Спосіб фіторекультивації площ поверхонь протоґрунтів

1. Спосіб фіторекультивації площ поверхонь протоґрунтів на бермах і укосах ярусів відпрацьованого відвалу розкривних порід кар'єру, що включає, при необхідності, попереднє нанесення на ділянки цих поверхонь шару ґрунтоутворюючої маси заданої товщини, наприклад утилізованих лежалих сухих осадів стічних вод (ОСВ) або перепрілих органічних відходів тваринного походження, як добрив, посів на окремих ділянках цієї площі насіння одно-, дво- та багаторічних фітоценозів та фітоагроценозів, вирощування рослин на засіяних ділянках з утворенням надійного дерену із коріння U 2 (19) 1 3 2010р]. Основні недоліки відомого способу: нераціональне використання фіторекультивованих площ, зокрема відсутність можливості безпосереднього залучення цих площ у виробництво сільськогосподарської продукції; при розміщенні ділянок з фітоценозами та фітоагроценозами не враховуються особливості місцевої рози вітрів та розташування прилеглих сільськогосподарських угідь; не взяті до уваги особливості цвітіння використовуваних видів рослин, хоча врахування періоду цвітіння рослин з відповідною диференціацією площ зайнятих ними ділянок може забезпечити більш сталий розвиток фітоценозів та фітоагроценозів. Для усунення вище перелічених недоліків у відомому способі послужила провідна ідея, згідно з якою у новому технічному рішенні видовий склад фітоценозів та фітоагроценозів, утворюваних на площах техногенних об'єктів, представлений медоносними видами рослин, нектар яких збирають медоносні бджоли з пасік, спеціально обладнаних в районі розташування техногенних об'єктів, підлягаючих фіторекультивації. Для підвищення користі від застосування пропонованого способу при розміщенні медоносних фітоценозів та фітоагроценозів враховується роза вітрів (ділянки з медоносними рослинами розміщують у секторах рози вітрів південного, південно-західного та західного напрямів) і розташування прилеглих сільськогосподарських угідь (розширюється медоносна база), що створює найбільш зручний мікроклімат для медоносних рослин та підвищує продуктивність пасік. Оптимальний взаємний розподіл площ ділянок з медоносними фітоценозами та фітоагроценозами раннього та пізнього цвітіння дозволяє ще більше підвищити продуктивність цих ділянок за рахунок збільшення строків медозбору - починаючи з кінця квітня до середини вересня поточного року. Поставлене технічне завдання вирішується по-новому за рахунок того, що у відомому способі, який включає, при необхідності, попереднє нанесення на ділянки цих поверхонь шару ґрунтоутворюючої маси заданої товщини, наприклад утилізованих лежалих сухих осадів стічних вод (ОСВ) або перепрілих органічних відходів тваринного походження у якості добрив, посів на окремих ділянках цієї площі насіння одно-, дво- та багаторічних фітоценозів та фітоагроценозів, вирощування рослин на засіяних ділянках з утворенням надійного дерену із коріння цих рослин та достатньої їх надґрунтової фітомаси, в тому числі й насіння для репродукції рослин самосівом у наступному сезоні вирощування, а, згідно запропонованої корисної моделі, на рекультивованій площі поверхонь протоґрунтів виділяють окремі ділянки, на яких висівають і вирощують тільки медоносні фітоценози та фітоагроценози з раннім та пізнім строками цвітіння в період медозбору, починаючи з кінця квітня до середини вересня поточного року, і які у плані 61053 4 основи відвалу та його ярусів розміщують на бермах і укосах у секторах рози вітрів південного, південно-західного та західного напрямів так, щоб вони по можливості прилягали до сільськогосподарських угідь, які межують із контурами основи відвалу, і те, що на запланованій до фіторекультивації площі частку площ ділянок, засіяних медоносними фітоценозами та фітоагроценозами раннього цвітіння, приймають рівною від 60 до 70%, а частку площ ділянок, засіяних медоносними фітоценозами та фітоагроценозами більш пізнього цвітіння - від 30 до 40%. Робочі параметри запропонованого способу є оптимальними за обраними критеріями. Сутність способу пояснюється на прикладі проекту фіторекультивації площ поверхонь протоґрунтів на бермах і укосах ярусів відпрацьованого відвалу розкривних порід №2 кар'єру Інгулецького ГЗКу, який прийнятий до реалізації у 2011р. На поверхню протоґрунтів, представлених переважно важким суглинком, планується попередньо наносити шар ґрунтоутворюючої маси товщиною 2...8 см з утилізованих лежалих сухих осадів стічних вод (ОСВ) Інгулецької станції аерації. Потім на рекультивованій площі поверхонь протоґрунтів виділяють окремі ділянки, на яких висівають і вирощують тільки медоносні фітоценози та фітоагроценози з різними строками цвітіння в період медозбору (див. табл.). Ці фітоценози та фітоагроценози у плані основи відвалу та його ярусів розміщують на бермах і укосах у секторах рози вітрів південного, південно-західного та західного напрямів так, щоб вони по можливості прилягали до сільськогосподарських угідь, які межують із контурами основи відвалу. Враховуючи ситуаційну план-схему площі відвалу розкривних порід №2, планується під ділянки з фітоценозами та фітоагроценозами раннього цвітіння, які складаються із озимого ріпаку, фацелії, еспарцету, буркуну та синяку, виділити від 60 до 70% всієї площі, відведеної під фіторекультивацію. Відповідно, під ділянки з фітоценозами та фітоагроценозами пізнього цвітіння, які складаються із сильфії пронизолистої, конюшини білої, люцерни, планується виділити від 30 до 40% всієї площі, яка підлягає фіторекультивації. Відразу після висівання насіння медоносних рослин на цих ділянках, заплановане створення біля одного із постів на території відвалу №2 експериментальної пасіки з кількома бджолосім'ями, за якими буде встановлений періодичний контроль та відповідний догляд. Запропонований спосіб, у порівнянні з найбільшим аналогом, забезпечує приведення протоґрунтів поверхонь техногенних об'єктів у екологічно безпечний стан при невеликих початкових капітальних витратах, які повністю компенсуються подальшою експлуатацію утворених в ході фіторекультивації медоносних фітоценозів та фітоагроценозів у якості ресурсної бази для бджільництва. 5 61053 6 Таблиця Агротехнічні характеристики медоносних культур* № Медоносні п/п культури Ріст куль- Строки тури посіву Озимий ріпак з 15.08 Однорічна (Brassica до 10.09 napus L.) Фацелія під зиму, 2 (Phacelia Однорічна 25.04tancetifolia) 25.05. Весна і Еспарцет Багаторіч- перша 3 (Onobrychis на половина viсі a folia) літа Весна і Буркун перша 4 Дворічний (Melilotus) половина літа Весна і Синяк перша 5 (Echium Дворічний половина vulgare L.) літа 1 6 Початок цвітіння Період цвітіння днів Спосіб посіву Норми висіву, кг/га Глибина посіву, см 01.05 до 20 Широкорядний міжряддя 35-45см 8-12 2,0 20-30 25.05, 15.06, 10.07 30-40 Рядовий 6-8, 10-12 1-2 01.06 20-25 Рядовий 100-120 20.06 45-60 Рядовий, широкорядний 25.06 30-40 40 днів Однорічна Весною після посіву Гірчиця (Brassica) Сильфія пронизолиБагаторіч- Зимою та 7 ста (Silhium 20.07 на весною perfoliatum L.) Конюшина біла Багаторіч3 травня 8 Весною (Trifolium на по серпень ropenst) 9 Люцерна (Medicago) БагаторічЧервеньВесною на вересень Середня Нектаропврожайродукт, ність ц/га кг/га Ціна, грн./кг Затрати, грн./га 50-70 10 80-120 3-4 250-350 30 180-360 2-3 до 20 100-150 і до 300 30 3000-3600 20-74 1-2 8-10 250-300 15 300-1110 Широкорядний 3-4 1-2 4-6 300-500 60 180-120 до 20 Широкорядний 2 40-60 10 20 60-70 Широкорядний (міжряддя -35-45см) 3-5 1-2 3-4 100-120 200 600-1000 60-80 14 1-2 25 205 2870 10 (до першого укосу) Широкорядний 15 1-2 50-60 150 36 540 *) Боднарчук Л.І., Соломаха Т.Д., Ілляш A.M., Соломаха В.А., Горовий В.Г. Атлас медоносних рослин України. - Київ: Урожай, 1993. 272 с. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601