Спосіб порєва автоматичної організації оверлейної однорангової мережі

Спосіб автоматичної організації оверлейної однорангової мережі, побудованої на транспортній інфраструктурі Інтернету, який полягає в розподілі 3 фіком перед тим, як будувати оверлейну структуру. Таким чином, широка розповсюдженість існуючих однорангових мереж і різноманітність програмного забезпечення для них та пов'язана з цим де-факто стандартизація протоколів обміну даними існуючих однорангових мереж значно ускладнює впровадження такого способу в практику. Задачею запропонованої корисної моделі є надання вузлам розподіленої однорангової мережі, побудованої на транспортній інфраструктурі Інтернету, алгоритмічного забезпечення для автоматичного утворення оптимальних оверлейних структур з притаманною кластеризацією за ознакою топологічної локальності. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб організації топологічних кластерів оверлейної мережі, побудованої на транспортній інфраструктурі Інтернету, який полягає в розподілі класів пріоритету зв'язку з відомими віддаленими вузлами в списку, що знаходиться на даному вузлі, відрізняється тим, що класи пріоритету зв'язку обчислюються на основі метрики топологічної локальності, яка обчислюється на основі формалізованої структурної моделі національних сегментів Інтернету, побудованої з даних регіональних реєстрів Інтернету. Принцип реалізації корисної моделі пояснюється кресленням і полягає в наступному. Вузли розподіленої однорангової мережі умовно поділяються на дві групи в залежності від заданих користувацьких налаштувань - вузли із високою пропускною здатністю (3) зовнішнього каналу для підключення до Інтернету та вузли з низькою швидкістю підключення (4). При початковому підключенні до однорангової мережі програмне забезпечення кожного вузла формує список віддалених вузлів, з якими потрібно встановити з'єднання з метою запиту опублікованої інформації. Кожен вузол, використовуючи заздалегідь обчислену структурну модель національного сегменту мережі Інтернет, обчислює взаємний показник локальності L(IP1,IP2), виходячи з власної мережної адреси IP1 та адреси віддаленого вузла ІР2. Пріоритет з'єднання надається вузлам, для яких обчислено найближчий клас локальності для всіх вузлів мережі, але, в залежності від їх типу за швидкістю підключення, поведінка пріоритетних зв'язків відрізняється наступним чином. Вузли із повільним каналом (4) встановлюють прямий зв'язок (5) з вузлами найближчого L0 класу локальності (1), тоді як до вузлів наступного L1 класу локальності (2) з'єднання (6) встановлюється лише тоді, коли кількість вузлів в списку, які належать до цього класу L1, не перевищує кількість наявних слотів зв'язку, заданих користувацькими налаштуваннями. Вузли із швидким каналом (3) резервують до 10 % наявних слотів під з'єднання з класом локальності Ln, наступним після того, до якого належить останній доданий вузол в порядку перерахування класів Ln-1 (від найнижчого), або, якщо вузли наступного класу Ln відсутні, 63852 4 з'єднання встановлюється з вузлами будь-якого іншого класу Lm, де m>n. Таким чином досягається насичення зв'язками множин вузлів, які оперують в межах національних, міських та корпоративних сегментів, підтримується зв'язність оверлейної мережі в цілому, але зменшується міждоменний трафік при збільшенні внутрішньодоменного без використання додаткової апаратури. Реалізація корисної моделі була нами виконана в віртуалізованому середовищі моделювання однорангової мережі в складі 10 тисяч вузлів, структурованих в оверлейну мережу. Віртуалізація виконувалася на виділеному сервері ServerMicro у складі 2 ЦПУ Intel Xeon E5430, 4 ГБайт оперативної пам'яті, RAID-5 масив з 6 дисків Seagate SATA 160 ГБайт. В порівнянні з прототипною моделлю, в якій всі вузли функціонували за однотипною поведінкою без надання пріоритету вузлам по класам локальності, в даній моделі, де було утворено 120 груп локальності з рівнем вкладеності від 1 до 7 та виділено 900 вузлів "швидкого класу", зареєстровано зменшення міждоменного трафіку на 20 % при одночасному зменшенні часу, потрібного на повне завантаження одиниці контенту, на 10 %. Таким чином, досягнуто ефект корисності запропонованого технічного рішення для автоматичної організації оверлейної однорангової мережі. Так як раніше рішень проблеми автоматичної організації оверлейної однорангової мережі, що відповідає умовам функціонування при відсутності наглядових структур та додаткового службового трафіку, не було відомо, запропонована корисна модель відповідає критерію новизни. Джерела інформації: 1. Хіе Н., Krishnamurthy A., Silberschatz A., Yang R.Y. P4P: Explicit communications for cooperative control between P2P and network providers. 2007. www.dcia.info/documents/P4POverview.pdf. 2. Патент Российской Федерации, Системы и способы для управления трафиком в одноранговой сети / Д. Самнер, Б. Истхам (Япония); Панасоник Электрик Воркс Ко, Лтд. - №2405271; заявл. 03.02.2006; опубл. 27.12.2009. 3. Karagiannis Т., Rodriguez P., Papagiannaki К. Should internet service providers fear peer-assisted content distribution? // IMC '05: Proceedings of the5th ACM SIGCOMM conference on Internet measurement. - New York, NY, USA: ACM, 2005. Pp. 63-76. 4. HiOPS Overlay-Efficient Provision of Multicast in Peer-to-Peer Systems / H. Schloss, R. Oechsle, J. Botev et al. // 16th IEEE International Conference 226 on Networks (ICON2008). - New Delhi, India: 2008. Pp. 1-6. 5. Topologically-aware Overlay Construction and Server Selection / S. Ratnasamy, M. Handley, R. Karp, S. Shenker // Proceedings of Twenty-First Annual Joint Conference of the IEEE Computer and Communications Societies (INFOCOM 2002). - Vol. 3. - 2002. - Pp. 1190-1199. 5 Комп’ютерна верстка А. Рябко 63852 6 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601