Переносний зенітний ракетний комплекс

Винахід відноситься до ракетної техніки, а точніше до переносних зенітних ракетних комплексів (ПЗРК). Уже відомі переносні ракетні комплекси, які призначені для ураження цілей, які рухаються на невеликій висоті (заявка WO9816794, дата публікації 23.04.1998p.). Відомий переносний зенітний ракетний комплекс складається з керованої ракети з оптичною головкою самонаведення і з'єднаного з нею пускового пристрою, що включає в себе транспортно-пусковий контейнер, блок живлення, а також пристрій для підвищення точності попадання. Однак, відомий комплекс не забезпечує відділення фіктивних цілей від дійсних і тому його ефективність є невисокою. В іншому відомому рішенні (патент США №6565036, надрукований 20.05.2003p.), заявляється система підвищення точності попадання по повітряним цілям, які швидко переміщуються. Однак, ця система призначена, в основному, для артилерії, і як вражаючий елемент включає в себе проникаюче тіло у вигляді довгого стержня. Окрім того, розміщення в середній частині такого стержня фотодатчиків, а також використання оптичних лінз значно ускладнюють цю відому систему. Відома також високоточна ракета з оптичною системою наведення, яка описана в патенті США №6142412 (надрукований 7.13.2000p.). Ця ракета містить в собі оптичну головку самонаведення , пусковий механізм, блок живлення. Однак, в процесі польоту ракета потребує корекції курсу, для чого вона повинна отримати відповідний сигнал з наземної установки. Це значно ускладнює як конструкцію ракети (необхідна установка фільтрів Кальмана). так і процес пуску. Крім того, вона потребує значних додаткових витрат. Найближчим до заявляемого винаходу пристроєм по призначенню, сукупності ознак і технічному ефекту, який досягається, є переносний зенітний ракетний комплекс "Игла-1" - 9К310, який включає керовану ракету з інфрачервоною головкою самонаведення з частотною модуляцією і з селектором і зв’язаний з нею пусковий пристрій, який включає транспортно-пусковий контейнер, пусковий механізм і блок живлення (Переносной зенитный ракетный комплекс «Игла-1» (9К310). Техническое описание и инструкция по эксплуатации 9К310 ТО, Москва, военное издательство, 1983 Цей пристрій прийнятий за прототип. Головним недоліком відомого рішення є недостатня перешкодозахищеність зенітного комплексу від організованих перешкоджань, а вимоги перешкодозахищеності є одними з визначальних. Сучасні бойові літальні апарати для боротьби з зенітними ракетами, які використовують інфрачервоні системи наведення , застосовують фіктивні теплові цілі (ФТЦ), які відстрілюються літальним апаратом-носієм. Енергетичні параметри ФТЦ перевищують енергетичні параметри літального апарата-носія. Інфрачервона система наведення ракети, яка стежила за випромінюванням бойового літального апарату, перестроюється на слідкування за енергетично більш потужним джерелом випромінювання, тобто ФТЦ. ФТЦ переміщується у просторі відносно бойового літального апарату. У певний момент часу бойова ціль і ФТЦ не вміщуються в поле зору системи наведення ракети, а оскільки система наведення стежить за більш енергетично потужною ФТЦ, бойова ціль виходить з поля зору системи наведення ракети, що призводить до промаху. В основу винаходу поставлена задача збільшити перешкодозахищеність ПЗРК від організованих перешкод шляхом оснащення інфрачервоної головки самонаведення (ITC) ПЗРК системою відмінності цілі від ФТЦ. Для вирішення поставленої задачі в ПЗРК, який складається з керованої ракети з інфрачервоною головкою самонаведення з частотною модуляцією і з селектором, яка електрично і пневматично з'єднана з пусковим пристроєм, який включає транспортно-пусковий контейнер, пусковий механізм і блок живлення, новим є те, що селектор інфрачервоної головка самонаведення виконаний з можливістю використання кінематичної ознаки відмінності цілі від перешкоди, а пусковий пристрій має індикатор, який змінює програму роботи селектора, при цьому селектор виконаний у вигляді з'єднаних між собою аналізатора, блока логіки і схеми функціоналів, причому вхід аналізатора електрично з'єднаний з виходом підсилювача фотосигналу, вихід аналізатора електрично з'єднаний з першим входом блока логіки, другий вхід блока логіки електрично з'єднаний з пусковим пристроєм, а перший вихід блока логіки електрично зв'язаний з першим входом схеми функціоналів, другий вхід схеми функціоналів електрично з'єднаний з виходом обмотки аретира, вихід схеми функціоналів електрично з'єднаний з одним із входів підсилювача корекції. Крім того, аналізатор виконаний у вигляді електрично з'єднаних між собою підсилювача, двох компараторів і таймера, причому вхід підсилювача електрично з'єднаний з виходом підсилювача фотосигналу, вихід підсилювача електрично з'єднаний з входами компараторів, виходи компараторів електрично з’єднані з першим входом блока логіки. Крім того, блок логіки виконаний у вигляді комутатора, а схема функціоналів виконана у вигляді електрично з'єднаних між собою двох комутаторів, двох формувачів функціоналів, генератора і аналогового оперативно запамя'товуючого пристрою, причому перший вхід аналогового оперативно запамя'товуючого пристрою електрично з'єднаний з виходом підсилювача корекції, другий вхід аналогового оперативно запамя'товуючого пристрою електрично з'єднаний з виходом генератора, вихід аналогового оперативно запамя'товуючого пристрою електрично з'єднаний з входом першого формувача функціонала, вихід першого формувача функціонала електрично з'єднаний з першим входом першого комутатора, другий вхід першого комутатора електрично з'єднаний з першим виходом блока логіки, вихід першого комутатора електрично з'єднаний з одним із входів підсилювача корекції, вхід другого формувача функціонала електрично з'єднаний з виходом обмотки аретира, вихід другого формувача функціонала електрично з'єднаний з першим входом другого комутатора, другий вхід другого комутатора електрично з'єднаний з першим виходом блока логіки, вихід другого комутатора електрично з'єднаний з одним із входів підсилювача корекції. Причинно-наслідковий зв’язок між сукупністю ознак винаходу і технічним результатом, який досягається, полягає у введенні в систему керування ракетою програмованого селектора, який використовує кінематичну ознаку відрізнення цілі від організованих перешкод, а пусковий пристрій оздоблено індикатором, який змінює роботу селектора. Суть винаходу пояснюється кресленнями. На фіг.1 зображена загальна блок-схема переносного зенітного ракетного комплексу (ПЗРК). На фіг.2 зображена блок-схема програмованого селектора. На фіг.3 зображена блок схема аналізатора. На фіг.4 зображена блок-схема схеми функціоналів. На фіг.1 позицією 1 позначена ракета, позицією 2 - ITC, позицією 3 -блок оптико-механічний (БОМ), позицією 4 - електронний відсік, позицією 5 -програмований селектор, позицією 6 - пусковий пристрій, позицією 7 -транспортно-пусковий контейнер (ТПК), позицією 8 - пусковий механізм, позицією 9 - наземне джерело живлення (НДЖ). На фіг.2 позицією 10 позначений аналізатор, позицією 11 - блок логіки, позицією 12 - схема функціоналів. На фіг.3 позицією 13 позначений підсилювач, позицією 14 - перший компаратор, позицією 15 - другий компаратор, позицією 16 - таймер. На фіг.4 позицією 17 позначений аналоговий оперативно запамя'товуючий пристрій (АОЗП), позицією 18 генератор, позицією 19 - перший формувач функціонала, позицією 20 - перший комутатор, позицією 21 другий формувач функціонала, позицією 22 - другий комутатор. Переносний зенітний ракетний комплекс (ПЗРК) працює таким чином. Перший вхід ракети 1 електрично з'єднаний з першим виходом ІГС 2. Вихід ракети 1 кінематично з'єднаний з корпусом ГГС 2. Вихід БОМ З електрично з'єднаний з входом електронного відсіку 4, складовою частиною якого є програмований селектор 5. Вихід електронного відсіку 4 електрично з'єднаний з входом БОМ 3. Пусковий пристрій 6 включає в себе ТПК 7, пусковий механізм 8 і НДЖ 9. Перший вихід ТПК 7 електрично з'єднаний з другим входом ракети 1. Другий вихід ТПК електрично і пневматично з'єднаний з входом ІГС 2. Другий вихід ІГС 2 електрично З'єднаний першим входом ТГЖ 7. Третій вихід ТПК електрично з'єднаний з входом 8, Вихід ПМ 8 електрично з'єднаний з другим входом ТПК 7. Четверти} вихід ТПК 7 кінематично зв’язаний з входом НДЖ 9. Вихід НДЖ електрично і пневматично зв’язаний з третім входом ТПК 7. На вхід аналізатора подається електричний сигнал з підсилювач; фотосигналу, який містить інформацію про джерела вхідних оптичних сигналів, цілі і ФТЦ. Вихід аналізатора електрично з'єднаний з першим входом блока логіки (комутатором) 11. На другий вхід блоку логіки 11 надходить електричний сигнал з ТПК 7. Електричний сигнал з першого виходу блока логіки 11 надходить до першого входу блоку функціоналів 12 Електричний сигнал з виходу обмотки аретира (входить в БОМ 3) надходить до другого входу схеми функціоналів 12. З виходу схеми функціоналів 12 електричний сигнал надходить до одного з входів підсилювача корекції (входить до електронного відсіку 4). На вхід підсилювача 13 подається електричний сигнал з виходу підсилювача фотосигналу (входить до складу електронного відсіку 4). З першого виходу підсилювача 13 електричний сигнал надходить до входу першого компаратора 14. З другого виходу підсилювача 13 електричний сигнал надходить до входу другого компаратора 15. Виходи компараторів 14 і 15 електрично з'єднані з відповідно з першим і другим входами таймера 16. Вихід таймера 16 електрично з'єднаний з першим входом блоку логіки 11. На перший вхід АОЗУ 17 надходить електричний сигнал з виходу підсилювача корекції (входить до електронного відсіку 4). На другий вхід АОЗУ 17 надходить електричний сигнал з генератора 18. З виходу АОЗУ 17 електричний сигнал надходить до входу першого формувача функціоналу 19. З виходу першого формувача 19 електричний сигнал надходить на перший вхід першого комутатора 20. На другий вхід першого комутатора 20 надходить електричний сигнал з виходу блоку логіки 11.3 виходу першого комутатора 20 електричний сигнал надходить до входу підсилювача корекції (входить до електронного відсіку 4). До входу другого формувача функціонала 21 надходить електричний сигнал з обмотки аретира (входить в БОМ 3). З виходу формувача функціонала 21 електричний сигнал надходить до першого входу другого комутатора 22. На другий вхід комутатора 22 надходить електричний сигнал з виходу блока логіки 11.3 виходу комутатора 22 електричний сигнал надходить до входу підсилювача корекції (входить до електронного відсіку 4). В описаному пристрої перший формувач функціоналу 19 створює на своєму виході електричний сигнал, який є функцією кутової швидкості цілі со. наприклад К1×w , де K1=const. Другий формувач функціонала 21 створює на своєму виході електричний сигнал, який є функцією куту пеленгу j. наприклад К2×j, де К2 = const. Траєкторно-кінематична ознака відрізнення бойової цілі від ФТЦ основана на відмінності мас та габаритів ФТЦ та швидкісних цілей. В результаті значної швидкості цілі і швидкого гальмування ФТЦ в просторі, ФТЦ, незалежно від напрямку скидання , завжди, в решті решт, відстає від цілі в просторі і в системі координат ГГС. Оптична система ITC ракети отримує інфрачервоний сигнал про цілі в полі зору, надає електричний сигнал про цілі до електронного відсіку ITC. Електронний відсік формує і подає електричні команди як виконавчому механізму системи управління ETC (обмотка корекції), який корегує положення вісі оптичної системи ETC, а також до механізму керування рулями (на кресленнях не зображений) ракети під час її польоту. Програмований селектор формує команди до виконавчого механізму системи керування ІГС (обмотка корекції), який корегує положення вісі оптичної системи ІГС ракети, причому ФТЦ зникає з поля зору системи самонаведення ракети і в полі зору залишається бойова ціль. Цим забезпечується ураження бойової цілі ракетою. Принцип роботи траєкторно-кінематичного селектора ФТЦ полягає Е тому, що з джерел, які знаходяться в полі зору, він вибирає ті, що найбільше просунулися в просторі у напрямку кутової швидкості цілі w , або в напрямку куту пеленгу j (пропорційно сигналу з обмотки аретира), який було вставновлено в процесі роботи ІГС після команди "Схід" ("КС"). При надходженні електричного сигналу з підсилювача фотосигналу до аналізатора, сигнал підсилюється і порівнюється в першому компараторі із значенням, що було задане раніше. При перевищенні заданого значення перший компаратор 14 надає до блока логіки 11 через таймер 16 електричний сигнал про появлення ФТЦ. Вихідний сигнал з блоку логіки 11 відкриває перший комутатор 20 и закриває другий комутатор 22. При отриманні входами АОЗУ 17 сигналу корекції і сигналу від генератора 18, АОЗУ 17 з заданою частотою обновлення запам'ятовує сигнал корекції і подає його до першого формувача функціонала 19 і далі через відкритий комутатор 20 до підсилювача корекції, куди надходить електричний сигнал, який є функцією кутової швидкостію. Цей сигнал корегує положення вісі гіроскопа. Після надання команди "КС" (після старту ракети) блок логіки з заздалегідь вибраним затримуванням подає команду на закриття першого комутатора 20 і відкриття другого комутатора 22. В результаті до входу підсилювача корекції (в електронному відсіку 4) надійде сигнал від другого формувача функціонала 21, який залежить від куту пеленгу j. При зменшенні сигналу з підсилювача 13 спрацьовує другий компаратор 15 і відключає таймер 16 (або таймер відключається після заданого часу роботи). При зникненні сигналу з аналізатора 10 блок логіки 11 блокує сигнал з виході і комутаторів 20 і 22. Наведена конструкція є одним з варіантів виконання винаходу і не обмежується цім прикладом.