Спосіб діагностики міопатії

Спосіб діагностики структури поперечноскелетних м'язів, що полягає у проведенні ультразвукового сканування, який відрізняється тим, що 3 вати зображення з роздільною здатністю до 0,1 мм, що значно вище, ніж може бути досягнуто за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ) напруженістю магнітного поля навіть 3 Тесла, роздільною здатністю до 0,2 х 0,2 х 1,0 мм [Saupe N, Priissmann KP, Luechinger R, Bosiger P, Marincek B, Weishaupt D. MR imaging of the wrist: comparison between 1.5-and 3-T MR imaging-preliminary experience. Radiology 2005; 234: 256-64.]. Крім того, слід враховувати наявність іонізуючого навантаження при комп'ютерній томографії, а також малодоступність та високі кошти магнітнорезонансної томографії. За найближчий аналог взято спосіб [Sigrid Pillen Skeletal muscle ultrasound European Journal Translational Myology 2010; 1 (4): 145-155.], згідно з яким при ультразвуковому дослідженні у хворих на м'язову дистрофію виявляють однорідне підвищення ехогенності тканини, в той час як при вторинній м'язовій атрофії - неоднорідну ультразвукову картину «поїденої міллю тканини» з темними (гіпоехогенними) та світлими (підвищеної ехогенності) ділянками. Проте у способі досліджувані зміни м'язової тканини є неспецифічними, не використовувалися додаткові методики (допплерографія, соноеластографія), функціональні проби, виявлення спонтанної фібрилярної активності та не проводились прицільні дослідження під контролем УЗД-електроміографія та біопсія. В основу даної корисної моделі поставлено завдання удосконалити спосіб діагностики міопатії шляхом використання ультразвукового дослідження (УЗД), що дозволить підвищити інформативність оцінки стану м'язової тканини; а достатня наявність ультразвукових (УЗ) апаратів, робить метод доступним та прийнятним за вартістю. Поставлене завдання досягається тим, що в способі, що включає застосування променевої діагностичної апаратури для виявлення стану поперечно-смугастої м'язової тканини, згідно з даною корисною моделлю, проводять ультразвукове сканування для оцінки структури м’яза, визначають уражені ділянки за допомогою сірої шкали, соноеластографії та виконання функціональних проб з виявленням ділянок, які мають підвищену схильність до спонтанної скоротливої активності з наступним проведенням прицільної електронейроміографії під контролем УЗД та виконанням біопсії під контролем УЗД та додаткової оцінки стану периферійних нервів. Дане рішення стало можливим завдяки дослідженню сонографічних феноменів при дослідження м'язової тканини та емпіричному встановленню ультразвукових симптомів міопатії: • Підвищення ехогенності ураженої частини м’яза; • Спазмована м'язова тканина є менш ехогенною; • При соноеластографії скорочений м'яз виявляє більшу пружність ніж сусідні ділянки нескорочного м’яза; • Уражені ділянки м’яза скорочуються меншою мірою, ніж неуражені ділянки при виконанні функціональних проб; 61291 4 • Уражені ділянки після функціональної проби виявлють спонтанну фібрилярну активність • При прицільній біопсії м’яза під контролем УЗД при гістологічному дослідженні виявляють дистрофічні зміни; • При проведенні прицільного електроміографічного дослідження м’яза під контролем УЗД виявляють специфічні зміни. При нервово-м'язових розладах, таких як м'язова дистрофія, м'язова тканина заміщується жировою і фіброзною тканиною, в результаті чого збільшується щільність меж ділянками з різним акустичним опором і посилюється відбиття ультразвукового променя. Це пояснює, підвищення ехогенності м'язової тканини при ультразвуковому дослідження, при якому м'язова тканина виявляється світлішою. Крім того відбувається загасання ультразвукового променя, в результаті чого поверхневий частина м’яза бути світліша (підвищеної ехогенності), ніж глибше залягаючи ділянки м’яза. Подібний феномен спостерігається і при наявності щільних фаціальних листків біля обстежуваної м'язової тканини. Спосіб здійснюється наступним чином: у хворого, за клінічними даними визначають уражений м'яз та встановлюють попередній клінічний діагноз. Дослідження не потребує спеціальної підготовки. Хворого обстежують в положенні, що визначається анатомо-топографічним розташуванням досліджуваної групи м'язів. Дослідження проводять за допомогою ультразвукового апарата, що працює в режимі реального часу з використанням датчиків з робочою частотою понад 8 МГц. При ехоскопії м'язів визначають порушення типової фібрилярної будови м'язів та підвищення ехогенності м'язової тканини. Змінена тканина є гіповаскулярною при допплерографії та відносно пружнішою при соноеластографії. При виконанні функціональних проб після ізометричного скорочення змінені м'язи виявляють спонтанну скоротливу активність, набуваючи гіпоехогенної фібрилярної будови. Після кількох проб патологічна структура м’яза зникає, як і спонтанна активність. Під контролем УЗД проводять електроміографічне дослідження уражених ділянок та трепан-біопсію для патогістологічного дослідження. Додатково досліджують стан периферійних нервів: після верифікації сотової структури нерва та використання ефекту анізотропії проводять налаштування найкращої візуалізації нерва стосовно наявного УЗ апарата зображення поперечного перерізу та оцінюють структуру нерва на всьому протязі. Приклад Хворий Д., 23 роки, хворіє на протягом 5 років. Скарги на наростаючу м'язову слабість. При ехоскопії м’язів передпліччя визначається порушення типової фібрилярної будови окремих м'язів з набуттям однорідної структури підищеної ехогенності. При виконанні функціональних проб змінені м'язи після ізометричного скорочення виявляють спонтанну міотонічну активність, набуваючи фібрилярної будови. Після 3-4 проб патологічна структура м’яза зникла, як і спонтанна активність. Зі зміненої зони м’яза (ліктьового згинача зап'ястка) 5 61291 взято трепан-біопсію, отримано 2 шматочки, матеріал відправлено на патогістологічне дослідження. Проведено електроміографію. В уражених ділянках після ізометричного напруження м’яза виявлено електрофізіологічну активність, яка утримувалась до 60 сек, що відповідало скороченню при сонографічному дослідженні. В сусідніх - незмінених ділянках - після припинення проби м'яз не виявляв спонтанної активності, при ехоскопії повертався у попередній стан. В сусідніх, незмінених Комп’ютерна верстка Л. Купенко 6 ділянках, де після припинення проби м'яз не виявляв спонтанної активності, ехоскопічно реєстрували повернення до попереднього стану. Таким чином, сонографія може бути використана для візуальної оцінки стану м'язової тканини при діагностиці міопатії, є неінвазивним, доступним та інформативним методом та може рекомендуватися для впровадження у відділеннях неврології, нейрохірургії, загально клінічних підрозділах. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601