Похідні 7-(a

Похідні 7-(α-фуроїл)-2морфоліно[1,3]тіазоло[4,5-d]піридазин-4(5Н)-ону: 3 61292 за рахунок чого може бути розширений арсенал спазмолітичних препаратів. Об'єкт винаходу отримували за загальною схемою - конденсацією відповідних 5-фуроїл-2морфоліно-1,3-тіазоло-4-карбоксилатів 5 з гідразин-гідратом в етанолі з утворенням 7-(α-фуроїл) CH3 O 4 2-морфоліно[1,3]тіазоло[4,5-d]піридазин-4(5Н)-ону 6 його та подальше алкілування заміщеними хлорацетанілідами та бензилхлоридами по амідному атому азоту піридазинового циклу. Загальна схема синтезу похідних тіазоло[4,5d]піридазину ІФТ 111 - ІФТ 120 (COOEt)2 O MeOH, Na O O O O O 1 Cl SOCl2 O O 2 N O O 3 NH2 O 4 O N O O N O CH3 O S N N2H2 O NH N N S EtOH O O 6 5 R R R O N O O N N N S NH N O N N N S O IFT-111 R=2,4F2 IFT-112 R=2,5OMe2 IFT-113 R=2,5Me2 IFT-114 R=3,4OMe2 IFT-115 R=3OMe IFT-118 R=2OMe O O NH N N N S O O IFT-117 R=CF3 IFT-120 R=CH3 Вивчення спазмолітичної активності сполук ІФТ 111 - ІФТ 120 проводили на сегментах грудної аорти та смужках сечового міхура щурів обох статей (лінія Вістар) масою 170-340 г. Після знеживлення тварин шляхом цервікальної дислокації ізо N O O IFT-116 R=3,4-OCH2OIFT-119 R=4F льовану аорту та сечовий міхур розміщували в розчині Кребса наступного складу (в мМ/л): 132 NaCl, 4,7 КСl, 1,4 NaH2PO4, 1,05 MgCl2, 2,5 СаСl2, 16,3 NaHCO3, 6,5 глюкози, рН 7,4. Ізольовані препарати очищували від жирової та сполучної ткани 5 61292 ни та розрізали на кільця шириною 1-2 мм (аорту) або смужки довжиною 4-5 мм та шириною 1-2 мм (сечовий міхур). Фрагменти аорти та сечового міхура фіксували в проточній камері на двох сталевих гачках з попереднім навантаженням 15 та 2,5 мN, відповідно. Камера перфузувалась розчином Кребса (1,5 мл/хв.) з постійною температурою на рівні 37±0,5 °С. Як констриктори використовували фенілефрин ~6 10 Моль/л для аорти та гіперкалієвий розчин Кребса (60 мМоль/л) для аорти та сечового міхура. Досліджувані сполуки розчинялись в диметилсульфоксиді з подальшим розведенням в розчині -8 -4 Кребса до робочих концентрацій (10 -10 Моль/л). Силу скорочувальних реакцій судин вимірювали в ізометричному режимі за допомогою ємкісних тензометричних датчиків (FTK-0.1). Запис скорочень здійснювали на персональний комп'ютер із застосуванням програми DataTrax2 за допомогою аналогово-цифрового перетворювача (WPI LabTrax 4/16, США). Величину дилататорних реакцій обчислювали 6 у відсотках відносно рівня максимального тонічного напруження. На основі побудованих кривих «доза-ефект» вираховували середньоефективні концентрації досліджуваних сполук. Як препарати порівняння використовували дротаверин, як неселективний міотропний спазмолітик [3], та пінацидил як ефективний вазодилататор [4]. Корисна модель характеризується наступними прикладами. Приклад 1. Загальна методика синтезу похідних 7-(α-фуроїл)-2-морфоліно[1,3]тіазоло[4,5d]піридазин-4(5Н)-ону. 0,001 моль (0,249 г) сполуки 6 розчиняли в 10 мл сухого ДМФ. Додавали 0,002 моль (0,276 г) карбонату калію. Потім додавали 0,001 моль алкілюючого реагенту. Нагрівали на водяній бані 2 години. Охолоджували і виливали в 100 мл охолодженої води. Осад, що утворився, відфільтровували, промивали гарячою водою. Перекристалізовували із суміші ДМФ:етанол (1:1). Вихід, Ттопл, дані елементного аналізу наведені в таблиці 1. Таблиця 1 Фізико-хімічні властивості нових похідних тіазоло[4,5-d]піридазину Сполука R Емпірична форВирахувано, % / Знайдено, % мула 14,8 6,77 C21H17F2N5O4S 14,9 6,95 Tтопл, °С Вихід, % 173-175 63 ІФТ 111 2,4F2 ІФТ 112 2,5ОМе2 C23H23N5O6S 14,1 14,3 6,44 6,56 164-166 65 ІФТ 113 2,5Ме2 C23H23N5O4S 15,0 14,8 6,89 6,75 163-165 57 ІФТ 114 3,4ОМе2 C23H23N5O6S 14,1 14,2 6,44 6,52 215-217 70 ІФТ 115 3ОМе C22H21N5O5S 15,0 15,3 6,86 6,94 230-232 53 ІФТ 116 3,4-ОСН2О C22H19N5O6S 14,6 14,7 6,66 6,74 180-181 67 ІФТ 117 4-CF3 C22H18F3N5O4S 13,9 13,6 6,34 6,21 198-199 72 ІФТ 118 2ОМе C22H21N5O5S 15,0 14,8 6,86 6,73 207-208 64 ІФТ 119 4-F C22H20FN5О4S 14,9 15,1 6,83 6,97 183-184 59 ІФТ 120 4-СН3 C21H20N4O3S 13,7 13,9 7,85 7,73 201-203 71 1 Спектри ЯМР Н синтезованих сполук записано на приладі Bruker-300, робоча частота 300 МГц, розчинник ДМСО-d6, внутрішній стандарт - ТМС (табл. 2). 7 61292 8 Таблиця 2 1 Спектри ЯМР Н нових нових похідних тіазоло[4,5-d] піридазину Сполука 1 ІФТ 111 ІФТ 112 ІФТ 113 ІФТ 114 ІФТ 115 ІФТ 116 ІФТ 117 ІФТ 118 ІФТ 119 ІФТ 120 Хімічні зсуви, 5, м.д. (ДМСО-d6) 2 1 1 3.66 та 3.76 (м+м, 8Н, морфолін), 5.07 (с, 2Н,СН2), 6.75 (т, 1Н, 4 Н 2-фуроїл), 7.02 (д, 1Н, 3 Н 21 фуроїл), 7.95 (д, 1Н, 5 Н 2-фуроїл), 7.07-7.83 (м, 3Н, С6Н3), 10.2 (c, 1H, NH). 3.66 та 3.76 (м+м, 8Н, морфолін), 3.65 (с, 3Н, ОСН3), 3.81 (с, 3Н, ОСН3), 5.10 (с, 2Н, СН2), 6.74 1 1 1 (т, 1Н, 4 Н 2-фуроїл), 7.01 (д, 1Н, 3 Н 2-фуроїл), 7.95 (д, 1Н, 5 Н 2-фуроїл), 6.61-7.95 (м, 3Н, С6Н3), 9.63 (c, 1H, NH). 2.17 (с, 3Н, СН3), 2.37 (с, 3Н, СН3), 3.66 та 3.76 (м+м, 8Н, морфолін), 5.32 (с, 2Н, СН2), 6.73 (т, 1 1 1 1Н, 4 Н 2-фуроїл), 6.96 (д, 1Н, 3 Н 2-фуроїл), 7.94 (д, 1Н, 5 Н2-фуроїл), 6.83-7.10 (м, 3Н, С6Н3), 10.1 (c, 1H, NH). 3.66 та 3.75 (м+м, 8Н, морфолін), 3.70 (с, 3Н, ОСН3), 3.71 (с, 3Н, ОСН3), 4.98 (с, 2Н, СН2), 6.74 1 1 1 (т, 1Н, 4 Н 2-фуроїл), 7.00 (д, 1Н, 3 Н 2-фуроїл), 7.95 (д, 1Н, 5 Н 2-фуроїл), 6.91-7.33 (м, 3Н, С6Н3), 10.2 (c, 1H, NH). 1 3.66 та 3.76 (м+м, 8Н, морфолін), 3.71 (с, 3Н, ОСН3), 5.00 (с, 2Н, СН2), 6.75 (т, 1Н, 4 Н 2-фуроїл), 1 1 7.01 (д, 1H, 3 H 2-фуроїл), 7.95 (д, 1Н, 5 Н 2-фуроїл), 6.64-7.31 (м, 4Н, С6Н4), 10.4 (c, 1H, NH). 3.65 та 3.74 (м+м, 8Н, морфолін), 4.22 (д, 2Н, СН2), 4.82 (с, 2Н, СН2), 5.99 (с, 2Н, ОСН2О), 6.74 1 1 1 (т, 1Н, 4 Н 2-фуроїл), 6.99 (д, 1Н, 3 Н 2-фуроїл), 7.95 (д, 1Н, 5 Н 2-фуроїл), 6.76-6.85 (м, 4Н, С6Н4), 8.58 (т, 1H, NH). 1 1 3.66 та 3.75 (м+м, 8Н, морфолін), 5.37 (с, 2Н, СН 2), 6.74 (т, 1Н, 4 Н 2-фуроїл), 7.02 (д, 1Н, 3 Н 21 фуроїл), 7.95 (д, 1Н, 5 Н 2-фуроїл), 7.16 та 7.82 (д-д, 4Н, С6Н4) 1 3.65 та 3.76 (м+м, 8Н, морфолін), 3.86 (с, 3Н, ОСН3), 5.10 (с, 2Н, СН2), 6.74 (т, 1Н, 4 Н 2-фуроїл), 1 1 7.01 (д, 1Н, 3 Н 2-фуроїл), 7.94 (д, 1Н, 5 Н 2-фуроїл), 6.89-7.93 (м, 4Н, С6Н4), 9.61 (c, 1H, NH). 1 3.67 та 3.76 (м+м, 8Н, морфолін), 4.30 (д, 2Н, СН2), 4.84 (с, 2Н, СН2), 6.76 (т, 1Н, 4 Н 2-фуроїл), 1 1 7.01 (д, 1Н, 3 Н 2-фуроїл), 7.96 (д, 1Н, 5 Н 2-фуроїл), 7.15-7.32 (м, 4Н, С6Н4), 8.65 (т, 1H, NH). 1 2.26 (с, 3Н, СН3), 3.67 та 3.75 (м+м, 8Н, морфолін), 5.32 (с, 2Н, СН2), 6.73 (т, 1Н, 4 Н 2-фуроїл), 1 1 7.01 (д, 1Н, 3 Н 2-фуроїл), 7.94 (д, 1Н, 5 Н 2-фуроїл), 7.14 та 7.21 (д-д, 4Н, С6Н4) Приклад 2. Встановлення спазмолітичної активності. Усі досліджувані сполуки демонстрували здатність дозо-залежно знімати спазм, викликаний констрикторами, але рівень спазмолітичного ефекту був різним. За умов калієвої гіперполяризації мембрани ізольованих кілець аорти щурів лише сполука ІФТ 115 в максимальній концентрації була здатна викликати розслаблення більше ніж на 50 % та за середньою ефективною концентрацією лише в 2,6 разу поступалася препаратам порівняння. Таблиця 3 Міотропна спазмолітична активність синтезованих сполук -6 Сполука ІФТ 111 ІФТ 112 ІФТ 113 ІФТ 114 ІФТ 115 ІФТ 116 ІФТ 117 ІФТ 118 ІФТ 119 ІФТ 120 Дротаверин Пінацидил Фенілефрин (10 , Моль/л) EC50, μМ 92,28±69,9 7,32±3,2 5,12±1,5 21,59±13,1 26,98±1,9 84,71±77,5 74,8±51,96 1,07±0,26 18,44±1,1 0,618±0,1 Emax, % 28,95±6,1 57,69±26,4 23,84±9,43 82,60±3,94 104,12±0,3 82,07±10,64 83,78±4,05 79,77±34,52 62,85±9,77 108,54±3,62 95,37±1,75 100,07±3,71 Гіперкалієвий розчин (КСl, 60 мМоль/л) Аорта Сечовий міхур EC50, μМ Emax, % EC50, μМ Emax, % 34,87±2,63 34,71±1,6 69,17±2,06 26,07±0,19 87,86±21,8 53,91±4,77 32,3±4,39 38,67±3,64 27,66±5,64 216,47±71,9 55,84±4,56 53,17±26,3 59,66±6,53 49,55±0,57* 62,65±0,84 22,19±4,29 97,17±23,1 52,02±3,82 34,44±3,39 95,05±63,4 54,94±9,43 31,95±5,36 60,24±8,95 58,87±2,69 22,52±0,42 51,5±4,73 62,54±0,П 43,13±3,6 49,3±5,65 61,61±1,54 19,73±0,2 84,79±0,45 14,22±1,63 98,75±1,25 24,7±8,8 80,98±9,53 36,1±10,98 89,42±8,93 Примітка: ЕС50 - середньо ефективна концентрація; Еmах - максимальний рівень розслаблення. На фоні цієї ж констрикції нові синтезовані похідні тіазоло[4,5-d]піридазину (окрім ІФТ 113 та ІФТ 114) проявили більшу спазмолітичну активність на смужках сечового міхура та за показником ЕС50 9 61292 знаходились в одному порядку з референтними речовинами. За умов констрикції ізольованих кілець аорти -6 α-адреноміметиком фенілефрином (10 Моль/л) сполуки ІФТ 114, ІФТ 115 та ІФТ 20 перевищували дротаверин за рівнем максимального розслаблення та середньо ефективною концентрацією. Результати проведених досліджень представлені в таблиці 3. Таким чином, отримані результати свідчать, що похідним 7-(α-фуроїл)-2морфоліно[1,3]тіазоло[4,5-d]піридазин-4(5Н)-ону властива міотропна спазмолітична активність, а сполуки ІФТ 114, ІФТ 115 та ІФТ 120 є перспектив Комп’ютерна верстка А. Крулевський 10 ними ефективними вазодилататорами. Список посилань: 1. Гуревич К.Г., Лобанова Е.Г. Миотропные спазмолитики // Consilium Provisorum. - 2001. - Т. 1, № 2. - С. 38-41. 2. Пчелинцев М.В. Спазмолитики: от клинической фармакологии до фармакотерапии // Лечащий врач. - 2008. - № 7. - С. 74-77. 3. Белоусов Ю.Б. Но-шпа: классика спазмолитической терапии // Русский медицинский журнал. - 2002. - Т. 10, № 15. - С. 669-674 4. Jahangir A., Terzic A. KAТP channel therapeutics at the bedside // J Моl Cell Cardiol. 2005. - V. 39, № 1. p. 99-112. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601