступило Наводимо приклади 1, 2 використання способу Приклад 1 Виписка із історії хвороби №3690 Хвора Шамонаєва Ольга Іванівна, 1928 року народження, поступила в ортопедотравматолопчний ВІДДІЛ ОКЛ 23 02 2001 р , виписана з відділу 5 03 2001 р Травму отримала 23 02 2001 при падінні в побуті Після КЛІНІЧНОГО та рентгенологічного обстеження поставлено КЛІНІЧНИЙ діагноз Закритий медіальний перелом ШСК зліва зі зміщенням Супутній діагноз Цукровий діабет Ожиріння III ст Емфізема легень Хронічна коронарна недостатність II А ст Загально-клінічні аналізи без особливостей, цукор крові підвищений в межах 7,5 - 11,5ммоль/л (на фоні лікування маншілом) 27 02 2001 р оперативне втручання малоінвазивний ОС ШСК трьома компресуючими спонпозними гвинтами, активне дренування порожнини кульшового суглоба Протокол операції Після обробки операційного поля кутасептом, на ортопедичному столі, під рентген контролем операційним рентгенапаратом з електронно-оптичним пристроєм BV-300, проведена закрита репозиція медіального перелому ШСК 3 розрізу шкіри 1см, по латеральній поверхні зони великого вертела з підвертельної зони проведено поетапно електродрилем 3 канали, через які здійснено компресуючий ОС трьома спонпозними гвинтами Згідно розробленої методики, з проколу шкіри проведено через кісткову тканину великого вертела та дистальний фрагмент ШСК, дренуючий катетер з мандреном до площини перелому, який пришито до шкіри Накладено 1 шов на рану Через 3 години після операції мандрен з катетера видалено, через систему для переливання крові підключено герметичний пустий флакон ємкістю 200мл з попередньою відсмоктаним повітрям Дренування з щоденними замінами системи для відсмоктування на стерильну продовжувалося 3 дні, після чого катетер видалено В сумі аспіровано з порожнини суглоба ЮОмл крові темно-червоного кольору, яка не згорталася Післяопераційний період без ускладнень Хвора отримувала знеболюючі, аспірин по 0,125г 1 раз на добу, манініл по 1 таб 3 рази, каптопріл, масаж, ЛФК На шкіру наносився лютон 1000 - гель по 45см 2 рази на день Хвора ходила з милицями без опори на кінцівку з 5-го дня після операції, часткова опора на кінцівку через 3 міс Через 7 міс після операції на контрольній рентгенограмі визначається консолідація перелому Дозволено повне навантаження на кінцівку Огляд через 1,5 року, ходить без палички, повна опора на кінцівку, рухи в суглобі незначно обмежені, на контрольній рентгенограмі консолідація повна, дегенеративні зміни в кульшовому суглобі відсутні Від запропонованого видалення гвинтів хвора відмовилася Приклад 2 Виписка із історії хвороби №17553 Хворий Кобрин Володимир Петрович, віком 24 роки, знаходився в ортопедо-травматолопчному ВІДДІЛІ ОКЛ з 16 12 1999 р по 6 01 2000 р Поступив з скаргами на біль в лівому кульшовому суглобі, обмеження функції КІНЦІВКИ Вважає себе хворим на протязі 5 МІСЯЦІВ, появу захворювання пов'язує з посиленою працею на будівництві Лікувався амбулаторно нестероідними протизапальними препаратами в вигляді таблеток, мазей, знеболюючими препаратами, УВЧ, електрофорез Ефект лікування не виражений Температура тіла чотири дні була субфібрильна, потім нормальна При клінічному обстеженні рухи в лівому кульшовому суглобі обмежені розгинання/згинання - 0°/0°/100°, відведення-приведення 20°/0°/10°, ротаційні різко обмежені, зовнішня ротація/внутрішня ротація - 5°/0°/5° В правому кульшовому суглобі рухи в повному об'ємі Хода кульгаюча, незначна гіпотрофія м'язів стегна При рентгенологічному та комп'ютерно томографічному обстеженні суглоба виявлено незначне поширення суглобової щілини, незначний остеопороз в верхньому та нижньому полюсах ГСК Консультований ревматологом, фтізюортопе 61011 дом, туберкульоз кульшового суглоба заперечений В загальному аналізі крові НЬ - 120г/л, лейкоцитоз 9,5х109 Лейкоцитарна формула палочкоядерні - 4%, сегментоядерні - 70%, еозшофіли 5%, лімфоцити - 14%, моноцити - 7% ШОЕ 22мм/год Аналіз сечі без змін Білки крові загальний - 89,7ммоль/л, альбуміни - 57ммоль/л, глобуліни - 43ммоль/л, А/Г - 1/3 С - реактивний білок +, сіалові кислота - 0,3 од, серомукоїд 0,3 од Сечовина 5,3ммоль/л, креатинш 84,6ммоль/л КЛІНІЧНИЙ діагноз Хронічний артрит лівого кульшового суглоба, хронічний синовмт, Отримував лікування індометацин по 1 таб 2 рази в день, ортофен по 1 таб 2 рази в день, реопірин 5,0 в/м №3, трентал 5,0 на ізотонічному розчині 400мл в/в, №5 Магнітотерапія, мікрохвильова терапія на кульшовий суглоб Ефект слабо виражений, ЗО 12 1999 р під рентген контролем, під наркозом проведена операція формування кісткового каналу до порожнини кульшового суглоба, з введенням катетера через канал в великому вертелі та ШСК в порожнину суглоба (по розробленій методиці) Активна декомпресія порожнини суглоба системою Редондренаж Виділилося одноразово 1мл густої, желеподібної консистенції, прозорої, жовтуватого кольору рідини Активне дренування та декомпресія порожнини суглоба 5 днів, після чого катетер видалений В сумі з суглоба виділилося до ЗОмл світлої синовіальної рідини ДВІЧІ В порожнину суглоба через катетер вводився контрікал по 10000 Од, Комп'ютерна верстка А Крулевський після чого тимчасово припинялася аспірація суглобового вмісту на 6-8 год Стан хворого значно покращився, болі на момент виписки із стаціонару зникли, функція КІНЦІВКИ поступово відновилася в повному об'ємі Оглянутий амбулаторно через 1 міс та через 1,5 року, скарг на функцію суглобу не виявляє, об'єм рухів повний, на рентгенограмах змін не виявлено Список літератури 1 Сименач Б И Синдром объемной гиперпрессии тазобедренного сустава // Ортопед, травматол —1992 — №3 — С 3-8 2 Корольков А И Пострепозиционный гиперпрессионный синдром тазобедренного сустава при врожденном вывихе бедра // Ортопед травматол — 1998 — №4 — С 12-17 3 Drake J К, Meyers М Н Intracapsular Pressure and Hemartrosis Following Femoral Neck Fracture//Clm orthop, relat Res —1984, №182 — P 172-176 4 Ролік О В , Горщова Л Д , Воронцов П М Диференційований ПІДХІД ДО хірургічного лікування внутрішньосуглобових переломів шийки стегнової кістки та їх наслідків // Вісн ортопед , травматол та протезує —1999 —№1(25) — С 154-155 5 Мовшович И А Оперативная ортопедия — М Медицина, 1983 — 4 1 5 с , ( С 179-180) 6 Оперативная хирургия / Под ред И Литтманна —Будапешт, 1982 —1175 с, (С 834) Підписне Тираж39 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, Львівська площа, 8, м Київ, МСП, 04655, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119