Спосіб вибору методу лікування фібропластичної індурації статевого члена при хворобі пейроні

Спосіб вибору методу лікування фібропластичної індурацм статевого члена при хворобі Винахід належить до медицини, а саме - до урології і може бути використаний для визначення тактики лікування фібропластичної індурацм статевого члена при хворобі Пейроні Хвороба Пейроні або фібропластична індурація статевого члена характеризується утворенням фіброзних бляшок на поверхні кавернозних тіл статевого члена Утворення фіброзних бляшок призначається як асептичне запалення у з'єднувальній тканині між білковою оболонкою кавернозних тіл та їх еректильною тканиною як результат хронічної мікротравми статевого члена, утягуючи в запальний процес еластичну тканину білкової оболонки Першим проявом хвороби є скривлення або кутоподібна деформація статевого члена під час ерекції, що зумовлено обмеженням еластичності білкової оболонки у зоні фіброзної бляшки Наслідком цього є розвиток еректильної дисфункції Ступінь вказаних порушень залежить від величини фіброзної бляшки При виборі способу лікування орієнтувались на дані загального обгляду і візуально визначальний ступінь девіації статевого члена Вирішення про вибір способу лікування (хірургічний або консервативний) треба приймати, як правило, на підставі визначення стадії, для чого важливо вміти диференціювати бляшку у стадії активного келоіду, коли ефективна лише фармакофізична терапія, від бляшки у стадії склерозу Пейроні, що включає визначення розмірів і якості фіброзних бляшок шляхом ультразвукового сканування, який відрізняється тим, що визначають коефіцієнт осифікацм К - величину відношення кальцинованої частини бляшки до загальної и площі і, якщо К0,35 - роблять висновок про необхідність оперативного лікування палінозу, при якому можливе повне зсічення фокуса тканини та одужання хворого Однак, до нинішнього часу не існувало вірогідних критеріїв оцінки розмірів фіброзної бляшки - основного патологоанатомічного субстрату захворювання і якісного складу її Відомий спосіб електронної термометрії [Д В Кан, А С Сегал и др Соверменные методы диагностики болезни Пейрони / Урология и нефрология - 1982, №5 - С 34-35], згідно з яким принцип вимірювання розмірів фіброзної бляшки полягає у скануючому переміщенні виносного датчика поздовжньо і поперечно по тильній поверхні статевого члена Виходячи з одержаних даних електронної термографи, на межі проекції бляшки на шкіру статевого члена температура шкіри знижується на 0,2-0,3° С Таким чином, одержували точки проекції меж бляшки на шкіру статевого члена, відстань між якими вимірювали штангенциркулем До числа недоліків способу визначення розміру бляшки шляхом електронної термографії треба віднести складність визначення розмірів фіброзної бляшки, розташованої штрасептально і позадулонно Основним же недоліком способу є те, що за допомогою нього неможливо визначити розміри кальцинованої частини бляшки, що необхідно для диференційної діагностики стадії розвитку захворювання СО (О 61341 Відомий спосіб візуалізацм фібропластичних змінень у статевому члені шляхом рентгенографії [Д В Кан, А С Сегал и др Соверменные методы диагностики болезни Пейрони /Урология и нефрология - 1982, №5 - С 37] Однак, недоліком способу є те, що зображення фіброзної бляшки із застосуванням рентгенівського випромінювання може бути одержано у хворих лише з явищами кальцифікацм або осифікацм, тобто лише у більш ПІЗНІШІ стадії захворювання Відомий також спосіб визначення розмірів і форм фіброзно-пластичних утворень за допомогою ультразвукового сканування [Г Я Новак, А В Амосов Ультразвуковая диагностика болезни Пейрони/ Урология и нефрология -1982, №5 С 38-40], обраний за прототип Згідно з описаним способом, "ультрасонографію статевого члена виконують шляхом прямої візуалізацм і з використанням акустичної затримки у вигляді тонкостінного гумового мішка, який фіксується тасьомками навколо статевого члена і заповнюється дистильованою водою, яка практично не містить бульбашків повітря" На відміну від електронної термометри ультразвукове дослідження дозволяє виявити фіброзної зміни у статевому члені, що розташовується позаду лонного зчленування Ультразвукове сканування статевого члена є простим, атравматичним і безпечним методом дослідження, який дозволяє одержати пошарове зображення досліджуваних структур у будь-якій плоскості і дає більш ТОЧНІШІ дані про розміри, локалізацію, розповсюдженість індуративного процесу, ніж рентгенологічні методи дослідження і пальпаторні дані Ехографія має також велику діагностичну ЦІННІСТЬ у виявленні ранніх стадій фібропластичної індурацм статевого члена, коли патологічний процес ще не поширився на кавернозні тіла Спосіб можна успішно використовувати для об'єктивної оцінки консервативної терапії Однак, спосіб-прототип не дозволяє дати ВІДПОВІДЬ на питання про вибір Переважного способу лікування для даного хворого і визначити показання до оперативного лікування Винахід розв'язує задачу вибору оптимального способу лікування (консервативний або оперативний) у хворих з фібропластичною індурацією статевого члена при хворобі Пейроні у залежності від стадії захворювання за рахунок забезпечення можливості вірогідного визначення стадії стабілізації захворювання і стану бляшки у стадії склерозупалінозу Поставлена задача розв'язується шляхом визначення коефіцієнта осифікацм фібропластичної бляшки, а саме величини відношення площі кальцинованої або осифікованої частини бляшки до загальної и площі, для чого визначають загальну площу бляшки, шляхом ультразвукового сканування - м кальциновану частину, потім вираховують величину коефіцієнта осифікацм (К) і, якщо К0,35 - рекомендують оперативне лікування, наприклад, корпопластику статевого члена вільним шкірним клаптем Новим у заявленому способі є введення нового інформативного параметра - коефіцієнта осифікацм, що являє собою відносну величину (відношення кальцинованої частини бляшки до м загальної площі), який дозволяє вірогідно оцінити стадію процесу Введення даного інформативного параметра стало можливим на підставі КЛІНІЧНИХ досліджень віддалених результатів лікування хворих з фібропластичною індурацією статевого члена протягом 5 років у 97 хворих Введення даного інформативного параметра дозволяє з високим ступенем точності і вірогідності рекомендувати оперативне лікування у хворих з коефіцієнтом осифікацм К>0,35, не витрачаючи часу на практично марне та економічно невигідне, у даному випадку, консервативне лікування, тому що хірургічне видалення ураженої ділянки білкової оболонки, яке викликає девіацію статевого члена, залишається єдиним способом вилікування пацієнтів даної категорії Спосіб здійснюється таким чином Під час огляду статевого члена визначають загальні розміри фіброзної бляшки (площу), для чого вимірюють довжину і ширину и (у найбільшому и вимірюванні) за допомогою спеціального вимірного пристосування, що являє собою ділянку рентгенівської плівки з нанесеною на неї координатною сіткою Після ЦЬОГО ЗДІЙСНЮЮТЬ ультразвукове дослідження статевого члена і визначають розміри осифікованої (кальцинованої) и частини Вираховують площу кальцинованої частини бляшки Визначають коефіцієнт осифікацм К, а саме відношення площі кальцинованої частини бляшки до загальної и площі При величині К0,35 - оперативне Приклад конкретного використання способу Приклад 1 Хворий М , 49 років, поступив в урологічне відділення обласної клінічної лікарні із скаргами на болі у статевому члені і його скривленні у дорзальний бік до 20° під час ерекції При огляді по дорзальній поверхні статевого члена визначається фіброзна бляшка величиною Зх4см Виконано УЗД статевого члена Визначені розміри осифікованої частини бляшки - 1,5х2см Індекс осифікацм К=0,20 Пацієнту призначена консервативна терапія за методикою, розробленою на кафедрі урології ДонДМУ При повторному огляді через три МІСЯЦІ скарги на незначне скривлення статевого члена, які не перешкоджають інтромісм Болі у статевому члені під час ерекції відсутні При об'єктивному огляді фіброзна бляшка на дорзальній поверхні статевого члена зменшилась у розмірах Індекс осифікацм бляшки К=0,15 Еректильна функція задовільна Курс консервативного лікування продовжений Рекомендовано динамічне спостереження 2 рази на рік Приклад 2 Хворий X , 52 роки Поступив в урологічне відділення із скаргами на скривлення статевого члена під час ерекції з неможливістю інтромісм під час статевого акту Вважає себе хворим близько 2-х років, коли уперше відзначив болі у статевому члені під час ерекції, потім скривлення статевого члена у дорзальний бік При об'єктивному дослідженні по дорзальній поверхні визначається фіброзна бляшка розміром Зх4см Розмір осифікованої частини - 3x2 Індекс осифікацм К=0,6 Пацієнту поставлений діагноз фібропластичної індурацм статевого члена у стадії склерозу 61341 палінозу Була запропонована і виконана операція зсічення фіброзної бляшки, аутодермопластика білкової оболонки статевого члена При контрольному огляді через 3 МІСЯЦІ скарг немає Рекомендовано санаторно-курортне лікування і динамічне спостереження в КЛІНІЦІ 1 раз на рік Усього за період 5 років проліковано в КЛІНІЦІ 97 хворих з діагнозом - фібропластична індурація статевого члена 3 36 хворих з низьким коефіцієнтом осифікацм, тобто таким, що знаходились на Комп'ютерна верстка Т Чепелєва початкових стадіях захворювання, успішне консервативне лікування одержали 35 чоловік Один чоловік, у якого К=0,35, у подальшому був прооперований Хірургічна корекція у решти хворих з індексом осифікацм К>0,35 за модифікованими методиками корпопластики статевого члена вільним клаптем виконана успішно і з відновленням копулятивної функції у 81,8% хворих і при доброму косметичному ефекті у 86,4% пацієнтів Підписне Тираж39 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, Львівська площа, 8, м Київ, МСП, 04655, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119