Спосіб діагностики дифузних змін паренхіми печінки при дослідженні за допомогою комп’ютерної томографії

Спосіб діагностики дифузних змін паренхіми печінки при дослідженні за допомогою комп′ютерної томографії та прогнозування можливості озлоякіснення пухлинного процесу, що здійс 3 ти точність діагностики дифузних змін паренхіми печінки та прогнозу озлоякіснення її новоутворень, при цьому застосування комп'ютерної томографії (КТ) дозволяє уникнути додаткових променевих діагностичних методик, тим самим знизити променеве навантаження на пацієнта. Як з'ясувалося, при порівнянні різних методів дослідження, можливості МСКТ дозволяють знайти більш достовірні інформативні параметри для оцінки стану паренхіми печінки з метою діагностики дифузних змін і прогнозу розвитку злоякісних новоутворень. Так, МСКТ-дослідження печінки з болюсним введенням контрастної речовини, проведені на великому масиві хворих, дозволили одержати новий інформативний параметр, а саме - максимальний коефіцієнт концентрації контрастної речовини в портальну фазу в паренхімі печінки й у ворітній вені, що дозволило деталізувати і більш точно проводити диференціальну діагностику змін. Таким чином, корисна модель вирішує задачу підвищення точності прогнозу розвитку злоякісних новоутворень печінки при наявності осередкового ураження печінки за рахунок вірогідності диференціальної діагностики дифузних змін паренхіми печінки шляхом виконання мультизрізової комп'ютерної томографії із внутрішньовенним болюсним контрастуванням та оцінки порушень фіксації контрастної речовини паренхімою печінки. Поставлена задача вирішується тим, що при КТ-дослідженні печінки із внутрішньовенним болюсним введенням контрастної речовини визначають коефіцієнт захоплення контрастної речовини паренхімою печінки KZ шляхом розрахунку відношення максимального коефіцієнта щільності паренхіми печінки Kmax1 до максимальної концентрації контрастної речовини у ворітній вені Kmах2 і, якщо він перевищує 0,55 %, доходять висновку про наявність дифузних змін паренхіми печінки, які сприяють можливості розвитку злоякісного новоутворення і/або імовірності його наявності (залежно від чисельного значення величини коефіцієнта захоплення контрастної речовини KZ у даного хворого). Таким чином, новизна способу полягає в тому, що знайдено новий інформативний параметр, здатний з достатнім ступенем вірогідності на ранньому етапі прогнозувати розвиток злоякісного новоутворення в досліджуваного пацієнта. Зазначений вище новий інформативний параметр KZ отриманий шляхом аналізу показників КТдослідження печінки із внутрішньовенним болюсним введенням контрастної речовини і наступного його визначення у 122 пацієнтів, при цьому досліджувалися три групи з наперед відомим діагнозом: - у 43 пацієнтів мали місце злоякісні пухлини; - в 68 - доброякісні пухлини; - 11 пацієнтів склали контрольну групу. Прорахувавши показник коефіцієнта захоплення контрастної речовини паренхімою печінки KZ у всіх цих пацієнтів, було визначено, що нормою є показник, який дорівнює або менший 0,55, тоді як показник KZ>0,55 свідчить про дифузні зміни паренхіми печінки. 64144 4 Так, у групі пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями печінки KZ>0,55 варіював від 0,56 до 1,14, а в групі з доброякісними утвореннями і контрольній групі склав від 0,32 до 0,55. Розрахунки здійснювалися за такими формулами: Формула 1: Kmax1=Cmax1/Cmin1, де Kmax1 - максимальний коефіцієнт щільності контрастованої паренхіми печінки; Cmax1 - максимальна щільність контрастованої паренхіми печінки в ранню портальну (або пізню портальну) фазу; Cmin1 - щільність паренхіми печінки при безконтрастному дослідженні. Формула 2: Kmах2=Сmах2/Сmіn2, де Kmах2 - максимальний коефіцієнт концентрації контрастної речовини у ворітній вені; Сmах2 - максимальна концентрація контрастної речовини у ворітній вені в ранні портальні або пізню портальну фази; Cmin2 - щільність крові у ворітній вені при безконтрастному дослідженні. Потім здійснювався розрахунок коефіцієнта захоплення контрастної речовини паренхімою печінки. Формула 3: KZ=Kmax1/Kmax2, де KZ - показник коефіцієнта захоплення контрастної речовини паренхімою печінки; Kmax1 - максимальний коефіцієнт щільності контрастованої паренхіми печінки; Кmах2 - максимальний коефіцієнт концентрації контрастної речовини у ворітній вені. Якщо дослідження виконано з розподілом фаз на підфази, то необхідно дотримуватись аналізу щільності контрастованої паренхіми печінки і концентрації контрастної речовини у ворітній вені в одну підфазу - ранню або пізню портальну фазу. Спосіб здійснюють такий чином: Виконують мультизрізову комп'ютерну томографію за кожною з існуючих методик багатофазного контрастування, після чого вимірюють щільність паренхіми печінки і щільність контрастної речовини у ворітній вені при безконтрастному дослідженні та у портальну (ранню або пізню) фази для визначення мінімальної Cmin1 і максимальної Cmax1 щільності контрастної речовини, спочатку розраховують максимальну щільність контрастованої паренхіми печінки і максимальний коефіцієнт концентрації контрастної речовини у ворітній вені, відповідно, за формулами: 1. Kmax1=Cmax1/Cmin1; 2. Kmax2=Cmax2/Cmin2. Потім обчислюють коефіцієнт захоплення контрастної речовини KZ паренхімою печінки за формулою: Кmах2=Сmах2/Сmіn2 і, якщо він перевищує значення 0,55, доходять висновку про наявність дифузних змін у печінці. На прикладі декількох пацієнтів зі злоякісними і доброякісними об'ємними ураженнями печінки показаний порівняльний аналіз стану паренхіми печінки у цих пацієнтів: 5 64144 6 В таблиці наведені дані аналізу стани паренхіми печінки у 10 пацієнтів. Таблиця Пацієнт 1. Пацієнтка С., діагноз: холангіокарцинома 2. Пацієнт С., діагноз: гепатоцелюлярний рак 3. Пацієнт П., діагноз: холангіокарцинома 4. Пацієнт Б., діагноз: лімфома 5. Пацієнт О., діагноз: рак-цироз 6. Пацієнт Г., діагноз: гемангіома 7. Пацієнт С., діагноз: гемангіома 8. Пацієнтка К., діагноз: проста кіста 9. Пацієнтка Р., діагноз: осередкова вузлова гіперплазія 10. Пацієнт Г., діагноз: аденома Cmax1 Cmin1 Kmax1 Cmax2 Cmin2 Kmax2 KZ 89 од. Н PP-F 27 од. Н nоn contr 3,3 125 од. H PP-F 43 од. Н nоn contr 2,9 1,14 98 од. H PP-F 33 од. Н non contr 2,96 152 од. H PP-F 40 од. Н nоn contr 3,8 0,78 114 од. H RP-F 25 од. Н non contr 4,56 178 од. H RP-F 42 од. Н nоn contr 4,28 1,07 92 од. H PP-F 77 од. H RP-F 96 од. H RP-F 102 од. H RP-F 115 од. H RP-F 36 од. Н non contr 23 од. Н non contr 48 од. Н non contr 56 од. Н non contr 52 од. Н non contr 131 од. H PP-F 89 од. H RP-F 184 од. H RP-F 167 од. H RP-F 178 од. H RP-F 36 од. Н nоn contr 23 од. Н nоn contr 31 од. Н nоn contr 26 од. Н nоn contr 30 од. Н nоn contr 3,63 0,71 3,86 0,87 5,94 0,34 6,42 0,29 5,93 0,38 148 43 3,44 193 28 6,9 0,5 84 42 2 125 35 4,62 0,44 Як видно з таблиці, наприклад, у хворої С. з діагнозом «холангіокарцинома» KZ=1,14, що свідчить про наявність дифузних змін печінки у сполученні зі злоякісною пухлиною. А в пацієнта Г. з діагнозом «гемангіома» KZ=0,34, що свідчить про відсутність дифузних змін печінки при наявності у ній доброякісної пухлини. Таким чином, заявлений спосіб діагностики дифузних змін паренхіми печінки при МСКТдослідженні, за допомогою розрахунку коефіцієнта захоплення контрастної речовини KZ паренхімою печінки, дозволяє виявити наявність дифузних змін у паренхімі печінки, які самі по собі є сприятливим чинником для розвитку злоякісних захворювань, що дозволяє на ранньому етапі захворювання прогнозувати можливість розвитку його в досліджуваного хворого. Переваги МСКТ із внутрішньовенним болюсним контрастуванням у порівнянні з прототипом: Комп’ютерна верстка М. Ломалова 2,55 3,34 2 1,82 2,21 1) візуалізують анатомію печінки, у тому числі судини; 2) визначають характер накопичення контрастної речовини в паренхімі печінки (однорідний або неоднорідний); 3) візуалізують пухлини менше 2,0 см; 4) визначають особливості кровопостачання пухлини; 5) візуалізують особливості накопичення контрастної речовини пухлиною; 6) спосіб дозволяє виконати якісний аналіз стану паренхіми печінки за даними багатофазного болюсного контрастування. Таким чином, заявлений спосіб значно підвищує інформативність і високий ступінь вірогідності діагностики дифузних процесів печінки та прогнозу злоякісності новоутворень. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601