Пристрій для накісткового остеосинтезу

1. Пристрій для накісткового остеосинтезу, що містить фіксуючі вузли і пластину жорсткості з позиціонуючими отворами, при цьому кожний фіксуючий вузол включає фіксатор і опорний гачок, який відрізняється тим, що на гачку виконаний круглий 3 власне гачка, а зовнішня частина має вигляд циліндричного стрижня з різьбою і гайкою. Позиціонуючий отвір в пластині жорсткості розташований по її подовжній осі і виконаний у вигляді паза по всій її довжині. Пристрій дозволяє стабілізувати кісткові відламки у необхідному положенні за рахунок їх фіксації при затисканні між опорними гачками і циліндричними фіксаторами за допомогою гайки. Далі змонтовані на протилежних відламках фіксуючі вузли з'єднують пластиною жорсткості, яка розташована зовні. Зовнішня фіксація фрагментів ребра призводить до цілого ряду недоліків в післяопераційному періоді, а саме: виключна незручність тривалого носіння хворим (2-3 і більше тижнів) підвищує імовірність зсуву елементів у результаті зовнішніх впливів, механічне подразнення м'яких тканин і шкіри металевими елементами конструкції. Наявність гайки на конструкції, що рухається, потребує постійного контролю міцності її затягування для запобігання розбовтуванню системи стабілізації. Існує також підвищена імовірність інфікування м'яких тканин та кісток крізь зовнішні канали і розвитку гнійно-септичних ускладнень. В основу корисної моделі поставлена задача створення пристрою, який дозволяв би здійснювати надійну і швидку фіксацію фрагментів ребер, значно зменшивши при цьому травматичність його встановлення та демонтажу, а також імовірність розвитку в гнійно-септичних ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що в пристрої для накісткового остеосинтезу, який містить фіксуючі вузли і пластину жорсткості з позиціонуючим отвором, при цьому кожний фіксуючий вузол включає фіксатор і опорний гачок, згідно з корисною моделлю, на гачку виконаний круглий отвір з боку приєднання до пластини жорсткості, діаметр якого відповідає діаметру фіксатора, а фіксатори виконані у вигляді голок. Пластина жорсткості виконана загостреною з одного з торців. Уздовж осі пластини жорсткості розташовані додаткові круглі позиціонуючі отвори, діаметр яких відповідає діаметру голок. Довжина дуги гачків перевищує половину довжини дуги окружності на 510%. Доцільно голку-фіксатор виконувати із гранованим вістрям на кінці. Також доцільно виконувати голки з різьбою і обмежувачами пересування біля основи. Виконання фіксатора у вигляді голки дозволяє здійснювати надійну фіксацію кісткових відламків за рахунок наскрізного проведення голки через кістку, внаслідок чого кістковий відламок набуває нерухомості в двох площинах відносно фіксуючого вузла. В прототипі утримання кісткового відламка забезпечується затисканням між гачком та фіксатором. Наявність з'єднання пластиною жорсткості гарантує нерухомість фіксуючих вузлів на протилежних кінцях перелому один відносно одного. Конфігурація опорного гачка така, що його кінець пересікає вісь голки-фіксатора, тобто при введенні голки-фіксатора на всю довжину її кінець упирається в гачок, що запобігає ушкодженню тканин, що лежать нижче. 61196 4 Позиціонуючі отвори в пластині жорсткості служать для з'єднання з фіксуючим вузлом в потрібному місці за допомогою проведення крізь них і канал опорного гачка голки-фіксатора. Виконання на гачку круглого отвору, його розташування і діаметр дозволяють проводити через нього голку, тим самим фіксуючи як саму голку, так і, з її допомогою, кістковий відламок відносно гачка. Виконання голки з гранованим вістрям на кінці дозволяє полегшити її проведення крізь кісткову тканину при вкрученні. Наявність різьбового з'єднання між голкою і гачком дозволяє не тільки формувати єдиний вузол із зазначених елементів, але і з'єднувати його з пластиною жорсткості. Виконання пластини жорсткості загостреною з одного із торців полегшує її проведення уздовж ребра. Конструктивне виконання елементів дозволяє розташовувати їх повністю в м'яких тканинах, зашиваючи рану наглухо і здійснюючи накістковий остеосинтез, значно знизивши при цьому імовірність зовнішнього інфікування цієї зони. Заявнику невідомі пристрої накісткового остеосинтезу, в яких фіксація кісткових відламків здійснюється наскрізним проведенням фіксатора крізь кістку і які розташовані повністю підшкірно. Заявнику також невідомі приклади пристроїв, в яких пластина жорсткості установлюється малоінвазивно, шляхом тунелювання м'яких тканин за рахунок власного конструктивного виконання, і не потребує оголення поверхні ребер в проекції передбачуваного місця встановлення пластини. Приклад конкретного виконання пристрою ілюструється кресленнями, на першому зображений варіант пристрою з двома фіксуючими вузлами: Фіг. 1 - загальний вигляд пристрою; Фіг. 2 - розріз через площину фіксуючого вузла. Пристрій містить фіксатори 1 і дугоподібні опорні гачки 2, а також пластину жорсткості 3 з позиціонуючими отворами 4. Дугоподібні опорні гачки 2 виконують з загостреними носиками 5, а в основі 6 кожного з гачків 2 виконаний отвір 7 з внутрішньою різьбою. Фіксатори 1 виконані у вигляді голок з різьбою 8 і обмежувачами 9 біля основи. Пластина 3 жорсткості виконана загостреною з одного із торців, діаметр позиціонуючих отворів 4 відповідає діаметру голок-фіксаторів 1. Довжина дуги гачків 2 складає більше половини дуги окружності на 5-10 %. Робота пристрою описується на прикладі остеосинтезу при переломі ребер. В залежності від конкретної операційної ситуації обирають необхідну кількість фіксуючих вузлів. Пристрій встановлюють в наступній послідовності. В передбачуваних місцях розташування фіксуючих вузлів по обидві сторони від місця перелому виконують невеликі (до 2-3 см) подовжні розрізи в проекції ушкодженого ребра з оголюванням його зовнішньої поверхні. Потім по зовнішній поверхні ребра в напрямі протилежному розрізу в м'які тканини уводять пластину 3 жорсткості так, щоб вона щільно 5 61196 прилягала до поверхні ребра 10. Далі крізь розрізи проводять опорні гачки 2 так, щоб вони охоплювали ребро в переднє-задньому напрямі і основа 6 гачка 2 розташувалася під пластиною 3 жорсткості, а отвори 4 та 7 сполучилися. Установка гачка 2 виконується шляхом відшарування м'яких тканин і плеври від ребра загостреним носиком 5. В суміщені отвори 4 та 7 вставляють голку-фіксатор 1 і, натискаючи на неї, обертовими рухами проводять голку крізь кістку наскрізь до упору в носик 5 гачка 2. Аналогічним чином установлюють необхідну кількість фіксуючих вузлів (в середньому 2-4). Розрізи м'яких тканин зашивають наглухо. Пристрій готовий до роботи. Демонтаж пристрою проводять у зворотному порядку після надійної консолідації перелому. Таким чином, використання корисної моделі дозволяє здійснити надійну фіксацію фрагментів ребер, зменшивши при цьому травматичність його установки і демонтажу, а також імовірність розвит Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 6 ку в наступному гнійно-септичних ускладнень. Слід зазначити, що основні фіксуючі елементи встановлюються поза зоною перелому, а пластина жорсткості встановлюється шляхом тунелювання по зовнішній поверхні ребра відшаруванням м'яких тканин на відокремленій ділянці. Це виключає необхідність забезпечення прямого доступу до зони перелому і оголення кісткових відламків, тобто додаткову травму цієї зони, наявність масивних сторонніх предметів в зоні перелому і додаткове інфікування її. Пристрій є компактним, що дозволяє розташовувати його повністю підшкірно. Загострений носик гачка знаходиться в проекції виходу голки-фіксатора, що забезпечує профілактику ушкодження парієтальної плеври і легені при проведенні голки крізь ребро. Загальна поверхня контакту пристрою з кісткою мінімальна. Зазначений спосіб іммобілізації кісткових відламків несе основні ознаки позаосередкового остеосинтезу. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601