Модель ядра землі

Модель ядра землі включає центральну зону сферу термоядерного синтезу для реакцій і сім геосфер: газову (інертні гази); графітову; торійурано-плутонієву; свинцеву; геосферу напіврозплавів металів і неметалів; розплавів алюмосилікатів із кристалами алмазів, рубінів і графітових включень. (19) (21) u201107198 (22) 07.06.2011 (24) 12.09.2011 (46) 12.09.2011, Бюл.№ 17, 2011 р. (72) ГОХ ВІТАЛІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ, СУРЖАНСЬКИЙ СТАНІСЛАВ КОСТЯНТИНОВИЧ, МОСКАЛЕНКО ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ (73) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МГСП" 3 вана екстраполяція результатів, отриманих у лабораторіях, на реальну тектоніку й процеси в глибині землі. Існуюча помилкова думка, що тільки сейсмохвилі проникають крізь товщу порід углиб землі і її ядра, наклало "табу" на інші способи вивчення будови землі. У результаті в геологів і геофізиків не виявилося діючого й достовірного способу проникнення в глибини землі [4,5]. І цьому є численні підтвердження. Прикладом може служити надглибока шпара на Кольському півострові. Замість прогнозованих базальтів (за даними сейсміки), на глибинах 8-12 км виявилися розломні й тріщинуваті граніти й сильно мінералізовані води. Через низьку вірогідність методу склалося по 62839 4 милкове враження про будову ядра землі, її мантії й тектонічні плити. Переважна більшість наукових статей, підручників по геології й геофізики, енциклопедій і загальноприйнята думка на рівні гіпотез затверджують, що ядро землі складається із заліза й нікелю (але ж чисте залізо ніхто ніколи не отримав) [3]. Деякі автори склад ядра оцінюють, виходячи з геохімічних міркувань. Велику допомогу в таких розрахунках дають високотемпературні та високобаричні експерименти по розподілу елементів між розплавленим залізом і силікатними фазами (Табл.1). Таблиця 1 Хімічний склад ядра по Allegre et al., 1995 рік та Mс Donough, 2003 рік Джерело Si, wt. % Fe, wt. % Ni, wt. % S, wt. % Allegre et al., 1995 7.35 79.39 4.87 2.30 Mс Donough 2003 6.0 85.5 5.20 1.90 Як бачимо на таблиці дані дуже різноманітні і рідко де співпадають. Це ще раз говорить про різноманітність поглядів і підходів до вирішення цього питання. Автори дозволили собі засумніватися в даному твердженні як позбавленому вірогідності, логічності й технологічного змісту. Тому розробили і впровадили свій спосіб пошуку води, корисних копалин, хімічних сполук і елементів таблиці Менделєєва, на основі якого зробили ряд відкриттів родовищ природних ресурсів і підтвердили дієвість способу на практиці. В.А. Гох "Спосіб розвідки корисних копалин", патент РФ RU, № 2272305 від 20.03.2006p.; ООО „МГСП" "Пошук корисних копалин", патент України UA, № 55916 від 27.12.2010 р. З метою дослідження й наступного моніторингу процесів, що відбуваються в ядрі землі та для прогнозування аномальних ситуацій і забезпечення безпеки цивілізації, а також конструювання керованого термоядерного реактора, зазначеним способом групою вчених проведене зондування землі до глибини центральної частини її ядра модульованими електромагнітними сигналами терагерцової частоти, які включають резонансні частоти елементів таблиці Менделєєва та їх хімічних сполук, характерних для термоядерних реакцій синтезу, що можуть входити до складу ядра. Даний спосіб заснований на резонансній діагностиці надр землі. У ньому використовується висока проникаюча здатність електромагнітних хвиль терагерцової і більш високої частоти, де як несучу основу модульованого випромінювання, був узятий так званий "Електронний шум", що має надвисоку частоту й необмежену проникаючу здатність, що фіксується приборами-приймачами на поверхні землі або води. Задача корисної моделі полягає в створені моделі ядра землі, фізичні параметри якої відповідають отриманим за допомогою резонансній діагностиці даним. Поставлена задача вирішується тим, що мо O, wt% 4.10 0 Mn, ppm Cr, ppm Co, ppm 5820 7790 2530 300 9000 2500 P, ppm 3690 2000 дель ядра землі включає центральну зону - сферу термоядерного синтезу для реакцій і сім геосфер: газову (інертні гази); графітову; торій-ураноплутонієву; свинцеву; геосферу напіврозплавів металів і неметалів; розплавів алюмосилікатів із кристалами алмазів, рубінів і графітових включень. Уперше експериментально виявлений у центральній частині ядра землі термоядерний синтез (8) (див. фіг.1), по наявності хімічних елементів, що беруть участь у цих реакціях: водень, дейтерій, тритій, літій, гелій, гідрид літію й вся група інертних газів таблиці Менделєєва, розташована на периферії сфери по окружності на глибинах від 5470 км до 5560 км. Товщина газової області становить 90 км. Радіус від центра ядра до газової оболонки (7) становить 720 км. Так як, у сферичній області центра ядра діаметром 1440 км ідуть реакції термоядерного синтезу (8) з утворенням більше важких елементів, вони виходять під дією відцентрових сил від обертання землі за межі цієї сфери. Потім була виявлена графітова оболонкагеосфера (6) потужністю (товщиною) 70 км на глибинах від 5400 км до 5470 км. Вона має високу провідність для енергій понадвисокої частоти, не є герметичною, тому "прошивається" продуктами синтезу. На глибинах від 5040 км до 5400 км виявлена торій-уран-плутонієва геосфера (5) потужністю 360 км. У ній іде реакція розподілу з утворенням більше легких елементів і великої кількості тепла. На глибинах від 4950 км до 5040 км розташована свинцева геосфера (4), що обмежує гаммавипромінювання, її потужність - 90 км. Наступна геосфера, що складається із металевих і неметалевих сплавів (3), виявлена на глибинах від 4370 км до 4950 км, потужністю 580 км. Вона значно знижує гама й рентгенівські випромінювання. Вона знижує інтенсивність різних видів випромінювання. Геосфера, розташована на глибинах від 3940 км до 4370 км потужністю 430 км, складаєть 5 ся з розплавів алюмосилікатів (2) та кристалами алмазів, рубінів і графітових включень (1) на поверхні й виконує функцію накопичувача й випромінювача енергії. Таким чином, загальний радіус ядра Землі становить 2340 км (Див. фіг.2). Джерела інформації: 1. Вітязєв А. В., Люстих Е. Н., Миколайчик В. В. Проблема утворення ядра й мантії Землі. - "Изв. АН СРСР. Сірий. Фізика Землі". - 1977. - № 8. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 62839 6 2. Ларин В.Н. Наша Земля (походження, склад, будова й розвиток споконвічно гідридної Землі). - М.: "Агар", 2005. 3. Пущаровський Д.Ю., Пущаровський Ю.М. (МГУ ім. Ломоносова) / Сейсмічна модель будови Землі, 2002. 4. Трубіцин В.П. Роль плаваючих континентів у глобальній тектоніці Землі / Фізика землі, 1998. 5.La Fabuleuse Histoire de Terre. Дивна планета Земля, 2003. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601