Пристрій для визначення параметрів розташування зубів

Пристрій для визначення параметрів розташування зубів, що містить корпус, скомпонований з проградуйованим вузлом вимірювання із стопорним гвинтом, який відрізняється тим, що корпус 3 що вимірювання проводяться тільки з однієї сторони - вестибулярної. В основу корисної моделі поставлено завдання створення нового більш вдосконаленого пристрою, придатного для вимірювання кута нахилу при зміні осі зуба, шляхом конструктивних змін, що дозволить забезпечити розширення функціональних можливостей пристрою і одночасно, проводити оперативне та якісне вимірювання. Поставлене завдання вирішується тим, що пристрій для визначення параметрів розташування зубів, який містить корпус скомпонований з проградуйованим вузлом вимірювання із стопорним гвинтом, згідно корисної моделі, що корпус виконаний у формі дуги із гнучкого циліндричного матеріалу на якому з можливістю поступового переміщення у горизонтальній площині влаштований вузол вимірювання, який виконаний у вигляді вимірювальної планки оснащеної з обох горизонтальних сторін позначками лінійної шкали, і яка має горизонтальну прорізь під корпус (дугу) та вертикальну прорізь під еталонні штифти, причому еталонні штифти виготовлені у вигляді набору металевих стержнів довжиною від 20 до 25 мм і діаметром від 0,8 до 2,5 мм, крім того, ри вимірюванні пристрій встановлений індивідуально до зубної дуги пацієнта та зафіксований у чотирьох точках за допомогою рідкого композитного матеріалу. За рахунок сукупності ознак, а саме, що пристрій виконаний як дуга, яка фіксується рідким композитом, забезпечує регулююче індивідуальне встановлення дуги безпосередньо до зубної дуги пацієнта та є можливість переміщення вимірювальної планки по її поверхні, маємо достатнє рішення для виконання поставленої задачі. Поряд з цим, запропоноване конструктивне виконання вимірювальної планки, насамперед прорізі під еталонні штифти дає нам змогу, при використанні останніх, визначати кут нахилу осі зуба не тільки з однієї сторони (вестибулярної), але й з протилежної сторони (язикової і піднебіння), а також з боків. При цьому, за рахунок наявності на вимірювальній планці лінійної шкали з обох сторін, як і те, що пропонується використовувати набір еталонних штифтів визначених розмірів, маємо можливість проводити необхідну корекцію підчас проведення вимірювання безпосередньо до наявного дефекту в порожнині рота пацієнта. Отож, внаслідок такого пропонованого комплексного підходу, стало можливим виконання поставленої задачі створення нового пристрою, котрий наділений більшими функціональними можливостями при визначенні параметрів розташу 64768 4 вання зубів і одночасно, забезпечує оперативне та якісне вимірювання. Суть корисної моделі пояснюється кресленням. На фіг. - схематично зображено пристрій для визначення параметрів розташування зубів. Пристрій складається з корпусу 1 у формі дуги із гнучкого циліндричного матеріалу, наприклад дроту, на якому з можливістю поступового переміщення у горизонтальній площині влаштована вимірювальна планка 2 із стопорним гвинтом 3. При цьому, планка (2) оснащена з обох горизонтальних сторін позначками лінійної шкали 4, а також має горизонтальну прорізь 5 під дугу та вертикальну прорізь 6 під еталонні штифти 7 (на фіг. показано лінійну шкалу із одної сторони і один еталонний штифт). При цьому, кожен пристрій споряджений набором еталонних штифтів(7) визначених розмірів, а при застосуванні пропонується використовувати рідкий композит для фіксування його до зубної дуги пацієнта. Пристрій, що пропонується, працює так. У попередньо ендодонтично підготовлений кореневий канал встановлюється визначеного розміру один із набору еталонних штифтів 7, що підібраний до відповідної скловолокнистої конструкції. Потім пристрій корпусу 1 у формі дуги, що скомпонований з вимірювальною планкою 2 із стопорним гвинтом 3 встановлюється в порожнині рота пацієнта, а саме безпосередньо дугу пристрою припасовують до зубної дугу пацієнта по фронтальних ріжучих краях та за допомогою рідкого композиту фіксують її у чотирьох точках в ділянці кутніх зубів. Далі вимірювальна планка 2, шляхом переміщення по дузі, встановлюється в проекції кореневого каналу (навпроти еталонного штифта) зруйнованого зуба та за допомогою стопорного гвинта 3 фіксується в горизонтальному положенні. Встановлений таким чином пристрій дає змогу по відліку позначок лінійної шкали 4 визначити відстань в міліметрах від дуги пристрою до еталонного штифта, що відповідає відхиленню коронкової частини кореня зуба від зубної дуги. Причому кут, що утворюється між вимірювальною планкою і еталонним штифтом, відповідає нахилу (зміни) осі зуба, відповідно до якого і встановлюють вибраний скловолокнистий штифт. Джерела інформації: 1. Хорошилова Ф.Я. Руководство по ортодонтии. М.: Медицина, 1999. 2. Патент України № 62835, А, Бюл. № 12, 2003 р. (прототип). 5 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 64768 6 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601