Спосіб визначення фунгіцидів класу ацилаланінів у воді

Спосіб визначення фунгіцидів класу ацилаланінів у воді, що включає підготовку проб води до екстракції, проведення екстракції, концентрування 3 хроматографії. Визначення проводять шляхом підготовки проб води до екстракції, проведення екстракції та концентрування. Наявність вказаних речовин визначають за їх залишковими кількостями у воді. Такий підхід дозволяє визначити тільки по одному фунгіциду даного класу. Задачею корисної моделі є одночасне визначення залишкових кількостей фунгіцидів класу ацилаланінів (беналаксилу-М та валіфеналу) в одній пробі води, що дозволить прискорити час аналізу та знизить вартість виконання досліджень. Технічний результат, який отримали в результаті вирішення задачі полягає у визначенні метилН-фенілацетил-Н-2,6-ксиліл-Д-аланінату та R,S-аланін-N-[(1-метилетокси)карбоніл]-L-валіл-3-(4хлорфеніл) метилового ефіру в одній пробі води, шляхом зниження трудомісткості і вартості реактивів, часу виконання вимірювань і зменшення витрат на проведення аналізу. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі визначення фунгіцидів ацилаланінів у воді, який включає підготовку проб до екстракції, проведення екстракції, концентрування та хроматографування, згідно з корисною моделлю, проводять хроматографування досліджуваної проби на пластинках «Сорбфіл» в системі рухомої фази з детектуючим реагентом N-галагенування з наступним обприскуванням розчином О-толідином з KJ та ідентифікацією метил-Н-фенілацетил-Н2,6-ксиліл-Д-аланінату та R,S--аланін-N-[(1метилетокси)карбоніл]-L-валіл-3-(4-хлорфеніл) метилового ефіру, після отримання хроматограм вивчають піки кожної речовини, ідентифікують і визначають їх кількість візуально, порівнюючи площі та інтенсивність забарвлення плям. Спосіб здійснюється наступним чином: Метод ґрунтується на екстракції беналаксилуМ та валіфеналу із проб води дихлорметаном (при рН 5) та визначенні методом тонкошарової хроматографії. Підготовка проби: 250мл води поміщають у конічну колбу місткістю 500 мл. Доводять реакцію середовища до рН 5, додаючи по краплях водний розчин хлороводневої кислоти з концентрацією 1моль/л. Контроль рН проводять за індикаторним папером. Додають 50мл дихлорметану та струшують екстракт на механічному струшувачі впродовж 30 хвилин, після цього екстракт переносять в ділильну лійку місткістю 500мл. Після розділення шарів збирають нижній шар у конічну колбу місткістю 250мл з безводним сульфатом натрію (15-20г) та сушать шляхом настоювання впродовж 30 хвилин. Екстракт переносять у грушоподібну колбу для відгону розчинників і випаровують на ротаційному випарнику за температури водяної бані не вище 40°С до об'єму 0,2-0,3мл, потім до сухого залишку струменем сухого повітря. Після підготовки проби до вимірювання сухий залишок екстракту переносять в градуйовану пробірку за допомогою ацетону (загальний об'єм 1мл). Наступним етапом є визначення вмісту беналаксилу-М та валіфеналу методом тонкошарової хроматографії. 62169 4 Для підбору оптимальних умов тонкошарової хроматографії беналаксилу-М та валіфеналу було проведено серію лабораторних експериментів. На першому етапі було здійснено підбір детектуючих реагентів (табл. 2). Виходячи із отриманих результатів (табл. 2), було встановлено, що найкращий результат дає детектуючий реагент N-галагенування з наступним обприскуванням розчином О-толідином з KJ. Враховуючи те, що розділення досліджуваних речовин та коекстрактивних речовин в значній мірі залежить від розчинника, нами була вивчена ефективність цього процесу із застосуванням різних рухомих фаз (табл. 3). У всіх випадках використовували детектуючий реагент N-галагенування з наступним обприскуванням розчином О-толідином з KJ. Із таблиці 3 видно, що в системах рухомих розчинників на основі ацетону та гексан-ацетону (1+1, об. + об.) рухомість беналаксилу-М та валіфеналу висока (величина Rf знаходиться практично на рівні фронту). Встановлено (табл. 3), що для розділення беналаксилу-М та валіфеналу найбільш ефективно використовувати пластинку «Сорбфіл» з сумішшю гаксан-ацетон (4+1, об. + об.) як рухому фазу. Найменша концентрація беналаксилу-М та валіфеналу, яка детектується за допомогою методу тонкошарової хроматографії, складає 1мкг. Кількісне визначення проводили візуально, порівнюючи площі та інтенсивність забарвлення плям. Розробка і апробація способу одночасного визначення беналаксилу-М та валіфеналу у пробі води проводилась в Інституті гігієни та екології Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. Джерела інформації: 1. Доповнення до переліку перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні: Каталог / Під ред. М.В.Єременко, М.І.Ткачук, Н.В.Любач та ін. - Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2009. - 303с. 2. Научные основы рационального использования и охраны природных ресурсов Полесья Украины. – К.: Наукова думка, 1993. - 35 с. 3. Санітарна охорона водних об'єктів / [Є.Г.Гончарук, С.І.Гаркавий, В.О.Прокопов, В.М.Удод] // Комунальна гігієна: підруч. / [Гончарук Є.Г., Гаркавий С.І., та інш.]; під ред.. Є. Г. Гончарука. - К.: Здоров'я, 2003. - С. 192-326. 4. Методичні вказівки з визначення беналаксилу-М у воді методом газорідинної хроматографії: MB № 907-2009 (подано до друку). 5. Qiu J., Wang Q., Zhu W., Jia G., Wang X., Zhou Z. Stereoselective determination of benalaxyl in plasma by chiral high-perfomance liguid chromatography with diode array detector and application to pharmacokinetic study in rabbits // Chirality. - 2006. - 19(1): 51-5. 6. Методичні вказівки з визначення валіфеналу у воді методом високоефективної рідинної хроматографії: MB № 945-2009 (подано до друку). 5 62169 6 Таблиця 1 Спосіб одночасного визначення беналаксилу-М та валіфеналу у воді Діюча речовина Хімічна назва за IUPAC C20H23NO3 325,4 C19H27ClN2O5 COOCH3 N метил-Н-фенілацетил-Н2,6-ксиліл-Д-аланінат Молекулярна маса 398,9 CH3 O Беналаксил-М Емпірична формула Хімічна формула CH3 H3C Cl Валіфенал R,S--аланін-N-[(1метилетокси)карбоніл]-Lваліл-3-(4-хлорфеніл) метиловий ефір O H N O H3 C CH3 O H3 C O N H O CH3 CH3 Таблиця 2 Проявлення беналаксилу-М та валіфеналу різними детектуючими реагентами Детектуючий реагент Реагент Драгендорфа Опис отриманого результату Беналаксил-М Валіфенал Пластинка Пластинка «Sorbfil» Пластинка «Sorbfil» Пластинка «Merk» «Merk» Нечіткі плями світлоВузькі білі кільцеподіжовтого кольору на не проявився бні плями на сірому не проявився сірому фоні фоні Нітрат срібла з наступним ультне проявився рафіолетовим опроміненням N-галагенування з наступним Плями бузкового кообприскуванням розчином О- льору на світлотолідином з KJ блакитному фоні Нечіткі плями білого Бромфеноловий синій + 10% кольору на жовтоводний р-н оцтової кислоти зеленому фоні не проявився не проявився не проявився Чіткі кільцеподібні Плями білого Кільцеподібні плями плями темно-синього кольору на блакитного кольору кольору на світлосірому фоні на сірому фоні блакитному фоні Чіткі плями Вузькі кільцеподібні Чіткі вузькі кільцепобілого кольоплями білого кольору дібні плями білого ру на жовтона жовто-зеленому кольору на жовтозеленому фофоні зеленому фоні ні Таблиця 3 Рухомість беналаксилу-М та валіфеналу (Rf) в різних умовах хроматографування Система рухомих розчинників (об'ємні співвідношення) ацетон хлороформ гексан-ацетон (1+1, об. + об.) гексан-ацетон (4+1, об. + об.) хлороформ-гексан (9+1, об. + об.) Значення Rf в рухомій фазі Беналаксил-М Валіфенал фронт фронт 0,77 0,37 фронт фронт 0,55 0,25 0,7 0,3 Примітка: відносна похибка визначення Rf - ±0,05. Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601