Спосіб корекції показників системи фагоцитуючих макрофагів у підлітків, хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит

1. Спосіб корекції показників системи фагоцитуючих макрофагів у підлітків, хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит, що включає введення імуноактивних препаратів, який відріз 3 61957 80]. Це спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому він обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що у частини підлітків, хворих на ХГВС з найбільш вираженими проявами порушень показників СФМ він не забезпечує повної нормалізації імунологічних показників, що в клінічному плані проявляється активацією хронічного запального процесу у верхньощелепних пазухах. Тому відомий спосібпрототип потребує подальшого удосконалення. Задачею корисної моделі було удосконалення існуючого способу корекції порушень показників СФМ у підлітків, хворих на ХГВС. Для реалізації цієї задачі авторами корисної моделі запропоновано введення в якості імуноактивного препарату поліоксидонію (ПО) підліткам, хворим на ХГВС. Вказана пропозиція базується на вперше встановленій авторами корисної моделі досвідним шляхом, та потім підтвердженій у клініці закономірності, що при введенні ПО у підлітків, хворих на ХГВС, відмічається чітко виражена позитивна динаміка саме фагоцитарних показників клітин макрофагальної/моноцитарного ряду, в тому числі при наявності вихідних суттєвих негараздів метаболічних процесів у цих клітинах, а в клінічному - досягнення стійкої та тривалої ремісії ХГВС. Відомо, що ПО - це імуноактивний препарат нового покоління, який являє собою високомолекулярну фізіологічно активну сполуку та володіє вираженою імунотропною активністю. Вважають, що ПО виявляє позитивний вплив практично на всі ланки захисту організму від чужорідних агентів антигенної природи, підвищуючи пониженні і понижуючи підвищені показники імунітету, тобто являється справжнім імуномодулятором. При цьому мішенями для фармакологічної дії ПО переважно є клітини фагоцитарної системи та природні кілери (NK- клітини). Крім імуномодулюючого ефекту, ПО характеризується також наявністю детоксикуючої, антиоксидантної та мембрано-стабілізуючої активності [дивись, наприклад, джерело: Кузнецова Л.В., Фролов В.М. Полиоксидоний - иммуномодулирующий препарат нового поколения // Український медичний альманах. - 2007. - Т. 10, № 2. - С. 195 – 201]. В технічному плані заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворому на ХГВС підлітку проводиться імунологічне обстеження з аналізом ста 4 ну СФМ. При цьому в клінічних умовах для оцінки функціонального стану СФМ використовують дослідження фагоцитарної активності моноцитів (ФАМ) периферичної крові за допомогою чашечкового методу [опис методу - дивись джерело: Фролов В.М., Пересадін Н.А., Гаврилова Л.А. Определение фагоцитарной активності моноцитов периферической крови у больных // Лабораторное дело. - 1989. - №1 - С. 59-61]. При наявності виражених порушень з боку показників ФАМ, а саме зниженні фагоцитарного індексу (ФІ) до 14,0 % та нижче, фагоцитарного числа (ФЧ) до 2,6 та нижче та індексу перетравлення (ІП) до 12,0 % та нижче констатують виражене пригнічення функціонального стану СФМ (II або III ступеня) та необхідність проведення корекції стану СФМ за допомогою заявленого способу, а саме підліткам, хворим на ХГВС, вводять в якості імуноактивного препарату ПО внутрішньом'язово по 0,06 г три дні поспіль, потім через день здійснюють ще 5-7 ін'єкцій ПО в залежності від досягнутого ефекту. При необхідності проводять повторний курс введення ПО в дозі по 0,06 г 2 рази на тиждень, усього 8-10 ін'єкцій в залежності від досягнутого ефекту. При розробці корисної моделі для підтвердження ефективності заявленого способу корекції показників СФМ у підлітків, хворих на ХГВС, було обстежено дві групи хворих підлітків (від 13 до 17 років)- основна (40 хворих підлітків), яка отримували корекцію показників системи СФМ за допомогою заявленого способу та група зіставлення (37 підлітків), які лікувались згідно з відомим способом-прототипом. Усі хворі підлітки були рандомізовані за віком, статтю та частотою загострення ХГВС за останній календарний рік. Діагноз ХГВС був встановлений на підставі скарг, анамнестичних даних, результатів оториноларингологічного огляду, лабораторного і інструментального обстеження. У підлітків, що знаходилися під наглядом, вивчали показники ФАМ у динаміці: до початку проведення оптимізації функціонального стану СФМ та після її завершення. До початку проведення оптимізації у хворих обох груп, що знаходилися під наглядом, були виявлені однотипові зсуви з боку функціонального стану СФМ, які характеризувалися зниженням основних показників: ФІ, ФЧ, ІП. Результати вивчення ФАМ до початку проведення корекції показників СФМ узагальнені в таблиці 1. Таблиця 1 Показники ФАМ в обстежених підлітків, хворих на ХГВС, до початку проведення корекції стану СФМ (М±m) Показники ФАМ Норма ФІ, % 26,5±2,1 ФЧ 4,0±0,03 ІП, % 24,3±1,8 Групи хворих підлітків основна (n=40) зіставлення (n=37) 12,5±1,4 12,8±1,6 Р1