Спосіб проведення хірургічної операції на щитоподібній залозі

Спосіб проведення хірургічної операції на щитоподібній залозі, що полягає в поетапному поша 3 ментів залози, що підлягають пересіченню під час проведення хірургічної операції за рахунок денатурації білкових компонентів та утворення коагуляційних змін в біологічних тканинах, що досягають використанням високочастотного електрокоагулятора з двоелектродним затискачем в біполярному режимі "зварювання" або "коагуляція". Доступ до щитоподібної залози здійснюють пошарово класичним способом: шкіру розсікають поперечно-дугоподібним (комірцевим) розтином, подальші шари - поздовжньо по серединній лінії, відтягуючи претиреоїдні м'язи латерально. Дійшовши до щитоподібної залози, вкритої власною фасційною капсулою, знаходять візуально найбільші кровоносні судини, розташовані в складі капсули залози. По черзі, окремо кожну судину, захоплюють біполярним електродним пінцетом високочастотного електрокоагулятора. При цьому бранші електродного пінцета розміщують перпендикулярно до напрямку судини, вмикають струм електрокоагулятора потужністю на 1 - 3 секунди, безперервно щільно утримуючи пінцет. В зоні дії струму (що була захоплена біполярним пінцетом) відбувається денатурація білкових компонентів, коагуляційні зміни тканин і, за рахунок цього, щільне їх сполучення з надійним перекриттям кровоносних судин - "зварювання". Після цього, саме в межах коагульованої та сполученої, таким чином ділянки, здійснюють пересічення ножицями або скальпелем. Аналогічним чином поетапно та пошарово зварюють та пересікають всі тканинні структури, досягаючи видалення щитоподібної залози або її частини. Для зварювання біологічних тканин при виконанні хірургічної операції описаним способом, використовують високочастотний електрохірургічний апарат ЕК-300М1 в режимі "зварювання" або "коагуляція" потужністю 50-60 відносних одиниць (ВО) за шкалою "температура" що відповідає близько 120-150Вт потужності даного апарата [6] На Фіг.1-3. Відображено застосування даного способу. Спочатку біологічну тканину, яку необхідно пересікти під час операції, захоплюють електродним пінцетом електрокоагулятора (Фіг.1), після дії імпульсу утворюється коагуляційний (зварений) шов (Фіг.2), по утвореному шву розсікають ножицями або скальпелем (Фіг.3). Приклади застосування способу. Клінічний приклад 1. Хворий Ф., 58 років, був прийнятий до хірургічного відділення Київського міського центру ендокринної хірургії в плановому порядку з діагнозом "Змішаний зоб, гіпертиреоїдна форма, ускладнений синдромом тиреотоксикозу та компресійним синдромом." Діагноз уточнений ультразвуковим дослідженням щитоподібної залози та цитологічним дослідженням при пункційній біопсії вогнищевих утворень. У зв'язку з цим хворому 02.12.2010 в плановому порядку виконане оперативне втручання - "тиреоїдектомія". Під час операції застосовано високочастотний електрохірургічний апарат ЕК300М1. Операційний доступ виконали класичним способом: шкіру розсікли поперечно-дугоподібним 62170 4 розтином вище на 2 см від яремної ямки, наступні шари розсікали повздовжньо та розводили гачками. Досягнувши щитоподібної залози, вкритої власною капсулою, накладали бранші біполярного електродного пінцета на видимі судини залози і зварювали кожну окремо протягом 2 секунд потужністю 150Вт (60 ВО по шкалі "температура") в режимі "коагуляція", потім пересікали їх ножицями по утвореному коагуляційному шву. Аналогічним чином виконували обробку капсули залози, а потім елементів паренхіми протягом 1 секунди. Розсічення виконували відразу після зварювання, постійно чергуючи ці прийоми. Час експозиції при зварюванні підбирали візуально. Поступово, в такий спосіб, досягли повного видалення щитоподібної залози, залишивши не пошкодженими паращитоподібні залози. Операційну рану пошарово зашили класичним способом вузловими шовковими швами. Від місця видаленої щитоподібної залози вивели назовні гнучку дірчасту трубку з активним аспіратором "сільфоном", який видалили через 20 годин після операції. Операційна крововтрата склала близько 40мл, післяопераційна (в аспіраторі) - близько 30мл, що приблизно в 2 рази менше від операцій, виконаних традиційним способом, час проведення операції зменшився приблизно на 20%. Ранній післяопераційний період у хворого пройшов задовільно, хворий був виписаний на амбулаторне спостереження через 5 днів після проведення операції в задовільному стані. Клінічний приклад 2. Хвора П., 39 років, була прийнята до хірургічного відділення Київського міського центру ендокринної хірургії в плановому порядку з діагнозом "Лівобічний вузловий зоб, еутиреоїдна форма." Діагноз уточнений ультразвуковим дослідженням щитоподібної залози та цитологічним дослідженням при пункційній біопсії вогнищевого утворення. За цитологічними даними, в лівій долі щитоподібної залози виявлено Б-клітинний вузол, що є високим онкологічним ризиком. У зв'язку з цим, хворій 08.12.2010 в плановому порядку виконане оперативне втручання - "лівобічна гемітиреоїдектомія" (видалення лівої долі щитоподібної залози). Під час даної операції також було застосовано високочастотний електрохірургічний апарат ЕК-300М1. Операційний доступ виконали класичним способом: розсікли шкіру поперечно-дугоподібним розтином завдовжки 7см, вище на 2см від яремної ямки, наступні шари розсікли в повздовжньому напрямку та розтягли гачками. Видалення щитоподібної залози почали від перешийка. Всі анатомічні елементи, які було необхідно розсікати, попередньо захоплювали біполярним електродним пінцетом вказаного апарата, виконували зварювання протягом 1-3 секунд потужністю 150Вт (60 ВО по шкалі "температура") в режимі "коагуляція". Мобілізувавши таким чином перешийок залози, захопили його електродним пінцетом електрокоагулятора і заварили протягом 5 секунд, після цього пересікли ножицями по утвореному коагуляційному шву, при цьому паренхіматозної кровотечі не було. Далі, таким же чином, поетапно мобілізували та видалили всю ліву долю щитоподібної залози разом з патологічним вогнищем. Паращитоподібні 5 62170 залози залишили не пошкодженими. Операційну рану зашили пошарово вузловими шовковими швами класичним способом. Від місця видаленої лівої долі щитоподібної залози вивели назовні гнучку дірчасту трубку з активним аспіратором "сильфоном". який видалили через 18 годин після операції. Операційна крововтрата склала близько 30мл, післяопераційна (в аспіраторі) - близько 20мл. Ранній післяопераційний період у хворої пройшов задовільно, хвора була виписана на амбулаторне спостереження через 4 дні після проведення операції в задовільному стані. Спосіб розроблений, апробований та впроваджений з позитивними результатами на клінічній базі кафедри Загальної хірургії №2 Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця при співробітництві з Київським міським центром ендокринної хірургії. Даний спосіб застосовано при хірургічних втручаннях на щитоподібній залозі у 15 хворих. Ці хворі перебували під спостереженням протягом місяця після виконання операції. За цей час ми оцінили їх стан здоров'я, якість життя, виконали ультразвукове дослідження шиї через 20 днів після втручання. За даними сонографії, рубцеві зміни в зоні втручання були дуже помірні, ускладнень відмічено не було, самопочуття хворих задовільне, скарг щодо відчуття дискомфорту на шиї - не відмічено. В результаті впровадження даного способу вдалося покращити гемостаз і, за рахунок цього, досягти зменшення операційної та післяопераційної крововтрати, зменшити час виконання операції, зменшити механічну дію на щитоподібну зало Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 6 зу та прилеглі елементи під час операції, зменшити післяопераційне рубцювання, майже повністю відмовитись від застосування ниткових лігатур на щитоподібній залозі та її капсулі і, таким чином, покращити результати хірургічного лікування патології щитоподібної залози. Таким чином описаний спосіб може бути широко впроваджений в практику хірургічного лікування хворих з патологією щитоподібної залози. Список використаної літератури: 1. Ларін О.С. Стандартизація підходів до лікування вузлового зобу на основі патогенетично доцільних та ефективних методів - вимога часу у сучасній ендокринології // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2002. -№1. - С.6-7. 2. Тиреоїдна хірургія // За редакцією Рибакова С.Й., Шідловського В.О., Комісаренка І.В., Павловського М.П., Тернопіль. - ТДМУ - 2008. 3. Патент 48626 Україна. Спосіб проведення операції на щитоподібній залозі /Ю.І.Караченцов, В.В.Хазієв, І.О.Лях, В.М.Дубовик. - Опубл. 15.08.2002; Бюл. №8, 2002р. 4. Патент 40173 Україна. Спосіб мінімізації травматичного впливу хірургічного втручання на щитоподібній залозі / В.В.Хазієв, Ю.І.Караченцов, І.О.Лях, В.М.Дубовик та співавт. - Опубл. 25.03.2009; Бюл. №6, 2009р. 5. Зографски С. Эндокринная хирургия // София. - "Медицина и физкультура" -1977. 6. "Тканесохраняющая высокочастотная электросварочная хирургия. Атлас" // За редакцією Патона Б.Є, Іванової О.Н., К., 2009. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601