Спосіб оцінки наслідків хірургічної корекції ускладненої доброякісної біліарної патології

Спосіб оцінки наслідків хірургічної корекції ускладненої доброякісної біліарної патології, який полягає у визначенні концентрацій інтерлейкіну, імуноглобуліну А та молекул середньої маси в 3 лікування [Грубник В. В., Ковальчук А. Л., Ткаченко А. И., Калинчук С. В. Ближайшие и отдаленные результаты одномоментных и двомоментных оперативных вмешательств при лапароскопической лечении больных с холедохолитиазом // Матеріали XXI з'їзду хірургів України.-2005. - Том 2. - С. 294-296; Сипливый В. А., Береснев А. В., Шаповалов Е. А. Оценка методов восстановления желчеоттока при холедохолитиазе с позиций качества жизни пациентов // Клінічна хірургія.-2007. - № 2-3. - С. 81-82; Стенозуючий папіліт як хірургічна проблема / М. Ю. Ничитайло, П. В. Огороднік, І. В. Гомоляко та співавт. // Шпитальна хірургія.-2010. № 3. - С. 28-33]. Відомі способи оцінки якості життя оперованих хворих будуються на аналізі результатів анкетування, після чого здійснюється оцінка віддалених наслідків оперативного втручання та застосованої хірургічної тактики [Новик А. А., Ионова Т. И. Исследование качества жизни в медицине: Учебное пособие. - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004.-304 с.). За основу береться оригінальний опитувальник Outcomes Study Short Form (SF-36), розробленого J. E.Ware (1988), що призначений для вивчення всіх складових якості життя, неспецифічних для вікових груп, окремих нозологій чи лікувальних програм, в інтерпретації її російськомовної версії Міжнаціонального центру дослідження якості життя (МЦИКЖ, м. Санкт-Петербург, 1998]. Анкета включала 36 запитань, які відображають 9 концепцій (шкал) здоров'я, що найчастіше піддаються впливу захворювання та лікування: фізичну працездатність, соціальну активність, ступінь обмеження фізичної працездатності та соціальної активності, психічне здоров'я, енергійність та втомлюваність, біль, загальну оцінку здоров'я і його зміни протягом останнього року з забезпеченням кількісного визначення якості життя за вказаними шкалами (межі коливання показників від 0 до 100 балів, чим вище значення показника, тим краща оцінка по обраній шкалі). Основним недоліком даного способу оцінки віддалених наслідків хірургічної корекції ускладненої доброякісної біліарної патології є його неспецифічність та його універсальність, що не дозволяє визначати та контролювати певні особливості перебігу раннього та віддаленого післяопераційного періоду з реєстрацією та ранньою діагностикою характерних для певного післяопераційного терміну ускладнень, та суб'єктивний характер отриманої для статистичного аналізу інформації під час анкетування після активного виклику оперованих хворих. В основу корисної моделі "Спосіб оцінки наслідків хірургічної корекції ускладненої доброякісної біліарної патології" поставлена задача шляхом визначення концентрації прозапального інтерлейкіну 1 (ІЛ-1), що є маркером мікробної транслокації, імуноглобуліну класу A (IgA), відповідального за реґіонарний автономний імунітет біліарного тракту, та молекул середньої маси (МСМ), що відображають ступінь відновлення детоксикаційної активності печінки, в протоковій жовчі підвищити моніторинг за ефективністю післяопераційного (системного та регіонарного) лікування гострого 65157 4 холангіту та постдекомпресійної печінкової недостатності та заходів, спрямованих на їх профілактику, для ранньої (доклінічної) діагностики та оцінки ступеня ймовірного ризику післяопераційних ускладнень (гострого та хронічного холангіту, ступінь відновлення функціональної активності печінки) як в ранній період, так і в віддалений післяопераційний термін, для додаткової характеристики швидкості та якості комплексу медико-соціальної реабілітації та оцінки впливу вибраного методу оперативної корекції та тактики хірургічного лікування доброякісної біліарної патології на якість життя оперованих хворих. Поставлену задачу здійснюють способом оцінки наслідків хірургічної корекції ускладненої доброякісної біліарної патології, що передбачає визначення концентрацій ІЛ-1, IgA та МСМ в протоковій жовчі в післяопераційному періоді через встановлений зовнішній чи назобіліарний дренаж та в порції С (печінкова жовч) під час виконання дуоденального зондування: зростання показника МСМ жовчі більше за 0,362±0,02 од. опт. щільн. свідчить про порушення детоксикаційної здатності печінки, зростання значеннь IgA жовчі більше за 1,2±0,07 г/л та ІЛ-1 більше за 6,12±0,82 пг/мл свідчить про загрозу виникнення бактеріального запалення позапечінкових жовчних протоків. Спосіб оцінки наслідків хірургічної корекції ускладненої доброякісної біліарної патології виконують наступним чином. В протоковій жовчі (зовнішній дренаж холедоха, назобіліарний дренаж, порція С під час дуоденального зондування) здійснюють визначення наступних показників: МСМ спектрофотометричним методом за Габриэлян Н. И., 1985 (за нормальні показники вважають 0,362±0,02 од. опт. щільн.), IgA методом простої радіальної імунодифузії за Mancini G. (1965) в модифікації Чернохвостової Е. В. (1985) (за нормальні показники вважають 1,2±0,07 г/л) та ІЛ-1 твердофазним імуноферментним аналізом стандартними патентованими наборами (за нормальні показники вважають 6,12±0,82 пг/мл). Зростання показника МСМ в жовчі свідчить про порушення детоксикаційної здатності печінки внаслідок недостатньої ефективності комплексу післяопераційних реабілітаційних заходів чи недостатню тривалість післяопераційного лікування. Зростання значень показників IgA та ІЛ-1 свідчить про загрозу виникнення бактеріального запалення позапечінкових жовчних протоків внаслідок недостатньої ефективності системної та регіонарної біліосанаційної терапії або про дуоденобіліарний (ентеральний) рефлюкс та бактеріальну транслокацію після виконання біліодигестивних анастомозів чи після ендоскопічної папілосфінктеротомії та трансдуоденальної сфінктеропластики, що є додатковим прогностичним критерієм оцінки віддалених наслідків виконаної оперативної корекції та прогнозування розвитку рецидиву біліарної патології. Клінічний приклад. Хвора Б.М.П. історія № 10982, 77 років, госпіталізована в клініку після обстеження в умовах лабораторії кафедри хірургії № 2 Вінницького національного медичного універси 5 тету ім. М. І. Пирогова, на базі якої функціонує міський Центр хірургії печінки, позапечінкових жовчних протоків та підшлункової залози. Під час активного виклику було здійснено забір жовчі (порція С) під час дуоденального зондування. Хвора 16 місяців тому була оперована з приводу ЖКХ: хронічний калькульозний холецистит, холедохолітіаз, механічна жовтяниця, було виконано лапаротомію, холецистектомію від шийки, формування супрадуоденального холедоходуоденоанастомоз за Юрашем-Виноградовим. Післяопераційний період перебіг без ускладнень, хвора на 8 післяопераційну добу була виписана під амбулаторний диспансерний нагляд. Під біохімічного дослідження жовчі було виявлено, що вміст МСМ 0,42 од.опт.щільн., вміст IgA 1,57 г/л, ІЛ-1 12,6 пг/мл, в зв'язку з чим хвора госпіталізована в клініку для верифікації причини лабораторних ознак латентного холангіту. Після комплексу інструментальної діагностики був діагностований стеноз сформованого холедоходуоденоанастомозу, рівень загального білірубіну становив 65 мкмоль/л. Після передопераційної підготовки хвора була оперована, було виконано формування гепатикоєюноанастомозу на виключеній петлі кишки за Ру. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Хвора на 9 післяопераційну добу була виписана в задовільному стані. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 65157 6 Запропонована корисна модель дозволяє здійснювати об'єктивну оцінку наслідків хірургічної корекції в ранньому та віддаленому післяопераційному періодах, може бути використана для побіжного контролю за ефективністю призначеної системної та регіонарної інтенсивної післяопераційної терапії для лікування та профілактики проявів гострого та хронічного запалення позапечінкових жовчних протоків (холангіт) та постдекомпресійної дисфункції печінки та для оцінки ризику розвитку та прогресування їх в післяопераційному періоді, оцінювати темпи відновлення функціональної здатності печінки як в ранньому, так і в віддаленому післяопераційному періодах, додатково оцінюючи ефективність використаної програми післяопераційної медико-соціальної реабілітації, виступаючи в якості об'єктивної її оцінки ефективності, та дозволяє визначати віддалений вплив обраного методу хірургічної корекції доброякісної біліарної патології на якість життя оперованих хворих, визначати покази до додаткового інструментального обстеження та верифікації рецидиву біліарної патології (гострий та хронічний холангіт) та віддалених післяопераційних ускладнень та слугувати критерієм для прийняття рішення щодо повторної оперативної корекції. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601