Спосіб оцінки повноти клінічного одужання хворого на верхньощелепний синусит

Спосіб оцінки повноти клінічного одужання хворого на верхньощелепний синусит, що включає проведення лабораторно-діагностичного дослідження крові пацієнта з наступним аналізом отриманих показників, який відрізняється тим, що 3 63619 чення, а висновок про повноту клінічного одужання роблять за критеріальними межами діагностичного показника. Спосіб здійснюють наступним чином. З метою оцінки повноти клінічного одужання хворого на верхньощелепний синусит на першому етапі - на початку лікування у пацієнта визначають тромбомодулін імуноферментним методом у сироватці крові хворого. Аналогічним чином проводять повторне визначення показника. При цьому повторне визначення вмісту тромбомодуліну здійснюють у пробі крові, взятій у пацієнта з ліктьової вени після 5-хвилинного накладання джгута на верхню третину плеча у вигляді повітряної манжети, встановлюючи тиск у манжеті, що відповідає показнику його діастолічного значення, а висновок про повноту клінічного одужання роблять за критеріальними межами діагностичного показника. Отримані на початку і наприкінці лікування показники порівнюють між собою, і за діагностичним критерієм вмісту тромбомодуліну (СD141протеїна) формулюють висновок щодо повноти клінічного одужання хворого. Приклад 1. Хвора П., 26 років. Скарги на загальну слабкість, головний біль, утруднене носове дихання та виділення з правої половини носа. Хворою себе вважає 3 дні. Об'єктивно при передній риноскопії виявлено гіперемію і набряк слизової оболонки, гнійні виділення у задньому відділі середнього носового ходу справа. Рентгенологічно гомогенне затемнення правої верхньощелепної пазухи. Загальний аналіз крові: нейтрофільний лейкоцитоз (сегменто-ядерних лейкоцитів 76 %), збільшення ШОЕ до 31 мм/год. Концентрацію тромбомодуліну визначали імуноферментним методом з викорис 4 танням ELISA kit твердофазного ензимо-зв'язаного імуносорбентного набору. Вміст тромбомодуліну у сироватці крові на початку лікування становив 17,2 нг/мл при нормі (4,5±1,4) нг/мл. Встановлено діагноз: Гострий правобічний гнійний верхньощелепний синусит. Проведено комплексне етіопатогенетичне лікування (амоксиклав, алтіва, риназолін, синупрет). На 10-й день хвороби скарг немає, загальний аналіз крові в межах норми. Для вирішення питання про повноту клінічного одужання визначили повторно показник вмісту тромбомодуліну у сироватці крові з накладеною манжетою під тиском на тканини на рівні діастолічного тиску крові. Концентрація тромбомодуліну при повторному визначенні склала 11,3 нг/мл. Перевищення рівня цього показника порівняно з нормою в 2,5 разу оцінено як свідчення незавершеного патологічного процесу, через що було прийнято рішення про продовження лікування в стаціонарі ще на 6 діб. Додатково хворій призначено нестероїдний протизапальний препарат (моваліс). На 16-й день захворювання загальний стан без особливостей, клінічних ознак гнійного синуситу немає, вміст тромбомодуліну в сироватці крові при накладеній манжеті з тиском, що відповідала діастолічному тиску крові становив 5,3 нг/мл, тобто відповідав нормі. Хвора виписана додому у задовільному стані. Диспансерне спостереження протягом наступних трьох місяців підтвердило наявність стійкого видужання. Приклад 2. Про ефективність застосування запропонованого способу свідчать показники концентрації тромбомодуліну у сироватці крові хворих на гнійний синусит, які наведені в таблиці. Таблиця Вміст тромбомодуліну в сироватці крові хворих на гнійні синусити (М±m) Клінічна форма синуситу Число хворих Гострий Загострення хронічного 27 24 Концентрація тромбомодуліну, нг/мл Розпал хвороби Рання реконвалесценція 12,33±0,92* 8,027±0,589* 18,17±1,08* 14,31±1,15* Р