Аденотом косаковського-семенова

1. Аденотом, що складається з рукоятки та робочої частини з лезом, який відрізняється тим, що рукоятка виконана у формі порожнистого циліндра, всередині якого розміщена трубка, в якій розташований ендоскоп з можливістю його переміщення. 3 62353 ції з перерізом леза пристрою (Фіг.3) та загальний вид робочої частини пристрою (Фіг.4). Пристрій має рукоятку (1) з електроізоляційною втулкою (2) та робочу частину (3) з лезом (4) на дистальному кінці. Робоча частина складається з двох металевих пластин (5, 6), проксимальні кінці яких з'єднані проводами (7) з контактними штирями (8) штекерного рознімання. Між металевими пластинами 5 і 6 розташована пластина з діелектрика (9). Проксимальна частина пластин з проводами і штекером розташована в рукоятці 1, виконаній у вигляді порожнистого циліндра. Всередині рукоятки 1 ексцентрично розміщена трубка (10), в якій розташований ендоскоп (11). Ендоскоп 11, при необхідності, переміщується в дистальному і проксимальному напрямку, що забезпечує якісний візуальний контроль за операційним полем. В каналі (12) між внутрішньою поверхнею стінки рукоятки 1 і стінкою трубки 10 розташовані проводи 7. Дистальний кінець робочої частини має отвір (13), обмежений з проксимальної частини пристрою і з боків дужками пластин (14, 15), а на дистальному кінці пристрою отвір замикається лезом 4. Дужки 14 і 15 мають дугоподібний вигин. Лезо 4 виконано з композитного сплаву, наприклад Cu+Мо, і має дві складові (16, 17), з'єднані з пластинами 5 і 6 з діелектриком 9 між ними. Усі вільні поверхні інструмента, крім леза і контактних штирів штекерного розміщення, вкриті шаром електроізоляційного матеріалу. Пристрій використовується таким чином. 4 Після під'єднання аденотома до ендоскопічної стійки та джерела струму, робоча частина аденотома вводиться під візуальним контролем в носоглотку до лемеша вище аденоїдних вегетацій. При контакті леза аденотома з лімфоїдною тканиною подається високочастотний струм і після розігрівання леза пристрій переміщується спереду до заду по верхній і задній стінках носоглотки, в наслідок чого відбувається зрізання аденоїдних вегетацій та коагуляцій судин одночасно. Електрохірургічний ефект різання і коагуляції заснований на забезпеченні достатньо високого ступеня нагріву біологічних тканин вузьким потоком високочастотного струму між двома частинами біполярного леза. Наявність ендоскопа у середині пристрою забезпечує якісний візуальний контроль за операційним полем на моніторі ендоскопічної стійки. Технічний результат, що досягається запропонованим рішенням, є попередження кровотечі за рахунок коагуляції біологічних тканин в ділянці дії високочастотного струму, що подається через біполярне лезо аденотома та забезпечення якісного постійного візуального контролю за операційним полем за рахунок вмонтованого в середину аденотома ендоскопа. Для наочності приводимо результати виконання аденотомії з використанням двох пристроїв (аденотомів): прототипу (базового об'єкта) та запропонованого аденотома у двох ідентичних по віку, статі, та патології групах пацієнтів (таблиця). Таблиця Показники Наявність кровотечі Тампонада носоглотки (24 години) Травмування слухових труб Постійний візуальний контроль за операційним полем Частковий візуальний контроль за операційним полем без застосування гортанного дзеркала з застосуванням гортанного дзеркала Кількість рецидивів захворювання З таблиці видно, що при аденотомії з використанням базового об'єкта у всіх пацієнтів мала місце кровотеча, яка в одному випадку потребувала тривалої тампонади носоглотки, чого не відмічено при використанні запропонованого пристрою. При використанні базового об'єкта у всіх випадках був відсутній візуальний контроль за операційним полем, а при використанні додатково гортанного дзеркала візуальний контроль був забезпечений частково лише у половини пацієнтів. В інших випадках він був неможливим із-за кровотечі під час операції. Крім того, при аденотомії виконаної за допомогою базового аденотома у 1 пацієнта виявлено травмування вустя слухової труби і у 2 випадках мали місце рецидиви захворювання, чого не відмічено при використанні запропонованого пристрою. Базовий об'єкт, (проЗапропонований пристрій тотип) n=10 n=10 10 Не спостерігалось 1 Не проводилась 1 Не виявлено Не забезпечено 10 Не забезпечено 5 2 Не виявлено Запропонований аденотом апробований в ЛОР-відділенні Національної дитячої спеціалізованої лікарні (НДСЛ) "ОХМАТДИТ". Приклад Хвора Н., 7 років, була прийнята в клініку зі скаргами на утруднене носове дихання. Хворіє протягом 4 років. При об'єктивному дослідженні виявлені аденоїдні вегетації III ступеня. В ЛОР-відділенні НДСЛ "ОХМАТДИТ" виконано оперативне втручання з використанням запропонованого аденотома. Під загальним знеболенням, з візуальним контролем на моніторі ендоскопічної стійки, в носоглотку введено робочий кінець аденотома. Після контакту біполярного леза з лімфоїдною тканиною включили високочастотний струм (66,6 кГц), який подавався з високочастотного коагулятора ЕК-300М1. При проходженні струму між двома складовими леза наступала коагуляція лімфоїдної тканини і в цей 5 час повільним переміщенням аденотома проводили зрізання аденоїдних вегетацій. Під час операції виділення крові практично не відмічено. Постійний візуальний контроль за операційним полем дозволив видалити лімфоїдну тканину і уникнути травмування слизової оболонки сусідніх ділянок. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Дитина виписана наступного дня. При огляді її через 1 тиждень і через 2 місяці скарг не виявлено, дихання через ніс вільне. Наведений приклад демонструє переваги запропонованого аденотома, а саме: відсутність кровотечі під час операції і травмування навколишніх тканин. Таким чином, пристрій, що заявляється, має переваги перед відомим і забезпечує проведення аденотомії без кровотечі з постійним візуальним контролем за операційним полем. Джерела інформації: 1. Матковська В.Е., Коган Ж.Л., Філоненко Т.А. Про комплексне лікування дітей хронічними аденоїдитами // Педіатрія, акушерство і гінекологія.1973. - №4. - С. 24-26. Комп’ютерна верстка А. Рябко 62353 6 2. Псахис Г.П. Лазерная терапия у детей, страдающих хроническими аденоидитами с сопутствующими ринитами и синуситами: Автореф. дис. … канд. мед. наук. - К., 1989.-19 с. 3. Гаджимирзаев Г.А., Багомедов М.М., Гамзатова А.А. и соавт. Оценка эффективности иммуномодулирующей терапии при хроническом аденоидите у детей // Журн. ушных, носовых и горловых болезней.-1992. - №3. - С. 9-14. 4. Сватко Л.Г., Цыплаков Д.Э., Рафаилов В.В. Морфологическая характеристика аденоидита и иммунологическая реактивность больных экссудативным средним отитом детей при лечении димефосфоном // Рос. ринологія. - 1999. - №1. - С. 9192. 5. Нейвірт Е.Г. Лікування хронічного аденоїдиту у дітей з алергічним ринітом: Автореф. дис. … канд. мед. наук. - К., 2004. - 16 с. 6. Аденоїдні вегетації та аденоїдити / А.А. Лайко, Д.І. Заболотний, А.Л. Косаковський та ін. К.: Логос, 2006. - С. 74. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601