Спосіб комплексної переробки сухої рослинної сировини

Спосіб комплексної переробки сухої рослинної сировини, який включає екстракцію з висушеної 3 63300 Недоліком цього способу є складність, обумовлена довготривалістю, а також використання вогненебезпечних та токсичних розчинників. Найбільш близьким за технологічною суттю та досягуваному результату до корисної моделі, що 6 заявляється, є спосіб [Пат. 2140789 РФ. МПК А 61 К 35/78, В 01 D 11/02. Способ комплексной переработки сухого растительного сырья / В.А. Вайнштейн, В.А. Мельникова, СМ. Сапожкова, В.В. Иванова (Россия). - №97117772/14; заявл. 28.10.97; опубл. 10.11.99, Бюд. №12 - прототип], який виконують наступним чином: одночасно екстрагують висушену рослинну сировину рідкою двофазною системою, яка містить масляну або жирову та водно-спиртову фази, при співвідношенні 3:40; сировину поміщають в апарат з кришкою, мішалкою та кожухом для нагрівання та охолодження, по-черзі додають екстрагенти - спирт та воду, а потім при перемішуванні масло або жир, суміш перемішують, закривають кришкою та нагрівають або кип'ятять зі зворотним холодильником, потім масу охолоджують, відділяють рідину фільтрацією, фільтрат вистоюють до розшарування фаз та відокремлюють їх на ділильній лійці. Недоліками прототипу є складність технологічного процесу, обумовлена обов'язковим підтримуванням температури суміші постійною (80-90 °С) в процесі екстракції протягом 1,5-2,0 години, що обумовлене використанням жиру як екстрагенту, що призводить до часткової деструкції БАР, а також довготривалістю та складністю процесу фільтрування. В основу корисної моделі поставлено задачу розробки способу переробки сухої рослинної сировини з метою збільшення виходу суми БАР та ступеня їх вилучення, отримання екстрактів, придатних для використання їх в різних галузях виробництв, стабілізації їх складу, зниження енерговитрат з одночасним спрощенням способу екстрагування. Поставлена задача вирішується тим, що відомий спосіб комплексної переробки сухої рослинної сировини, який включає екстракцію з висушеної рослинної сировини водно-спиртовою та масляною сумішшю з перемішуванням та нагріванням 4 системи, відділення екстракту від шроту, відповідно до корисної моделі, екстракцію проводять 60-65 % етиловим спиртом з попередньо подрібненої рослинної сировини зі ступенем подрібнення 0,51,0 мм при 40-50 °С протягом 45-50 хвилин з гідромодулем 1:10, з наступним введенням соняшникової олії, в співвідношенні спиртовий екстракт: олія - 1,0-2,0:0,5-1,0 при нагріванні на киплячій водяній бані з перемішуванням протягом 1,5-2,0 годин. Приводимо приклади виконання способу, який заявляється: Приклад 1. 1 кілограм попередньо подрібненої рослинної сировини Hypericum perforatum L зі ступенем подрібнення 0,5 мм заливають 10 л 60 % етилового спирту, підігрівають та екстрагують з перемішуванням протягом 45 хвилин при температурі 40 °С, далі відділяють екстраговані речовини від сировини та додають 10 л соняшникової олії та реекстрагують БАР, при нагріванні на киплячій водяній бані з перемішуванням протягом 1,5 години. Кількісний вміст БАР в екстракті, згідно зі способом, який заявляється, та за прототипом наведено в таблиці 1. Аналітичний контроль вмісту конденсованих антраценових похідних в перерахунку на гіперицин, біофлавоноїдів в перерахунку на рутин, каротинів в перерахунку на (3-каротин та азулен в отриманому концентраті проводили спектрофотометричним методом [Правдивцева О.Е., Куркин В.А. Исследования по обоснованию новых подходов к стандартизации сырья и препаратов зверобоя продырявленного // Химия растительного сырья. - 2008, №1, С.81-86. (антраценпохідні та біофлавоноїди); Харламова О.А. Натуральные пищевые красители / О.А. Харламова, Б.В. Кафка. - М.: Наука, 1989. - 191 с. (каротинів); Г.Г.Первышина, А.А.Ефремов, Г.П.Гордиенко, Е.А.Агафонова. К вопросу о содержании биологически активних веществ ромашки аптечной и ромашки душистой. // Химия растительного сырья. 2002, №3, С.21-24. (азу лену)]. Результати наведено в таблиці 1. Таблиця 1 Кількісний вміст БАР в екстракті заявлюваним способом та за прототипом. Біоактивна речовина Конденсовані антраценові похідні Біофлавоноїди Каротини Азулен Сума БАВ Кількісний вміст в екстракті за спо- Кількісний вміст в екстракті за прособом, що заявляється, мг/кг тотипом, мг/кг 31,6±1,7 9,1±0,5 348,2±10,4 116,5±6,9 753,6±30,2 783,3±31,3 60,5±3,0 31,8±1,6 1193 941 В таблиці 2 наведені дані по проведенню технологічного процесу виділення суми біоактивних речовин із рослинної сировини Hypericum perforatum L. за прототипом та способом, що заявляється. 5 63300 6 Таблиця 2 Норми часу на проведення технологічного процесу виділення суми БАР. Назва стадій іоперації технологічного процесу 1. Подрібнення сировини 2. Нагрівання суміші 3. Екстрагування етиловим спиртом 4. Додавання жирової фази та перемішування 5. Охолодження) суміші 6. Відділення рідкої фази фа фільтрація 7. Відстоювання фільтрату до розшарування фаз 8. Розділення фаз на ділильній лійці. 9. Концентрування екстракту або ре екстракція жировою фазою Всього Спосіб, що заявляється, складається з двох стадій. В результаті послідовної реалізації цих стадій відбувається виділення суми біоактивних речовин (БАР), а саме чотирьох основних біоактивних груп із рослинної сировини Hypericum perforatum L. з повнотою виділення конденсованих антраценових похідних ~ 60-65 %, біофлавоноїдів -80-85 %, каротинів ~ 50-55 %, азулену ~ 40-45 %. Крім того, спосіб, що заявляється дозволяє істотно зменшити витрати електроенергії за рахунок зниження температури нагрівання суміші та температури екстракції, спростити установку для екстрагування, збільшити вихід трьох груп біоактивних Комп’ютерна верстка Л. Купенко Тривалість процесу, хв. Спосіб-прототип Розроблений спосіб 0 1 45 20 60 45 30 0 30 0 50 20 40 0 10 0 0 90 265 хвилин (4,4 години) 175 хвилин (2,9 годин) речовин - антраценпохідник, біофлавоноїдів та азулену, скоротити кількість стадій в технологічному процесі отримання суми БДР та в 1,5-2 разу зменшити час їх виділення, а також розширити галузі використання екстракту. Корисна модель може бути використана в фармацевтичній (при виготовленні різних лікарських форм), харчовій (при виробництві масложирової, молочної, хлібопекарної продукції, при виготовленні харчових концентратів та енергетичних напоїв) та косметичній (при виготовленні лосьйонів, кремів, зубних паст та ін.) промисловості. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601