Распатор косаківської-семенова

1. Распатор, що складається з рукоятки та робочої частини, який відрізняється тим, що робоча частина распатора виконана з двох пластин композитного сплаву, наприклад Cu+Мо, з'єднаних нерухомо через діелектрик, проксимальні кінці ізольованих пластинок під'єднані проводами до контактних штирів штекерного рознімання. 3 62352 виконана вирізка Г-подібної форми, з якою через діелектрик контактує другий електрод. Распатор, згідно з даною заявкою, зображено на фіг. 1, 2. На кресленні приведено загальний вид распатора (фіг. 1) та переріз робочої частини распатора (фіг. 2). Распатор має рукоятку (1) з електроізоляційною втулкою (2), робочу частину (3), яка складається з двох пластин (4, 5) з композитного сплаву (електроди), наприклад, Cu+Мо, між якими розміщено діелектрик (6). Проксимальні кінці електродів 4 і 5 робочої частини через дроти з'єднані з контактними штирями (7) штекерного рознімання електроізоляційної втулки 2. Зовнішня поверхня електрода 4 має випуклу, а електрода 5 плоску форму, краї електродів (8) по всій протяжності загострені. На нижній поверхні верхнього електрода та на верхній поверхні нижнього електрода виконано жолоби (9, 10), в яких розташована пластина з діелектрика 6. На зовнішніх поверхнях робочої частини електроди 4 і 5 з'єднуються між собою через діелектрик 6 в межах бокових третин їх ширини з протилежних сторін, а на дистальному кінці електрода 4 виконана вирізка Г-подібної форми (11), з якою через діелектрик межує електрод 5. Всі вільні поверхні інструмента, крім робочої частини і контактних штирів штекерного рознімання, вкриті шаром електроізоляційного матеріалу. Запропонований пристрій працює таким чином: хірург тримає распатор рукою, наближує край 4 робочої частини інструменту до м'яких тканин, де необхідно виконати їх роз'єднання (наприклад, між капсулою піднебінного мигдалика і оточуючими тканинами), натискає педаль високочастотного джерела живлення. При цьому на електроди робочої частини распатора подається високочастотний струм, наприклад, 66 кГц. Струм «оббігає» електроди 4 і 5 по поверхні і проходить через м'які тканини між композитними пластинами і спричиняє розігрівання та електрокоагуляцію. При переміщенні інструменту між волокнами тканини можна швидко виконати її розшарування і уникнути при цьому кровотечі, оскільки під час роз'єднання тканин під дією високочастотного струму настає електрокоагуляція судин малого діаметра. Переміщення робочої частини запропонованого распатора в рані практично не відрізняється від рухів звичайним распатором. Технічний результат, що досягається запропонованим рішенням, є попередження кровотечі за рахунок коагуляції біологічних тканин в ділянці дії високочастотного струму, що подається через електроди робочої частини распатора. Запропонований распатор успішно апробований в ЛОР-відділенні Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ». Для наочності в таблиці наведені результати застосування при тонзилектомії двох распаторів: прототипу (базового об'єкта) та запропонованого пристрою у двох ідентичних по віку, статі та патології групах пацієнтів. Таблиця Показники Базовий об'єкт (прототип) n=10 Запропонований пристрій n=10 9 1 не спостерігалась 10 4 6 6 9 4 2 5 не спостерігалась 10 10 не проводилась не проводилась не проводилась не призначалось 21±1,334 15±0,821 Кровотеча під час операції - мала місце - відсутня Кровотеча після операції мала місце відсутня Тампонада ніші піднебінного мигдалика Перев'язка судин в рані накладання швів на піднебінні дужки Призначення гемостатичних препаратів Тривалість операції (хвилини), М±m З таблиці видно, що, при тонзилектомії з використанням базового об'єкта у 9 з 10 пацієнтів мала місце кровотеча під час операції і 4 після операції, що потребувало тампонади ніші піднебінного мигдалика, а у 4 - перев'язки судин в рані, у 2 хворих виникла необхідність накладання швів на піднебінні дужки. В 5 пацієнтів призначались гемостатичні препарати. При використанні запропонованого распатора не спостерігалось кровотечі під час операції і після тонзилектомії, відповідно, не було потреби в тампонуванні ніші піднебінних мигдаликів, перев'язки Р