Спосіб контролю якості тютюнової сировини

Винахід належить до тютюнової промисловості і може бути використаний при переробці тютюнової сировини. Відомий спосіб контролю тютюнової сировини, згідно з яким органолептичними методами визначають якісні показники тютюнової сировини: стиглість листя тютюну, вологість, засміченість, пошкодженість листя, запліснявілість. Крім того, проводять зважування принаймні 10% від загальної партії тютюнової сировини, органолептичне визначення вологості та перерахунок натуральної маси тютюн у у розрахункову з стандартною вологістю, що дорівнює 13%. (А.Г.Ткач. Справочник табачника. Изд.третье. -Μ. -Пищевая промышленность. 1974. -стр.119-122). Більш прогресивним на наш погляд є спосіб контролю якості тютюнової сировини, що застосовується в Мексиці, який містить стадії здачі постачальниками на фабрику тютюну в шн уровій обробці, виміру ваги тютюн у, органолептичного визначення сортувальниками якості тютюну та розподілу тютюн у на товарні ґатунки також органолептичним шляхом. (В.Ф.Тр убников, В.Я.Некрасов. Промышленная переработка и ферментация табака за рубежом /обзор/ -М. -ЦДИИТЭИпищепром, -1972, -стр.21). Разом з тим в Україну тютюн у шн уровій обробці не постачається. Найбільш близьким за технічною суттю до запропонованого є спосіб контролю якості тютюнової сировини, який включає органолептичне сортування тюків або кип тютюну за вологістю та засміченістю. (Г.М.Скиба, Г.И.Сологубов. Ферментация и переработка табака. -М.: -Пищевая промышленность. -1980. -стр.119-122). Причиною, що перешкоджає досягненню очікуваного технічного результату, є недостатньо об'єктивний характер контролю якості тютюнової сировини, що негативно впливає на якість тютюнових виробів. Задачею, поставленою при створенні даного винаходу, є підвищення рівня об'єктивізації контролю якості тютюнової сировини, що призводить до підвищення якості тютюнових виробів. Зазначена задача вирішується тим, що в способі контролю якості тютюнової сировини, який включає органолептичне сортування тюків або кип тютюну за вологістю та засміченістю, згідно з винаходом, додатково визначають стиглість тютюнового листя за його забарвленням. За яскравим рівномірним забарвленням усієї платівки тютюнового листка з світлою зеленню, або з невеликою кількістю, 5-15%, темної зелені в основі платівки, визначають стиглу тютюнову сировину. За наявністю темної зелені, до 20-50% платівки листка, і каламутного неяскравого забарвлення решти платівки визначають недостатньо стиглу сировину. За яскраво вираженими темно-зеленим та бурим кольорами усієї платівки визначають нестиглу тютюнову сировину. За приглушено яскравим забарвленням усієї платівки тютюнового листка без темної зелені або великої кількості її лише в основі платівки, за невеликою кількістю, 5-15%, жовтогарячих, червоних та ясно-коричневих плям по усій платівці визначають трохи перестиглу тютюнову сировину. За наявністю по всій платівці листка коричневих плям, особливо помітно виражених у верхівковій частині уздовж середньої жилки та каламутного неяскравого забарвлення, визначають перестиглу сировину. Спосіб відтворюють наступним чином. Для характеристики якості тютюнової сировини доцільно використовувати об'єктивні показники, засновані на співвідношенні елементів хімічного складу, що позитивно і негативно впливають на якість тютюну. Об'єктивні показники наочно відбивають залежність між якістю тютюну та його хімічним складом Водночас користування ними утруднено завдяки складності аналізів і тривалості їх виконання. Крім того, ці показники зберігають закономірність і порівнюваність тільки в межах сировини одного ботанічного сорту, однакових умов вирощування, післяврожайної обробки тощо. Отже, об'єктивні показники співвідношення елементів хімічного складу не є надійним критерієм порівняльної оцінки якості тютюнів різних ботанічних видів, а також тютюнів, вирощених у неоднакових умовах. Тому, для класифікації тютюнової сировини за товарними ґатунками доцільно використовувати тільки такі показники, які легко визначаються органолептично і якнайбільше відбивають курильні властивості тютюн у та його те хнологічні властивості. До таких показників відносять «ламку», тобто ярус листя на рослині, його зрілість та щільність, колір, ураженість хворобами і шкідниками, механічні ушкодження. Крім того, визначають вологість і засміченість тютюнових листів землею та піском, а для ферментованого тютюну - і ступінь зферментованості. Показник «ламки» оцінюється в першу чергу за ознаками, що характеризують ступінь зрілості листя. Ступінь стиглості тютюнової сировини доцільно визначати за наступними показниками: стигла тютюнова сировина має яскраве рівномірне забарвлення всієї платівки листа без темної зелені або має велику кількість її в основі платівки листа. Тканина листа є щільною, еластичною, пружною на розрив, сировина має добре виражені духмяність і нормальну горючість; трохи перестигла тютюнова сировина характеризується менш яскравим забарвленням, ніж зріле, наявністю невеликої кількості жовтогарячих, червоних і ясно-коричневих плям по платівці листа, жовтогарячим або червонуватим забарвленням верхівки листа. Темна зелень відсутня. Сировина є менш еластичною і пружною на розрив, аніж зріла. Духмяність сировини добре виражена, горючість також нормальна; перестигла сировина - повна відсутність зелені, як темної так і світлої, і тонка нееластична (ламка) тканина платівки листа. Яскравість у забарвленні листя відсутня. По всій платівці листа можуть бути коричневі плями, особливо помітно виражені у верхівковій частині і уздовж середньої жилки; недостатньо стигла (трохи недоспіла) тютюнова сировина характеризується наявністю темної зелені (до 20-50%) платівки листа в різних типах тютюн у і каламутним не яскравим забарвленням решти листової платівки. Тканина листа є тонкою, вологоємною, середньоматеріальною. Духмяність сировини визначена слабко; нестигла тютюнова сировина характеризується яскраво вираженим темно-зеленим і бурим кольорами усієї платівки листа, маломатеріальною (тонкою), підвищено-вологою на дотик платівкою листа. Запах (духмяність) сировини не є приємним. Визначення якості тютюнової сировини пов'язане з певними труднощами завдяки тому, що не існує методик, доступних для використання в умовах приймального пункту. Тому колір є одним із зовнішніх показників, що найбільш повно та вірогідно відбивають курильні властивості тютюнової сировини. .Цей показник, ж зазначено вище, характеризує стиглість тютюнового листя. Він порівняно легко піддається органолептичному визначенню. Зелений колір характеризує якість тютюну з негативного боку. Якість тютюну тим нижча, чим темніше зелене забарвлення листя і чим більшу площу платівки листа вона займає. При оцінці розрізняють світлу і темну зелень. Світла зелень характеризується наявністю слабко вираженого зеленого забарвлення з жовтим відтінком, що залишився на листях тютюну після сушки. Темна зелень у неферментованій тютюновій сировини характеризується відсутністю жовтого відтінку і наявністю насиченого зеленого, а іноді буро-зеленого, бруднозеленого кольору, що залишився на листі після сушки. При ферментації тютюнової сировини світла зелень зникає, а темна зберігається, набуваючи ще більш темних, іноді бурих і темно-бурих відтінків. Світла зелень звичайно є результатом недостатньо повної витомленості при сушці тютюнового листя, зібраного у зрілому стані. У неферментованому тютюні світла зелень, як правило, займає частину платівки листа біля середньої жилки й основи листа (біля черешка). Світла зелень у неферментованому тютюні практично не завдає збитку його якості; наявність цієї зелені не розглядається як істотна хиба в сировині. Бурі тони і темна зелень у забарвленні тютюнового листя розглядаються як недоліки, що найбільш негативно впливають на його якість. Тому бажано обмежувати розміри темної зелені на платівці листа в залежності від товарного гатунку листя, а тютюнові листи з бурим забарвленням узагалі не допускаються до сировини середніх і вищих товарних ґатунків. Далі визначають вологість та засміченість тютюнового листя. Для проведення лабораторних аналізів застосовують: бюкси сітчасті з розміром отворів 1x1мм, бічною стінкою 37-43мм; ваги лабораторні з погрішністю зважування не більше 0,01г; ексикатор за ГОСТ 25336-82; лоточки з білої жерсті площею 120см 2 із висотою бортів 1см; кальцій хлористий; кислоту сірчану концентровану за ГОСТ 4204-77, щільністю 1,84г/см 3. пробовідбірник діаметром 2-3см; сито з решітної полотнини 1-30-1X1,0 за ГОСТ 214-183. сито з напівтомпакової сітки 0,5 за ГОСТ 6613-86. шафу сушильну СЭШ-ЗМ; Визначення вологості тютюнової сировини. Вологість тютюнової сировини доцільно визначати прискореним методом, а при розбіжностях в оцінці якості - подовженим методом. Визначення вологості прискореним методом. Кожну аналітичну пробу старанно перемішують, із неї беруть дві паралельні наважки масою по 4-5г і кожну окремо поміщують у попередньо висушені, зважені і пронумеровані бюкси. Сушильну шафу нагрівають до температури 100-105°С і ставлять до неї бюкси. Висушують наважку при зазначеній температурі протягом 10хв. Відлік часу починають із моменту встановлення заданої температури. Частота обертання столу сушильної камери 4-6об/хв. Після висушування наважок бюкси з наважками поміщають до ексикатора над осушувачем (хлористий кальцій або концентрована сірчана кислота) і охолоджують протягом 10-15хв. Зважування здійснюють до сотих долів грама. Вологість тютюнової сировини (W) у відсотках обчислюють за формулою: (m1 - m 2 ) × 100% W= m1 де: m 1 - маса наважки до висушування, г; m 2- маса наважки після висушування, г За остаточний результат визначення приймають середнє арифметичне результатів дво х паралельних визначень, обчислених до сотих долів із наступним округленням до десятих долів відсотка. Визначення вологості тютюнової сировини подовженим методом. З аналітичної проби беруть дві паралельні наважки тютюнової сировини масою, наприклад, по 100г кожна. Листки тютюну довжиною більш 35см розрізають поперек платівки на дві рівні частини. Якщо вологість сировини підвищена, то вологість наважок доводять до нормальної вологості тютюнової сировини. Для цього тютюн розкладають полистно на папері і дають йому підсохнути при кімнатній температурі до необхідної вологості, не допускаючи втрати домішків. Кожну наважку поміщають на розсів із двома Наважку поміщають на верхнє сито, і розсів приводять в обертальний рух з частотою обертання 175-180об/хв. Через 5хв розсів зупиняють, листи перевертають на іншу сторону і знову приводять розсів у рух ще на 5хв. Після 10хв. роботи розсіву пісок та землю, що пройшли через нижнє сито, збирають і зважують до сотої долі грама. Засміченість (X) у відсотках обчислюють за формулою: m X = п × 100% mт де: m n- маса піску і часток землі, г; m т - маса наважки тютюнової сировини, г. Таблиця Приклади Параметри Приклад 1 яскраве рів номірне забарв лення усієї платів ки Показники стигла Засміченість, Вологість, % % 1,0 10 Виснов ки Дов ести тютюнового листка з св іт лою зеленню тютюнова сиров ина стигла тютюнова сиров ина стигла тютюнова сиров ина Приклад 2 яскраве рів номірне забарв лення усієї платів ки тютюнового листка з невеликою кількістю, 5%, темної зелені основ і платів ки Приклад 3 яскраве рів номірне забарв лення усієї платів ки тютюнового листка з невеликою кількістю, 15%, темної зелені основ і платів ки Приклад 4 наяв ність темної зелені, до 20 - 50% платів ки недостатньо листка, і каламутного неяскравого стигла сиров ина забарв лення решти платів ки Приклад 5 яскраво в иражені темно-зелений та бурий нестигла кольори усієї платів ки тютюнова сиров ина Прик лад 6 приглушено яскрав е забарв лення усієї трохи платів ки тютюнов ого листка без темної перестигла зелені, за нев еликою кількість 5%, тютюнова жовтогарячих, черв оних та ясно коричневих сиров ина плям по усій платів ці Приклад 7 приглушено яскрав е забарв лення усієї трохи платів ки тютюнов ого листка без темної перестигла зелені, за нев еликою кількість 15%, тютюнова жовтогарячих, черв оних та ясне коричневих сиров ина плям по усій платів ці Приклад 8 приглушено яскрав е забарв лення усієї платів ки тютюнов ого листка без в еликої трохи кількості темної зелені лише в основ і перестигла платів ки, нев елика кількість жовтогарячих, тютюнова сиров ина черв оних та ясно-коричнев их плям по усій платів ці Приклад 9 наяв ність по всій платів ці листка коричнев их перестигла плям, особлив о поміт но в иражених у тютюнова в ерхів ков ій частині уздовж середньої жилки сиров ина та каламутного неяскрав ого забарв лення в ологість до 13% 1,0 10 Дов ести в ологість до 13% 1,0 10 Дов ести в ологість до 13% 2,0 12 Дов ести в ологість до 13% 2,5 13 Гідна для тютюнів III ґатунку 3,0 11 Дов ести в ологість до 13% 3,0 11 Дов ести в ологість до 13% 2,0 13 Гідна для тютюнів II та III ґатунків 2,0 12 Гідна для тютюнів II та III ґатунків Дов ести в ологість до 13% Примітка: гатунки тютюнів в изначають за ГОСТ 8072-77. Отже, задача, поставлена при створенні даного винаходу, а саме: підвищення рівня об'єктивізації контролю якості тютюнової сировини, що призводить до підвищення якості тютюнових виробів є, таким чином, вирішеною.