Прес для формування тюків

Винахід відноситься до галузі сільськогосподарської техніки, а саме до машин безобв'язочного пресування сіносоломистих матеріалів. В останні роки знаходить застосування схема заготівлі сіна, що включає в себе пресування з подальшим його досушуванням методом активного вентилювання. Створення під час пресування отворів, за допомогою додаткових пристроїв, та покращення зв'язності порцій в тюкові вирішить проблему підвищення якості при формуванні тюків для рівномірного досушування та безшпагатної обв'язки. Якісно сформований тюк не повинен розпадатися і має містити не ущільнені стінки каналу для подальшого досушування методом активного вентилювання. Відомий прес для формування тюків, що містить поршень, на якому закріплені штирі для прошивання пресованого матеріалу [1]. Недоліком цієї машини є те, що штирі, завдяки своїй конусоподібній конструкції, прошиваючи, не зв'язують окремі пресуємі порції між собою, що погіршує зв'язність тюка в цілому і знижує якість пресування. Відомий поршень пресувальної камери прес-підбирача, всередині якого розміщено рухому каретку з закріпленими на ній прошивочними голками і механізмом зміни положення голок відносно передньої стінки поршня [2]. Недоліком даного пристрою можна визначити неможливість створення отвору в тюкові для подальшого досушування методом активного вентилювання. Відомий прес для створення тюків з сіносоломистої маси, що містить пресувальну камеру з розміщеним в ній поршнем, на якому встановлено формувач отвору в тюкові і механізм приводу поршня [3]. Ме ханізм забезпечує переміщення формувача, в декілька разів більше, ніж хід поршня при роботі формувача. За рахунок цього забезпечується утворення отвору в шарі вже підпресованої маси. Дана конструкція преса найбільш близька по технічній суті і тому прийнята за прототип. Недоліком машин такого типу є те, що створення отвору та зв'язність тюка забезпечується тим, що передній гострий кінець формувача розсуває та притискає сіносоломисту масу до стінок отвору, що погіршує умови досушування і знижує якість пресування. Задачею винаходу є підвищення якості зв'язності тюків та отворів для подальшого досушування методом активного вентилювання. Поставлена задача вирішується завдяки тому, що прес для формування тюків (паків) із сіносоломистої маси, який містить пресувальну камеру з розміщеним в ній поршнем з одним, по меншій мірі, отвором в торцевій частині, на якому встановлено формувач каналу з механізмом приводу поршня, торцева частина поршня підпружинена, формувач каналу виконано у вигляді нижчої кінематичної пари [4], містить нерухому частину, яку закріплено на поршні, і рухому частину з гаковим захоплювачем, де рухома частина підпружинена і має обмежувачі переміщення. В основу винаходу поставлена задача вдосконалення формування отворів в тюках шляхом удосконалення конструкції формувача отворів в тюках та введення гакового захоплювача, що дозволяє підвищити якість формування тюків з отворами без їх ущільнення для подальшого досушування методом активного вентилювання. Завдяки тому, що торцева частина поршня підпружинена, формувач каналу виконано у вигляді кінематичної пари другого порядку, містить нерухому частину, яку закріплено на поршні, і рухому частину з гаковим захоплювачем, який вже частково підпресовану масу захоплює і втискує у попередню порцію зпресованої маси, що забезпечує покращення зв'язності тюка, а подальше переміщення поршня із циліндричним формувачем утворює стійкий повітряний канал для досушування методом активного вентилювання. При русі поршня назад, гаковий захоплювач, завдяки пружинам, що вертають його в початкове положення, виходить із зачеплення із спресованою масою, не руйнуючи повітряного каналу, зберігаючи зв'язність каналу. Сукупними ознаками винаходу є те, що торцева частина поршня підпружинена, формувач каналу виконаний у вигляді кінематичної пари другого порядку, містить нерухому частину, яку закріплено на поршні, і рухому частину з гаковим захоплювачем, де рухома частина підпружинена і має обмежувачі переміщення, що забезпечує технічний результат підвищення якості тюків (кращі умови для вентиляції, зв'язність). Таким чином, нові ознаки при взаємодії із відомими (пресувальна камера з розміщеним в ній поршнем з одним, по меншій мірі, отвором в торцевій частині, на якому встановлено, формувач каналу з механізмом приводу поршня) забезпечують появу нових те хнічних властивостей і технічний результат як наслідок, тобто існує наявність причинно-наслідкового зв'язку. На малюнках представлена схема роботи преса з положенням поршня в робочому і холостому ходу, де: фіг.1 - загальний вигляд преса в крайньому передньому положенні при подачі маси під поршневий об'єм; фіг.2- початок переміщення з перекриттям каналу подачі маси; фіг.3 - додаткове переміщення поршня з захопленням маси гаковим захоплювачем; фіг.4 - підпресування маси тюка і створення каналу в ньому; фіг.5 - повернення поршня в переднє положення (холостий хід). Прес складається з пресувальної камери 1, завантажувального вікна 2, поршня 3. На поршні закріплено гільзу 4, в якій знаходиться корпус формувача 5, пружину 6, стійку-напрямляч 7. Гаковий захоплювач 8 з гаком а виконаний у вигляді двоплечого важіля, та поводир 9 зв'язані шарнірно з корпусом формувача 5, що створює нижчу кінематичну пару [4]. Корпус формувача 5 проходить через направляючий отвір торцевої частини 10 поршня 3, на яку тиснуть пресуючі пружини 11. Поршень 3 приводиться в рух ша туном 12, який зв'язаний з кривошипом відомим способом (на малюнках не показано). Стійка-напрямляч 7 і гільза 4 створюють нерухому частин у, а корпус формувача 5, поводир 9 і гаковий захоплювач 8 з гаком а створюють рухому частину формувача каналу. Гільза 4 і корпус формувача 5 мають буртики 13, якими обмежуються переміщення корпуса формувача 5. Прес працює наступним чином. У пресувальну камеру 1 через завантажувальне вікно 2 подається порція сіносоломистої маси (Фіг.1). Поршень 3 під дією шатуна 12 починає рухатись вперед і через зусилля пресуючих пружин 11 передає рух торцевій частині 10 поршня 3 (Фіг.2). Підпресована маса діє на торцеву частину 10 поршня 3, за рахунок того, що пресувальні пружини 11 стискаються, і торцева частина 10 поршня 3 призупиняє свій рух (Фіг.3). Поршень продовжує свій рух і виводить з направляючого отвору в торцевій частині 10 корпус формувача 5. Підпресована маса створює тиск на корпус формувача 5 і він рухається всередину гільзи 4, стискаючи пружину 6 (Фіг.3). Корпус формувача 5 через поводир 9, що закріплений шарнірно, тягне за собою один кінець гакового захоплювача 8, що виконаний з гаком у вигляді двоплечого ричага, який шарнірно закріплений на кінці нерухомої стійки-напрямлячі 7 (Фіг.3). Провертаючись у точці з'єднання зі стійкою-напрямлячем 7, гаковий захоплювач 8 другим плечем а захоплює порцію сіносоломистої маси. Зростаюча сила опору стискає пресуючі пружини 11 і корпус формувача 5 із гаковим захоплювачем 8 з порцією маси втискується у підпресовану за попередній хід поршня масу, створюючи якісно зв'язаний тюк з рихлим повітряним каналом (Фіг.4). При холостому ході поршень 3 рухається назад, при цьому пружина 6 та пресуючі пружини 11 послаблюючись, виводять гаковий захоплювач 8 та торцеву частину 10 поршня 3 у початкове положення. Через завантажувальне вікно 2 у пресувальну камеру 1 подається нова порція сіносоломистої маси і процес пресування або цикл повторюється. Таким чином, прес для формування тюків (паків) із сіносоломистої маси, який містить пресувальну камеру з розміщеним в ній поршнем з одним, по меншій мірі, отвором в торцевій частині, на якому встановлено формувач каналу, з механізмом привода поршня, торцева частина поршня підпружинена, формувач каналу виконано у вигляді нижчої кінематичної пари, що містить нерухому частину з гаковим захоплювачем; рухома частина підпружинена і має обмежувачі переміщення, забезпечує підвищення якості пресування сіносоломистих матеріалів. Можливість реалізації винаходу ви тікає із дієздатності запропонованої конструкції пристрою. Літературні джерела 1. Авторське свідоцтво СРСР №1586868, кл. A01F15/08, 1975 2. Авторське свідоцтво СССР №431842, кл. A01F15/04, 1975 3. Заявка Великобританії №2063150, кл. A01F15/04, 1980 4.Теорія механізмів і машин./ К.В. Фролов, С.А. Попов, А.К. Мусатов та інші. Під ред. К.В. Фролова. - М.:Вища школа, 1997. -496с.