Спосіб санації ехінококових кіст печінки при інтраабдомінальній пункції

Спосіб санації ехінококових кіст печінки при інтраабдомінальній пункції, що включає інтрааб 3 Також відомий спосіб санації ехінокових кіст печінки при інтраабдомінальній пункції, при якому після інтраабдомінального транспечінкового проведення дренажної трубки в просвіт кісти, аспірації її вмісту, в порожнину кісти вводять приблизно таку ж кількість гіпертонічного (15-30 %) розчину натрію хлориду на 10 хвилин з наступним відсмоктуванням його [4]. Гіпертонічний розчин натрію хлориду є менш токсичний, ніж формалін, проте описані ускладнення після використання гіпертонічного розчину у дитини з розвитком гіпернатріємії і летальним результатом. Крім того, гіпертонічний розчин натрію хлориду не є високоефективним знезаражуючим препаратом при ехінококозі, що є причиною рецидиву захворювання. Найближчим аналогом (прототипом) способу, що заявляється, є спосіб санації ехінококових кіст печінки при інтраабдомінальній пункції, при якому після інтраабдомінального транспечінкового проведення дренажної трубки в просвіт кісти, аспірації її вмісту, в порожнину кісти вводять 10 % спиртовий розчин йоду з наступним відсмоктуванням його [5]. Такий спосіб є більш ефективний за попередні, але гепатотоксичність і нефротоксичність 10 % спиртового розчину йоду залишається досить високою, що є причиною післяопераційних ускладнень у вигляді токсико-алергічних нефропатій та різного виду інших алергічних реакцій. Особливо це важливо при глибокому інтрапаренхіматозному розташуванні кіст, санація яких не передбачає розкриття порожнини кісти, не передбачає повне видалення всіх знезаражених елементів і залишків сколецидних препаратів. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає в підвищенні ефективності хірургічного лікування ехінококових кіст печінки за рахунок забезпечення умов, які запобігають післяопераційним ускладненням та появі рецидиву захворювання, шляхом підвищення надійності протипаразитарної обробки кісти при інтраабдомінальній пункції. Отриманий технічний результат зводиться до зниження кількості післяопераційних ускладнень і рецидиву захворювання при хірургічному лікуванні ехінококових кіст печінки. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі санації ехінококових кіст печінки при інтраабдомінальній пункції, що включає інтраабдомінальне транспечінкове проведення дренажної трубки в просвіт кісти та аспірацію її вмісту, згідно з корисною моделлю, в порожнину кісти через дренажну трубку почергово, в об'ємі 2/3 отриманого вмісту кісти, вводять 10 % спиртовий розчин йоду, 96 % етиловий спирт і 0,02 % розчин хлоргексидину біглюконат, з експозицією по 7 хвилин кожного, з наступним відсмоктуванням, потім інтенсивно промивають кісту розчином метрогілу, та залишають дренажну трубку в просвіті порожнини кісти для програмованої санації її в післяопераційному періоді. Відмінними ознаками корисної моделі, що заявляється, є те, що санацію ехінококових кіст печінки при інтраабдомінальній пункції проводять не лише одним сколецидним препаратом - 10 % 64732 4 спиртовим розчином йоду, а комбінацією трьох антисептиків (10 % спиртовим розчином йоду, 96 % етиловим спиртом і 0,02 % розчином хлоргексидину біглюконат) та додатково розчином антибіотику - метрогілу. Вищевказані препарати мають сколецидні характеристики, проте самостійне використання їх на короткий (до 10 хвилин) строк не гарантує надійне знезараження ехінококових кіст печінки. Разом з тим, наявність в просвіті кісти сколецидного препарату з даною експозицією може призвести до токсико-алергічних ускладнень, а збільшення експозиції цих засобів може тільки посилити вірогідність появи цих ускладнень. Особливо це важливо при глибокому інтрапаренхіматозному розташуванні кіст, санація яких не передбачає розкриття порожнини кісти, не передбачає повне видалення всіх знезаражених елементів і залишків сколецидних препаратів. Тому, при поступовому (почерговому) введенні в просвіт порожнини кісти, кожен із цих антисептиків здійснює як сколецидну дію, так і одночасно пом'якшують токсичний вплив попереднього засобу на уражений орган та організм в цілому. Об'єм сколецидного препарату, що складає 2/3 отриманого вмісту кісти, достатньою мірою забезпечує доступ цієї речовини в усі доступні місця стуленої порожнини, дозволяє гарантовано санувати всі внутрішьокістозні елементи та запобігає витіканню цієї агресивної рідини в черевну порожнину повз пунктованого отвору в паренхімі печінки при збільшенні внутрішньопорожнинного тиску. Введення розчину антибіотику (метрогілу) в просвіт порожнини кісти після введення попередніх сколецидних препаратів передбачає додаткову пом'якшувальну дію та профілактику висхідної інфекції, яка може проникнути по ходу дренажної трубки. Через залишену в просвіті кісти дренажну трубку в післяопераційному періоді передбачено додаткове проведення санації порожнини. Саме ці технічні особливості запобігають появі можливих післяопераційних ускладнень і рецидиву захворювання при інтраабдомінальній пункції ехінококових кіст печінки. Новизна полягає в оптимізації хірургічного втручання шляхом врахування фармакологічних властивостей герміцидних препаратів і анатомофізіологічних особливостей печінки та організму в цілому при даній патології. За доступними літературними даними такий спосіб санації ехінококових кіст печінки при інтраабдомінальній пункції невідомий. Спосіб здійснюється наступним чином: Пункційно-дренажне втручання проводять в операційній під загальним інтубаційним наркозом. Під контролем ультрасонографії уточнюють локалізацію кісти печінки і відмічають найбільш безпечний напрямок для її пунктування. Наявність кількаміліметрового шару паренхіми печінки над фіброзною капсулою ехінококової кісти забезпечує герметичність пункції, що певною мірою гарантує профілактику зараження сколексами черевної порожнини. Інтраабдомінальну пункцію та дренування проводять або за допомогою інтраабдомінальної 5 ультрасонографії, або під дактилотактильним контролем. Для пункції і дренування використовували набір для дренування одноступінчастим методом катетером типу "Pigtail" 9F. Вилучивши мандрен із голки з дренажною трубкою, за допомогою шприца відсмоктують 2-3 мл вмісту кісти, зменшивши таким чином тиск всередині кісти. Зафіксувавши голку, в просвіт кісти проводять дренажний катетер до упору. Після чого вилучають голку. Відсмоктавши вміст кісти, проводять знезараження порожнини кісти почерговим введенням 10 % спиртового розчину йоду, 96 % етилового спирту та 0,02 % розчину хлоргексидину біглюконат із семихвилинною експозицією. Дренаж фіксувють до шкіри. Завершують санацію ехінококових кіст печінки інтенсивним промиванням порожнини кісти розчином метрогілу та залишають дренажну трубку в просвіті кісти для програмованої санації її в післяопераційному періоді. Приклад конкретного втілення. Дівчина К., 9 років, (історія хв. №874), була прийнята 18.05.2006 року в клініку дитячої хірургії НМУ зі скаргами на періодичні болі в правій підреберній ділянці, нудоту. Після обстеження на ультрасонографії встановлено, що в VIII сегменті печінки наявне утворення круглої форми діаметром 33 мм з ознаками паразитарної кісти. Кісту виявлено в 7-річному віці, коли діаметр її був 11 мм. Знаходилася під спостереженням в поліклініці за місцем проживання. Клінічний діагноз: ЕКП, VIII сегмент. 31.05.2006 року у плановому порядку виконана операція - лапаротомію, інтраабдомінальна транс печінкова пункція ЕКП під контролем УЗД із санацією і дренуванням порожнини кісти. Під час операції проводили санацію ЕКП за запропонованим способом. Післяопераційний період протікав без ускладнень. При контрольному ультрасонографічному обстеженні на 7 і 12 добу в проекції пунктованої кісти залишкової порожнини не видно. На 14 добу забрано дренажну трубку. На 15 добу в задовільному стані дитина виписана додому. Оглянута повторно через 1, 1,5 і 2 роки після операції. Росте Комп’ютерна верстка А. Рябко 64732 6 і розвивається добре. На ультрасонографії вогнищевих змін в печінці не виявлено. У клініці дитячої хірургії НМУ з 2003 до 2011 року було проведено 12 інтраабдомінальних транспечінкових пункцій ехінококових кіст печінки під контролем УЗД з використанням способу санації кіст, що заявляється. Даний спосіб дозволив гарантовано санувати ЕКП і в жодному випадку не було рецидиву захворювання та ознак алергічнотоксичної нефропатії. Ми не проводили санації ехінококових кіст печінки при інтраабдомінальній пункції іншими методами, крім того, способу, який заявляється. Таким чином, завдяки створенню оптимальних умов для підвищення надійності протипаразитарної обробки при інтраабдомінальній пункції шляхом врахування фармакологічних властивостей герміцидних препаратів і анатомо-фізіологічних особливостей печінки та організму в цілому при даній патології, вдалося максимально запобігти післяопераційним ускладненням та появі рецидиву захворювання, чим забезпечується успішне лікування. Джерела інформації: 1. Ахмедов P.M. Лечение эхинококкоза печени / Р.М. Ахмедов, У.Б. Очилов, И.А. Мирходжаев, В.Ю. Маклиев // Анналы хир. гепатол. - 2002. - Т. 7, №2. - С. 35-38. 2. Goksoy Е. Operative Therapie des Echinokokkus granulosuus (cysticus) / E. Goksoy, M. Duren // Chirurg. - 2000. - Vol. 71. - P. 21-29. 3. Бирюков Ю.В. Обработка полости кист при гидатидозном эхинококкозе (экспериментальноклиническое исследование) / Ю.В. Бирюков, А.В. Стреляева, В.М. Садыков, Б.С. Турсунов, С.М. Расулов, Ф.П. Коваленко // Хирургия. - 2000. - №5. - С.27-29. 4. Krige J.E. Fatal hypematraemia after hypertonic saline irrigation of hepatic hydatid cysts / J.E. Krige, A.J. Millar, H. Rode, D. Knobel // Pediatr.Surg.Int. - 2002. - Vol.18, No 1. - P.64-65. 5. Меджидов Р.Т. Хирургическое лечение абдоминального эхинококкоза / Р.Т. Меджидов, М.А. Алиев, P.M. Гамзатов, Ш.Р. Меджидов // Анналы хир. гепатол.-2007. - №1. - С.43-48. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601