Спосіб раннього визначення ризику розвитку бронхіальної астми у сільських підлітків різної статі за допомогою математичного моделювання

Спосіб раннього визначення ризику розвитку бронхіальної астми у сільських підлітків різної статі за допомогою математичного моделювання, який полягає в визначені комплексу антропометричних та соматотипологічних показників, проведенні покрокового дискримінантного аналізу і створенні математичної моделі прогнозу захворювання за допомогою рівнянь: Df) (для здорових сільських хлопчиків-підлітків ) = ЖС  0,58 + МС  5,76 + EC  7,69 + ТШЖСГ  5,20 - ТШЖСЛ  1,23 + ТШЖСС  1,85 + ТШЖСГр  6,45-52,65; Df) (для хворих на бронхіальну астму сільських хлопчиків-підлітків) = ЖС  2,21 + МС  8,44 +ЕС 10,32 + ТШЖСГ 1,68+ ТШЖСЛ  2,49 + ТШЖСС  0,12 + ТШЖСГр 3,14-73,76, де : Df - показники класифікації: U 2 64904 1 3 фікації (Df), який дозволяє віднести дітей до наступних категорій: практично здорові (1 категорія ) та діти, що схильні до формування і розвитку бронхіальної астми (2 категорія). Згідно з запропонованим підходом на попередньому етапі здійснення прогностичної оцінки виникнення бронхіальної астми серед підлітків проводять антропометричні та соматотипологічні дослідження. Зокрема дослідження обхватних розмірів: груди виміряються при паузі, глибоких вдиху і видиху, плеча при максимальній напрузі та в розслабленому стані, передпліччя у верхній та нижній частині, стегна, гомілки у верхній та нижній частині, шиї, талії, стегон, стопи, кисті. Обхватні розміри тіла вимірювали сантиметровою стрічкою з точністю до 0,5 см, Товщину шкірно-жирових складок вимірювали за допомогою каліпера: - на задній поверхні плеча - виміряється при опущеній руці у верхній третині плеча над триголовим м'язом, ближче до її внутрішнього краю, береться вертикально; - животі - виміряється на рівні пупка праворуч від нього на відстані 5 см, береться вертикально; - на гомілці - виміряється в тому ж вихідному положенні, що і на стегні, береться майже вертикально на задньолатеральній поверхні верхньої частини гомілки, на рівні нижнього кута підколінної ямки. Визначали ширину дистальних епіфізів: плеча (найбільша відстань по горизонталі між зовнішнім і внутрішнім над виростками плечової кісти); гомілки (найбільша відстань по горизонталі між зовнішньою і внутрішньою кісточками гомілки). Вимір ширини дистальних епіфізів робили штангенциркулем з точністю до 0,01 см. Вимір таза робили тазоміром: - міжостьовий розмір (distantia spinarum) - відстань між передньо-верхніми остями клубових кісток; - міжгребеневий розмір (distantia cristarum) відстань між найбільш віддаленими точками гребенів клубових кісток; міжвертлюговий розмір (distantia trochanterica) - відстань між великими вертлюгами стегнових кіст. Вимірювання діаметрів тіла проводили великим товстотним циркулем: - середньогрудний поперечний діаметр грудної клітки - горизонтальна відстань між найвіддаленішими точками бокових поверхонь грудної клітки на рівні середньогрудної точки, що відповідає верхньому краю 4-го ребра. Ніжки товстотного циркуля мають знаходитися на середньопаховій лінії з обох боків грудної клітки; - передньозадній (сагітальний) середньогрудний діаметр грудної клітки -вимірюється в горизонтальній площині по сагітальній осі на рівні середньо-грудної точки. Одна ніжка циркуля встановлюється на середньогрудну точку, інша на хребті. На завершальному етапі для розробки математичних моделей прогнозу виникнення бронхіальної астми у сільських дітей молодшого шкільного віку застосовується методика покрокового дискримінантного аналізу, який не вимагає наяв 64904 4 ності лінійного зв'язку між перемінними величинами та нормального розподілу залишків. Проведене обстеження дітей за цією методикою показало, що при урахуванні антропометричних і соматотипологічних показників для здорових сільських хлопчиків-підлітків дискримінантна функція охоплює 100,00 % здорових, 92,0 % хворих на бронхіальну астму сільських хлопчиків-підлітків. В цілому сукупність усіх змінних має високозначиму (статистика Уілкса лямбда = 0,17389; F = 59,046; р