Різальна пластина та спосіб її заточування

Винахід відноситься до металооброблювальної промисловості, а саме до інструменту з механічним закріпленням різальної пластини та способу заточування різальної пластини. Відома конструкція різальної пластини з V-подібною опорною поверхнею [рис.3.11, стр.103 Сборный твердосплавной инструмент Под общ. ред. Хаета Г. Л.. -М: Машиностроение. 1989. -256с.], яка має форму багатогранника і одну різальну крайку. Допоміжні задні кути сформовані допоміжними задніми поверхнями, які є плоскими. Недоліком такої пластини є наявність тільки однієї різальної крайки, а також велика трудомісткість загострювання пластини, яка пов'язана з труднощами базування. Найбільш близьким до об'єкту, який заявляється, є різальна пластина, яка використовується у канавковому різці [Канавочный резец. А. С. №1757773 А1 В23В27/04. Авторы Б. О. Аммегикян и А. В. Честных. Опубл. 30.08.92. Бюл. №32, фиг.3]. Різальна пластина має призматичну форму, на більших гранях якої сформовані Vподібні пази і передні поверхні, на основах виконані виступи, які загострені під допоміжними задніми кутами. Недоліком конструкції є понижена міцність пластини через те, що на її поверхнях виконані виступи, заточені під допоміжними задніми кутами. Наявність цих виступів призводить до появлення додаткових концентраторів напруження і, як наслідок, зниженню міцності. Крім того, відома конструкція різальної пластини не дозволяє заточити одночасно допоміжні задні кути на обох різальних лезах. Відомий спосіб заточування основ призматичних пластин торцевою поверхнею чашкового шліфувального круга, який включає обертання шліфувального круга навколо своєї oсі, подачу на врізання та осцилюючий рух сепаратора з пластиною [Рис.3.34, стр.181. Палей M.M. и др. Технология шлифования и заточки режущего инструмента/ М.М. Палей, Л.Г. Дибнер, М.Д. Флид. -М: Ма шиностроение, 1988. -288с.]. Недоліком цього способу є те, що вектор сил різання для однієї різальної крайки спрямований в напрямку корпусу пластини, для протилежної - від корпусу пластини на крайку, що може призвести до її викришування. Відомий спосіб плоского шліфування периферією круга, що включає обертання шліфувального круга навколо oсі, прямолінійну подовжню подачу та подачу на врізання (прототип) [Табл.2.6, стр.47. Абразивная и алмазная обработка материалов. Справочник. Под ред. А.Н. Резникова. М: Ма шиностроение, 1977-с.]. Його недоліком є те, що він забезпечує обробку плоскої поверхні. В основу винаходу поставлена задача удосконалення форми різальної пластини з метою підвищення її міцності та удосконалення способу її заточування, який буде також сприяти підвищенню її міцності. У запропонованій пластині допоміжні задні поверхні виконані у вигляді частин циліндричних поверхонь, твірна яких співпадає з меншою діагоналлю відповідної основи, що має вигляд паралелограма, а в способі заточування пластини напрямок подовжньої подачі співпадає з напрямком меншої діагоналі основи пластини, а радіус кривизни осьового перетину робочої поверхні круга знаходиться із співвідношення h r= , sina 1 де h - відстань від головної різальної кромки до меншої діагоналі; a 1 - допоміжний задній кут. Підвищення міцності різальної пластини забезпечується за рахунок того, що на її поверхнях відсутні різкі перепади поперечного перетину, які уявляють собою додаткові концентратори напруження і можуть призвести до поломок або викрашування пластини. Підвищенню міцності різальної пластини буде сприяти і спосіб заточування, в якому напрямок подовжньої подачі співпадає з напрямком меншої діагоналі основи пластини. Як наслідок, напрямок складової сили різання Рz буде утворювати гострий кут з допоміжною різальною крайкою, що значно зменшить вірогідність викришування різальних крайок в порівнянні з тим, коли вектор сили різання Рz був би спрямований перпендикулярно меншій діагоналі (в разі заточування основи пластини периферією круга форми ПП з необхідним діаметром і з орієнтованим своєю віссю обертання вздовж меншої діагоналі основи). Знаходження радіусу кривизни осьового перерізу робочої поверхні круга із співвідношення h r= , sina 1 де h - відстань від головної різальної кромки до меншої діагоналі; a 1 - допоміжний задній кут, дозволить забезпечити необхідні допоміжні кути на допоміжних задніх поверхнях поблизу головної різальної крайки. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що у відомій різальній пластині, яка має призматичну форму, на більших гранях сформовані поверхні для закріплення і передні поверхні, а на основах сформовані допоміжні задні поверхні, заточені під допоміжними задніми кутами, згідно винаходу допоміжні задні поверхні виконані у вигляді частин циліндричних поверхонь, твірна яких співпадає з меншою діагоналлю основи, що має вигляд паралелограма. В відомому способі заточування різальної пластини, який включає обертання шліфувального круга, подачу на врізання та подовжню подачу, згідно винаходу, напрямок подовжньої подачі співпадає з напрямком меншої діагоналі основи пластини, а радіус кривизни осьового перерізу робочої поверхні круга знаходиться із співвідношення h r= , sina 1 де h - відстань від головної різальної кромки до меншої діагоналі; a 1 - допоміжний задній кут. Ознаками, що відрізняють заявлену різальну пластину, є: - допоміжні задні поверхні виконані у вигляді частин циліндричних поверхонь; - твірна циліндричної поверхні співпадає з меншою діагоналлю основи, що має вигляд паралелограма. Ознаками, що відрізняють заявлений спосіб заточування заявленої різальної пластини, є: - напрямок подовжньої подачі співпадає з напрямком меншої діагоналі основи пластини; - радіус кривизни осьового перерізу робочої поверхні круга знаходиться із співвідношення h r= , sina 1 де h - відстань від головної різальної кромки до меншої діагоналі; a 1 - допоміжний задній кут. В запропонованій різальній пластині підвищення її міцності забезпечується ознаками, що відрізняють заявлену пластину. Дійсно, виконання бокової задньої поверхні пластини у вигляді частин циліндричних поверхонь, твірна яких співпадає з меншою діагоналлю основи, що має вигляд паралелограма, призводить до того, що пластина має лише плавні перепади поперечного перетину. Це зменшує внутрішні напруження і підвищує стійкість пластини, запобігаючи її викришуванню. Крім того, заявлена форма різальної пластини дозволяє під час її загострення формувати допоміжні задні кути водночас для двох різальних крайок різця. Це знижує тр удомісткість заточування пластини і забезпечує симетричність різальних крайок. В запропонованому способі заточування підвищенню міцності буде сприяти ознака, згідно якої напрямок подовжньої подачі співпадає з напрямком меншої діагоналі основи пластини. Внаслідок цього, напрямок складової сили різання Рz буде утворювати гострий кут з допоміжною різальною крайкою, що значно зменшить вірогідність викришування різальних крайок. Ознака, згідно з якою радіус кривизни осьового перерізу робочої поверхні круга знаходиться із співвідношення h r= , sina 1 де h - відстань від головної різальної кромки до меншої діагоналі; a 1 - допоміжний задній кут, забезпечує необхідні допоміжні кути на допоміжних задніх поверхнях поблизу головної різальної крайки. На фіг.1 показано різальну пластину, вид збоку, напрямки подовжньої подачі і складової сили різання Рz, на фіг.2 - різальну пластину, вид зверху; на фіг.3 - те ж, вид спереду; на фіг.4 - переріз А-А на фіг.1, а також взаємне розташування шліфувального круга і пластини підчас обробки і напрямки робочих рухів. різальна пластина має призматичну форму, на більших гранях якої сформовані поверхні для закріплення 1, наприклад V-подібні пази, і передні поверхні 2. Пластина має дві головні різальні крайки 3 з кутом загострення b. Бокові задні поверхні виконані у вигляді частини циліндричної поверхні, твірна якої співпадає з меншою діагоналлю ВС основи 4. Загострення поверхні основи пластини виконується наступним чином. Шліфувальний круг, робоча поверхня якого заправлена з кривизною r, що знайдена по співвідношенню h r= , sina 1 де h - відстань від головної різальної кромки до меншої діагоналі; a 1 - допоміжний задній кут, встановлюється відносно різальної пластини таким чином, щоб вісь симетрії поперечного перерізу круга співпала з меншою діагоналлю ВС, а сама пластина була розвернута в горизонтальній площині до збігу напрямку подовжньої подачі Sn з меншою діагоналлю ВС. Після цього вмикається обертання шліфувального круга з швидкістю Vk, подовжня подача Sn і починається заточування поверхні основи з подаванням круга на врізання Sвр, доки не буде забезпечена задана величина допоміжного заднього кута водночас для двох головних різальних крайок пластини. Запропонована різальна пластина та спосіб її заточування може застосовуватись під час обробки металів відрізними або канавковими різцями, забезпечуючи зменшення собівартості обробки за рахунок збільшення її стійкості, а також виключення руйнувань пластини через наявність концентраторів напруження.