Спосіб покращення віддалених результатів хірургічного лікування доброякісної біліарної патології

Спосіб покращення віддалених результатів хірургічного лікування доброякісної біліарної патології, що передбачає в ранньому та віддаленому післяопераційному періоді здійснення медикамен 3 А тому перспективним напрямком в досягненні покращення віддалених наслідків післяопераційної медико-соціальної реабілітації хворих після оперативної корекції доброякісної біліарної патології є застосування на в комплексі періопераційної курації методів, що поряд із відновленням функціональної спроможності печінки здійснюють вплив на біохімічний та фізико-колоїдний склад жовчі (обмін холестерину, холато-холестериновий коефіцієнт, поліненасичені жирні кислоти), покращуючи її реологічні властивості, зменшуючи її літогенну здатність (Дюспаталин при физикохимической стадии желчнокаменной болезни / В. Максимов, С. Бунтин, С. Каратаев и др. // Врач. - 2003. - № 5. - С. 47-49; Маев И. В., Вьючнова Е. С., Лебедева Е. Г. Коррекция проявлений холестаза у больных с калькулезным холециститом, перенесших холецистэктомию // Практикующий врач. - 2006. - № 1. - С. 29-34; Успенский Ю.П., Мехтиев С.Н. Клиническое значение нарушений реологии желчи и холестаза у больных с гепатобилиарной патологией. Общий поход к фармакотерапии // Сучасна гастроентерологія. - 2004. - № 6. - С. 71-78). В основу корисної моделі "Спосіб покращення віддалених результатів хірургічного лікування доброякісної біліарної патології" поставлена задача шляхом комбінованого почергового застосування препаратів "Гепабене", "Аторвастатин" (виробник Ратіофарм) в комплексі з проекційним реґіонарним впливом на печінку мікрохвильової терапії в дециметровому діапазоні (ДМХ-терапія) в ранньому та віддаленому післяопераційному періодах підвищити дебіт екскреції жовчі через зовнішній чи внутрішній дренаж, якісно змінити склад та фізико-хімічні та колоїдні властивості жовчі, покращуючи її реологічні та зменшуючи її літогенні властивості, відновити порушення ліпідного та антиоксидантного обміну, активізувати процеси регенерації та репарації гіпоксично ураженої паренхіми печінки за рахунок стимуляції окисно-відновних реакцій, інтенсифікації реакцій тканинного дихання, відновленню мікроциркуляторних порушень печінки, підвищуючи як артеріальний, так і венозний приток до печінки із підвищенням тонусу внутрішньопечінкових судин, сприяючи зменшенню тривалості бактеріобілії за рахунок прямого бактеріостатичного впливу, координації діяльності сфінктерного апарата біліарного тракту та ліквідації його дискінезії. Поставлену задача вирішують способом покращення віддалених результатів хірургічного лікування доброякісної біліарної патології, що передбачає з 7 післяопераційної доби призначення "Гепабене" по 1 капсулі 2 рази на добу, "Аторвастатин" 1 таблетка (10 мг) 1 раз на добу протягом наступних 10 діб, після чого призначають реґіонарну мікрохвильову терапію в дециметровому діапазоні (ДМХ-терапія) на проекцію печінки в правій підреберній області 12 процедур через добу, продовжуючи розпочате лікування в амбулаторних умовах протягом наступних 6 місяців після виконання оперативної корекції доброякісної біліарної патології з інтервалами між комплексами в 14 діб. Спосіб покращення віддалених результатів хірургічного лікування доброякісної біліарної патології здійснюється наступним чином: всім хворим з 64503 4 7 доби після оперативного лікування доброякісної біліарної патології призначають "Гепабене" по 1 капсулі 2 рази на добу, "Аторвастатин" 1 таблетка (10 мг) 1 раз на добу після сніданку протягом наступних 10 діб, після якої лікувальний комплекс доповнюється фізіотерапевтичним впливом: призначають 12 процедур через добу протягом 24 діб регіонарної мікрохвильової терапії в дециметровому діапазоні (ДМХ-терапія - довжина хвилі 65 см, частота 461,5 мегагерц) з розташуванням випромінювача на відстані 3-4 см від шкіри передньої черевної стінки правої підреберної ділянки з потужністю 25 ват з експозицією 15 хвилин апаратом "Волна-2" або "Ранет". Подібні сеанси ДМХтерапії здійснюються протягом наступних 6 місяців безперервного медикаментозного лікування (аторвастатин, гепабене) з інтервалом між комбінаціями лікувальних комплексів в 14 діб. Клінічний приклад. Хворий Г., 1952 р. н. (історія хвороби № 3777) знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічній клініці кафедри хірургії № 2 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова з верифікованим діагнозом: хронічний калькульозний холецистит, холедохолітіаз, тубулярний стеноз холедоха, ускладнений механічною жовтяницею (білірубін прямий 128 мкмоль/л, тривалість 9 діб), печінковою недостатністю II ступеня з 23.04.010 по 07.05.010 р. Після відповідного передопераційного лікування 27.04.010 р. хворому виконано холецистектомію від шийки, формування холедоходуоденоанастомозу за Юрашем - Виноградовим. Післяопераційний період перебігав стабільно з регресуванням явищ печінкової дисфункції, холестазу, ендогенної токсемії. Комплекс консервативного коригуючого лікування, починаючи з 7 післяопераційної доби був доповнений призначенням гепабене 1 капсула 2 рази на добу, аторвастатин 10 мг 1 раз на добу, що здійснювався протягом наступних 10 діб, після чого хворому була призначена мікрохвильова терапія в дециметровому діапазоні (довжина хвилі 65 см, частота 461,5 мегагерц) з розташуванням випромінювача на відстані 3-4 см від шкіри передньої черевної стінки правої підреберної ділянки з потужністю 25 ват з експозицією 15 хвилин апаратом "Волна-2" 1 раз на добу через день, на курс 12 процедур. Перебіг післяопераційного періоду без особливостей. Виписана в задовільному стані. Розпочате стаціонарне лікування було продовжене амбулаторно. Хворих знаходився під спостереженням, здійснювалися активні виклики для диспансерного спостереження. Подібна комбінація медикаментозного та фізіотерапевтичного впливу здійснювалася через 14 діб між комплексами з контролем лабораторно-біохімічних показників протягом наступних 6 місяців. Хворому здійснювали анкетування для визначення показників якості життя в післяопераційному періоді через 6, 9, 12 місяців, констатуючи ознаки фізичної працездатності, соціальної активності, ступінь обмеження фізичної працездатності та соціальної активності, психічного здоров'я, енергійність та втомлюваність, біль, загальну оцінку здоров'я і його зміни протягом останнього року. Терміни медикосоціальної реабілітації були вірогідно меншими за 5 аналогічні показники хворих, що знаходилися на диспансерному спостереженні за традиційними схемами. Запропонована корисна модель "Спосіб покращення віддалених результатів хірургічного лікування доброякісної біліарної патології" дозволяє досягти в ранньому післяопераційному періоді підвищення дебіту екскреції жовчі через зовнішній чи внутрішній дренаж чи назобіліарний дренаж, в віддаленому післяопераційному періоді якісно змінити склад, фізико-хімічні та колоїдні властивості жовчі, покращуючи її реологічні та зменшуючи її літогенні властивості, відновити порушення ліпідного та антиоксидантного обміну, що спостеріга Комп’ютерна верстка Мацело В. 64503 6 ються в хворих з ускладненою доброякісною біліарною патологією, активізувати процеси регенерації та репарації гіпоксично ураженої паренхіми печінки за рахунок стимуляції окисно-відновних реакцій, інтенсифікувати реакції тканинного дихання, відновити мікроциркуляторні порушення в печінці, підвищуючи як артеріальний, так і венозний приток із підвищенням тонусу внутрішньопечінкових судин, сприяє зменшенню тривалості бактеріобілії за рахунок прямого бактеріостатичного впливу на мікрофлору за умови виникнення гнійного холангіту, досягти координації діяльності сфінктерного апарата біліарного тракту та ліквідації його дискінезії. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601