Спосіб отримання термопластичних поліуретансечовин у дрібнодисперсній формі

Винахід належить до області отримання термопластичних поліуретансечовин у дрібнодисперсній формі, які можуть бути використані для одержання покриттів, плівкових матеріалів, штучної шкіри, клеїв, зв'язуючих, конструкційних матеріалів і в якості модифікуючих добавок до інших полімерів. Відомі способи отримання поліуретансечовин (ПУМ) у дрібнодисперсній формі гетерофазним способом шляхом диспергування ізоціанатних форполімерів у водному середовищі з подовжувачем ланцюга амінного типу, в якості якого рекомендують використовувати алі фатичні, циклоаліфатичні або ароматичні діаміни, дигідразіди дикарбонових кислот, амінокарбонові кислоти, аміносульфокислоти, аміноспирти, гідразин. Синтез здійснюють неперервним способом у присутності емульгаторів - кополімера стирала з малеїновим ангідридом (патент ФРН №2311635) або аніонних, катіонних і неіногенних поверхнево-активних речовин (патент Великобританії №1428907). Даними методами отримують полімери з високими температурами розм'якшення (більш 190°С), що утруднює переробку їх як термопластів. У патенті США №4403083 описан спосіб отримання зшитих ПУМ форполімерним методом при використанні води в якості подовжувача ланцюга. Найбільш близьким до заявленого вирішення є спосіб отримання поліуретансечовин ( високомолекулярних a , w - діамінів) з температурою пластифікації £ 180°С і розміром часток 50-2000мкм ( патент ЧССР №260797). Ізоціанатний компонент, в якості якого використовують поліуретановий предполімер (ФП), який містить 0.8-6,6% (краще 1,6-4,2%) вільних NCO-груп, диспергують у водному середовищі (співвідношення ФП: вода=1:20-1:3) у присутності диспергатора при температурі 20-95°С (45-85°С) протягом 5-60 хвилин. Потім дисперсію з концентрацією дисперсній фази 5-30% відфільтровують і продукт реакції сушать при температурі 90°С. ФП синтезують на основі простих ( поліетиленгліколь MM 300-8000, поліпропіленгліколь MM 500-3500 та інши) і складних олігоефірів ( на основі адипінової, фталевої, себацинової кислот і гліколей MM 50-10000) та діізоціанатів (4,4'-дифенілметандіізоціанат, толуилендіізоціанат, гек-саметилендіізоціанат, 2,5 нафтилендіізоціанат та ін.) при температурі 60-120°С протягом 0,5-4год. При подовженні ФП водою створюється поліуретансечовина з вмістом 0,5-0,005% аміногруп. В якості поверхнево-активних речовин (ПАР) використовують ефіри целюлози (метилпїдрооксіпропілцелюлоза), полівініловий спирт, желатин, кополімер стиролу з малеїновим ангідридом у вигляді 1-5% водних розчинів. Недоліком даного способу є отримання термопластичних полімерів, які мають високі більш 200% значення залишкової деформації і невисокі міцнісні властивості (особливо ПУМ на основі простих олігодіолів), що значно обмежуєть область їх застосування для одержання покриттів, плівкових матеріалів, штучної шкіри, конструкційних матеріалів, їх рекомендують використовувати в якості модифікаторів інших полімерів (ПА, ПВХ, поліолефіни). Завдання запропонованого винаходу - створення способу отримання термопластичних поліуретансечовин блочної будови у дрібнодисперсній формі, характеризуючихся більш низьким значенням