Спосіб визначення моменту скочування шлаку

Спосіб визначення моменту скочування шлаку, що включає вимірювання швидкості зневуглецювання, який відрізняється тим, що додатково контролюють акустичну характеристику продувки і час запізнення температурного сигналу, що сприймається водою на охолодження фурми, і за результатами вимірювання визначають комплексний параметр стану шлаку, який розраховують за формулою М=1Vc+2А+33, 3 61575 4 1, 2, 3 - коефіцієнти впливу окремих параметрів на стан шлаку, які визначаються методом експертних оцінок; Vc - змінна швидкості зневуглецювання за час, що відповідає сталій часу об'єкта (t), яка визначається за хімічним складом газів, що відходять (СО та СО2), %/хв; А - змінна акустичної характеристики за час, що відповідає сталій часу об'єкта (t) %; 3 - змінна часу запізнення тепловіддачі процесу на кесон за час, що відповідає сталій часу об'єкта (t), яка визначається за різницею температур води на вході та на виході фурми, с. При досягненні М значення 1 шлак необхідно скачувати. Розглянемо спосіб на прикладі, який ілюструє визначення моменту скочування шлаку. Методом експертних оцінок визначаємо коефіцієнти впливу вимірюваних параметрів на стан шлаку: 1=-6,67 хв/%; -1 2=0,061 % ; -1 3=0,034 с . Протягом продувки вимірюють такі параметри як температура води на вході і на виході фурми, завдяки якій визначають час запізнення тепловіддачі процесу на кесон 3, акустичну характеристику А та хімічний склад газів, які відходять, за яким визначають швидкість зневуглецювання Vc. Змінна сигналів визначається за час, що відповідає сталій часу об'єкта t. Для 130-тонного конвертора стала часу об'єкта дорівнює 15 с. Усі сигнали поступають до ЦОМ (табл.). ксний параметр стану шлаку, який розраховують за формулою М=1Vc+2А+33, де 1, 2, 3 - коефіцієнти впливу окремих параметрів на стан шлаку, які визначаються методом експертних оцінок; Vc - змінна швидкості зневуглецювання за час, що відповідає сталій часу об'єкта (t), %/хв; А - змінна акустичної характеристики, за час, що відповідає сталій часу об'єкта (t) %; 3 - змінна часу запізнення тепловіддачі процесу на кесон, за час, що відповідає сталій часу об'єкта (t) с, при досягненні М=1, шлак скочують. Цей спосіб враховує параметри, які дозволяють точно визначити момент скочування шлаку. Суть способу, що заявляється, пояснюється кресленням, де на фігурі зображено структурну схему системи контролю конвертерної плавки. Спосіб реалізується наступним чином. Головним елементом, у якому відбувається процес отримання з чавуну сталі є конвертер 1, окиснення елементів чавуну відбувається за допомогою кисню, який вдувають через фурму 2, а продукти реакцій, що переходять у газову фазу, видаляються через газохід 3. Протягом усієї продувки контролюються такі параметри як акустична характеристика продувки 4, хімічний склад газів, що відходять 5, та різниця температур води на вході та на виході фурми 6. Усі сигнали поступають до ЦОМ 7, де обчислюється значення параметру моменту скочування шлаку за формулою М=1Vc+2А+33, де Таблиця t 20,35 20,50 Vc 0,065 0,084 За формулою М=1Vc+2А+33 обчислюється значення моменту скочування шлаку. При значеннях Vc=0,0084 %/хв, А=20 %, 3=10 с значення параметру М буде рівним 1, це означає, що настав момент скочування шлаку. А 15 20 3 6 10 M 0,69 1 Джерела інформації: 1. Богушевский B.C. АСУ ТП производства стали в конверторах [Текст] / B.C. Богушевский, Н.А. Рюмшин, Н.А. Сорокин. - К.: Техника, 1991.c. 98-99. 5 Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 61575 6 Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601